ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/13476/25
провадження № 3/753/5259/25
"26" серпня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Заруба П.І., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 51 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
23 червня 2025 року о 10-й годині 25 хвилин ОСОБА_1 перебуваючи у магазині «Сільпо» за адресою: м. Київ, вул. Вербицького, 30 здійснив дрібне викрадення майна, перелік якого вказано у довідці про вартість на загальну суму 281,67 гривень без ПДВ, чим порушив право на власність.
Крім того, 29 червня 2025 року о 10-й годині 35 хвилин ОСОБА_1 перебуваючи у магазині «Сільпо» за адресою: м. Київ, вул. Вербицького, 30 здійснив дрібне викрадення майна, перелік якого вказано у довідці про вартість на загальну суму 281,67 гривень без ПДВ, чим порушив право на власність.
Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Вказані матеріали справ складені у відношенні однієї особи та знаходяться у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд. У зв'язку з чим, на підставі вимог ст. 36 КУпАП дані матеріали підлягають об'єднанню в одне провадження.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 повідомлений, що розгляд справи відбуватиметься в Дарницькому районному суді м. Києва.
Проте, будучи завчасно, до початку судового розгляду, належним чином повідомленим за допомогою направлення судових повісток, на виклики суду не з'явився та провадженням щодо нього не цікавився. Постанова про привід належним чином не виконана.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-VI від 23.02.2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. У п. 41 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 р. (заява № 3236/03) зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Зважаючи на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 повністю підтверджується наданими суду матеріалами справи, а саме: фактичними даними, які містяться в протоколах про адміністративні правопорушення серій ВАД № 632584, ВАД № 632585, які складені відповідно до вимог ст. 256 КУпАП (а.с.1, 8), письмових поясненнях ОСОБА_1 , відповідно до яких він визнає свою вину у вчинених правопорушеннях (а.с.2, 16), електронному рапорті (а.с.4), довідках про вартість викраденого майна (а.с.6, 20), відеозаписах з камер спостереження магазину «Сільпо» (а.с.9, 23).
Враховуючи викладене приходжу до висновку, про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП України.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Враховуючи обставини скоєного, особу ОСОБА_1 , те, що він не працює, раніше притягувався до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, вважаю правильним призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.51, 283, 284, 285 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 60 (шістдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривні.
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя П.І. Заруба