ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/18204/25
провадження № 2-з/753/168/25
"29" серпня 2025 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В., розглянувши заяву адвоката Міньковської Анастасії Володимирівни, подану як представником ОСОБА_1 , про забезпечення позову до подання позовної заяви,
до Дарницького районного суду міста Києва 28 серпня 2025 року надійшла заява про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 28 серпня 2025 року матеріали заяви передані судді Шаповаловій К.В.
Відповідно до частини першої статті 153 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Звертаючись із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, представник ОСОБА_1 вказує, що 20.07.2017 року між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «Аркада» було укладено договір № 81581 про участь у фонді фінансування будівництва щодо об'єкта інвестування: квартири НОМЕР_1 , що розташована на 6 поверсі та складається з 2 кімнат загальною площею 66,37 кв.м. 13.01.2022 року між ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант капітал» було укладено додаткову угоду до договору № 81581 про участь у фонді фінансування будівництва, за якою сторона договору АКБ «Аркада» замінюється на ТОВ «ФК «Гарант капітал». 13.01.2022 року ТОВ «ФК «Гарант Капітал» було видано свідоцтво про участь у ФФБ виду А «ПАТРІОТИКА» за програмою ТОВ «БУДЕВОЛЮЦІЯ» (договір №81581 від 20.07.2017 року), згідно з яким ОСОБА_1 є довірителем відносно об'єкту інвестування квартири НОМЕР_1 , що розташована на 6 поверсі та складається з 2 кімнат загальною площею 66,37 кв.м., на об'єкті будівництва: «Будівництво багатоповерхових житлових будинків з об'єктами торгівельно-офісно-розважального та соціально-побутового призначення між вул. Бориса Гмирі та вул. Колекторною у Дарницькому районі м. Києва », складова частина об'єкта будівництва житловий будинок № 19 . Згідно даного свідоцтва забудовник зобов'язується організувати спорудження об'єкту будівництва у встановлені строки та належної якості, ввести об'єкт будівництва (його окремі складові частини) в експлуатацію та передати довірителям закріплені за ними об'єкти інвестування. ОСОБА_1 перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 , станом на зараз особи розлучені, від шлюбу у подружжя є спільний син. Надалі позивач виїхала за кордон та довіреністю від 03.01.2024 року уповноважила ОСОБА_2 бути представником в участі у кооперативі будинку «Кодацька Фортеця» в усіх компетентних державних і недержавних організаціях , органах і установах, житлово-комунальних службах згідно свідоцтва про участь у ФФБ виду А «ПАТРІОТИКА» за програмою ТОВ «БУДЕВОЛЮЦІЯ» (договір №81581 від 20.07.2017 року). Згодом, таку довіреність було відізвано позивачем. Крім того, довіреністю від 03.03.2024 року, посвідченою нотаріусом штату Вашингтон, Сполучені Штати Америки, Терещенко А. у журналі нотаріальних дій №4/101102/7, ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_3 (мати ОСОБА_2) в інтересах Довірителя розпоряджатись майном, а саме правами вимоги за договором №81581 від 20.07.2017 року. 22.01.2025 року заявою ОСОБА_1 вказану довіреність було скасовано. 28.02.2025 року та 28.06.2025 року позивач зверталась до ТОВ «ФК «Гарант Капітал» із повідомленням про скасування довіреності від 03.03.2024 року, проте відповіді не отримала. 13.08.2025 року ОСОБА_1 повторно звернулась до ТОВ «ФК «Гарант Капітал» із аналогічним повідомленням. 21.08.2025 року у відповідь на звернення ОСОБА_1 ТОВ «ФК «Гарант Капітал» відповіло, що попередні повідомлення надсилались на стару адресу товариства та не отримувались адресатом. Разом з тим, товариство, всупереч свого обов'язку не повідомило ОСОБА_1 , про зміну електронної адреси. Також даним листом ТОВ «ФК «Гарант Капітал» повідомило, що з наявної у товариства інформації, 04.02.2025 року ОСОБА_3 на підставі довіреності від 03.03.2024 року здійснила від імені ОСОБА_1 уступку права вимоги на наступного довірителя - ОСОБА_2 . Станом на 04.02.2025 року інформація щодо відкликання довіреності від 03.03.2024 року до Товариства не надходила.
Враховуючи вказані обставини та зважаючи на те, що позивач вважає правочин з відчуження права вимоги на користь ОСОБА_2 недійсним, просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту та встановлення заборони вчиняти будь-які дії, пов'язані з відчуженням, розпорядженням в будь-який інший спосіб на права вимоги, які належать ОСОБА_2 за Договором №81581 від 20.07.2017 року про участь у фонді фінансування будівництва щодо об'єкта інвестування: квартири НОМЕР_1 , що розташована на 6 поверсі та складається з 2 кімнат загальною площею 66,37 кв.м. на об'єкті будівництва: «Будівництво багатоповерхових житлових будинків з об'єктами торгівельно-офісно-розважального та соціально-побутового призначення між вул. Бориса Гмирі та вул. Колекторною у Дарницькому районі м. Києва », складова частина об'єкта будівництва житловий будинок №19 .
Вивчивши доводи заяви та подані до неї матеріали, суд вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню, враховуючи таке.
Відповідно до положень статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.
Отже, умовою застосування забезпечення позову як сукупності процесуальних дій є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Види забезпечення позову визначені частиною першою статті 150
ЦПК України. Зокрема, згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
За змістом зазначених норм процесуального законодавства забезпечення позову має на меті запобігти ускладненню чи неможливості виконання рішення суду або ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Співмірність заходів забезпечення позову передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Звертаючись із цією заявою до суду, представником не долучено доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 здійснила від імені позивачки переуступку прав вимоги чоловіку позивачки ОСОБА_2 . Долучений до заяви скрін шот повідомлення в невідомому месенджері, з невідомого телефону, невідомою особою невідомій особі не є належним доказом такого.
Відповідно до частини сьомої статті 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості особи користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; зважаючи на те, що представником заявника не надано доказів наявності у майбутнього відповідача ОСОБА_2 права вимоги, яке він отримав за договором уступки від ОСОБА_3 , яка діяла від імені майбутньої позивачки станом на час звернення із заявою до суду, з метою не допущення порушення прав третіх осіб, які можуть мати відношення то вказаного у заяві майна, зважаючи на те, що вжиття таких заходів забезпечення позову, за відсутності достатніх доказів на підтвердження того, що право вимоги належить саме майбутньому відповідачу, може призвести до незворотних наслідків, а також зважаючи на те, що покликання представника заявника про імовірне утруднення виконання судового рішення у справі є необґрунтованим/недоведеним та базуються лише на припущеннях, адже представником не надано будь-яких доказів, які б свідчили про дійсний намір майбутніх відповідачів, а також доказів, якими б підтверджувалась реальна загроза неможливості виконання судового рішення, зважаючи, що представником у заяві не зазначено предмет майбутнього позову (позовні вимоги), суд вважає, що відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись статтями 149, 150, 153, 260 ЦПК України, суддя, -
у задоволенні заяви адвоката Міньковської Анастасії Володимирівни, подану як представником ОСОБА_1 , про забезпечення позову до подання позовної заяви- відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: Шаповалова К.В.