ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11148/25
провадження № 1-кп/753/1796/25
"27" серпня 2025 р.
Дарницький районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження, внесеному до ЄРДР № 22025000000000477 від 16.04.2025 р. за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця провінції Січуань Китайської Народної Республіки, громадянина Китайської Народної Республіки, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_5 ,
перекладач ОСОБА_6 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
встановив:
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває означене кримінальне провадження.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження ОСОБА_3 раніше застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, надавши суду його у письмовому вигляді. В обґрунтування заявленого клопотання прокурор посилається на те, що Лі Фен може переховуватись від суду, оскільки не являється громадянином України та не має належних правових підстав для перебування на території України. Може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та перешкоджати його розгляду іншим чином.
Захисник ОСОБА_5 щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу заперечувала, вказала, що ризики зазначені прокурором належним чином не обґрунтовані, просила змінити запобіжний захід на більш м'який або зменшити розмір застави, визначений кримінально процесуальним законодавством.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку захисника, вказав, що у нього є відкрита компанія в Україні, і він має постійне місце проживання.
Заслухавши думки сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, письмове клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 01.07.2025 р. строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 закінчується 29.08.2025 р.
Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченими зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість його здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Відповідно до ст. 178 КПК України суд враховує ступінь тяжкості інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке кримінальний закон відносить тяжких злочинів, за вчинення якого у разі доведення його винуватості загрожує покарання до 7 років позбавлення волі, а також матеріали, які його характеризують, а саме: вік та стан його здоров'я (дані про те, що він не може утримуватись в умовах слідчого ізолятору в матеріалах кримінального провадження відсутні), обвинувачений є громадянином КНР та немає місця проживання на території України, в свою чергу не має міцних соціальних зв'язків, місця роботи. Ці факти свідчать про можливість безперешкодного залишення території України. Такі обставини підтверджують існування відносно обвинуваченого ризику переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. У кримінальному провадженні не допитані свідки, не досліджені докази, що не виключає можливості впливу на них та перешкоджанню кримінальному провадженню. Ці обставини в сукупності з мірою покарання, яка загрожує обвинуваченому, в разі визнання його винуватим на переконання суду, підтверджують наявність високого ступеню ризиків переховування обвинуваченого від суду та можливості вчинити інші кримінальні правопорушення, що не дає достатніх підстав для зміни раніше обраного запобіжного заходу.
Розв'язуючи клопотання захисника ОСОБА_5 , суд враховує, практику Європейського суду з прав людини, а саме рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», яким було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 абзацу 3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі.
На підставі викладеного, суд вважає, що з урахуванням його майнового стану обвинуваченого, тривалості дії запобіжного заходу, необхідно встановити заставу меншого розміру, яка в такій же мірі дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов'язків у цьому провадженні, оскільки саме це є основною метою застосування запобіжного заходу, а не покарання особи, вина якої не встановлена вироком суду.
Враховуючи викладене суд вважає за можливе клопотання захисника задовольнити частково та зменшити раніше визначений розмір застави обвинуваченому ОСОБА_3 до 425 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 286 900 гривень, а тому задовольняє клопотання захисника частково.
Суд враховує, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. Обираючи строк тримання під вартою обвинуваченому, суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише його права, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, оскільки прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
За сукупності наведених обставин, суд вважає за доцільне клопотання прокурора задовольнити та продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки на даному етапі розгляду кримінального провадження обставин, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням до останнього інших, більш м'яких запобіжних заходів не встановлено.
Керуючись статтями 177, 183, 331, 350 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 - задовольнити.
Клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу на інший не пов'язаний з триманням під вартою або зменшення застави - задовольнити частково.
Продовжити застосований відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у відділі забезпечення досудового слідства Служби безпеки України, строком на 60 днів, тобто до 25 жовтня 2025 р. включно.
Зменшити раніше визначений ОСОБА_3 розмір застави до 425 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 286 900 гривень.
У разі внесення застави визначити ОСОБА_3 наступні обов'язки:
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти), інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Визначити строк дії покладених на ОСОБА_3 ухвалою суду обов'язків - 60 днів з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави у розмірі, визначеному судом.
Ухвала суду підлягає апеляційному оскарженню безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1