Номер провадження 3/754/2669/25
Справа №754/9669/25
Іменем України
29 серпня 2025 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , (посвідчення водія НОМЕР_1 ), РНОКПП - НОМЕР_2 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 347062, 21.05.2025 року о 00 год. 30 хв. в м. Києві по вул. Радунська, 9, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Mercedes Benz E300», д.н.з. НОМЕР_3 , з ознаками наркотичного сп'яніння. Огляд на стан наркотичного сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився у лікаря нарколога в КМНКЛ «Соціотерапія» за адресою: м. Київ, вул. П. Запорожця, 20.
Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України, за що відповідальність передбачена за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що він перебував у нерухомому автомобілі та не керував ним. До нього підійшли працівники поліції, при з'ясуванні обставин вони повідомили про наявність порушень військового обліку, після чого вказали про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння. З протоколом він категорично не згоден, оскільки не керував транспортним засобом.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Пилипченко О.О. надючи пояснення суду, зазначив, що матеріали справи містять чисельні порушення при їх складенні. Відсутні докази, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції під час керування транспортним засобом, судом не можуть бути прийняті до уваги відеозаписи, надані на вимогу суду, оскільки вони не були первинно долучені до матеріалів, а крім того містять переривання відеозапису, що є неприпустимим, а відтак не є належним доказом. Також не є належним доказом надана суду копія направлення на проходження медичного огляду з тих підстав, що вона не містить підпису уповноваженої особи, якою було складено відповідне направлення, що суперечить вимогам інструкції. Крім того, представник зауважив, що доставлений для проходження огляду ОСОБА_1 після спливу двох годин, від початку відеозапису з місця події, а також при спілкуванні з ним, поліцейським не було належним чином здійснено огляд особи на стан сп'яніння та не було встановлено належним чином такі ознаки, а відтак адвокат Пилипченко О.О. просив суд закрити провадження у справі.
Заслухавши пояснення учасників, дослідивши письмові матеріали справи, відеозапис з місця події наданий на вимогу суду, суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно припису ст. 8 КпАП України особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону.
Відповідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом п. 42 рішення Європейського суду з прав людини "Бендерський проти України" від 15.11.2007 року зазначається, що право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені.
У відповідності до п.1.3 ПДР України, затверджених постановою КМ України №1306 від 10.10.2001 року, що кореспондується з п.1.9 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, за порушення яких вони несуть відповідальність згідно з законодавством.
Згідно з п.2.9 «А» правил дорожнього руху України, водієві заборонено керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення осіб, які керують транспортними засобами в нетверезому статі, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008р. № 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», а також наказом МВС та МОЗ України від 09.09.2009 № 400/666 «Про затвердження Інструкцію про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції», затвердженим у Міністерстві юстиції України 06.10.2009р. під № 931/16947.
Диспозиція частини першої ст.130 КпАП України передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з вимогами статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, показаннями потерпілих, свідків, а також іншими доказами.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як вбачається з висновку щодо результатів медичного огляду Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія» від 21 травня 2025 року за №002210, за результатами проведеного медичного огляду ОСОБА_1 щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вказана особа перебувала у стані наркотичного сп'яніння (стимулятори/амфетамін).
Доказів на спростування результатів медичного огляду Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія» від 21 травня 2025 року за №002210-, суду не надано.
Відтак, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається з оглянутого відеозапису, наданого на вимогу суду, ОСОБА_1 безпосередньо перебуваючи за кермом транспортного засобу, розташованого на проїзжій частині дороги, поцікавився у поліцейського, де йому припаркувати автомобіль, після чого йому було зауважено про застосування покажчика аварійної зупинки транспортного засобу на місці його перебування.
Таким чином, суд не погоджується з твердженням представника - адвоката Пилипченка О.О. про відсутність доказів керування особою транспортним засобом, що в тому числі безпосередньо спростовується відеозаписом з місця події.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з наданих на вимогу суду копії направлення на огляд водія транспортного засобу, в ньому зазначено, що у результаті огляду виявлені ознаки сп'яніння особи та вказано ким саме було доставлено особу для проведення огляду, доказів того, що працівниками поліції огляд на виявлення ознак сп'яніння не проводився, суду не надано, а відтак суд не погоджується з твердженням представника - адвоката Пилипченка О.О., щодо неналежно проведеного огляду працівниками поліції на виявлення ознак сп'яніння.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06.12.1998 Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його представника - адвоката Пилипченка О.О., дослідивши письмові матеріали справи, з урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що досліджені докази повністю узгоджуються між собою. Їх аналіз дає суду підстави прийти до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доказів, підтверджуючих невинуватість ОСОБА_1 у скоєному правопорушенні, суду не надано, а висловлені заперечення та незгода ОСОБА_1 та його представника - адвоката Пилипченка О.О. з долученими до матеріалів справи доказами, не спростовують встановлені судом обставини.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, суд дійшов висновку про необхідність накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Підлягає стягненню з особи судовий збір, згідно з вимогами ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
На підставі викладеного та керуючись ст..129 Конституції України, ст.ст. 130, 245, 251, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17.000 гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Строк позбавлення спеціального права ОСОБА_1 обчислювати з дня здачі або вилучення документа, що посвідчує це право.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,50 гривень на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Повний текст постанови виготовлено 29.08.2025.
Суддя: Т.А.Зотько