ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2110/25
провадження № 1-кп/753/1314/25
"28" серпня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві судовий розгляд у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Коритня, Монастирищенського р-ну., Черкаської обл., громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 15.04.2020 р. Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 2 місяців 1 дня позбавлення волі, звільнився 10.10.2022р. по відбуттю покарання, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185, ч.2 ст. 309 КК України,-
У Дарницькому районному суді м. Києва на розгляді перебуває вищевказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 зазначивши обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Захисник, думку якого підтримав обвинувачений, заперечував проти продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 та просив застосувати більш м'який запобіжний захід, який не пов"язаний з позбавленням волі.
Суд, заслухавши думки учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішуючи питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема, що обвинувачений може переховуватись від суду та незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні з метою зміни ними свідчень та вчинити інше кримінальне правопорушення. Так, враховуючи тяжкість покарання у разі визнання його винуватим та кількості вчинених епізодів крадіжок, розуміючи яке покарання йому загрожує, ОСОБА_6 може ухилитися та переховуватися від суду.
Оцінюючи наявність ризику (впливу на потерпілих та свідків у зазначених кримінальних провадженнях з метою зміни ними свідчень) у кримінальному провадженні, суд виходить з встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків та потерпілого у кримінальному провадженні на різних його етапах, та уважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання їх безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. По даних кримінальних проваджень ані потерпілі, ані свідки ще безпосередньо судом не допитувалися.
Щодо наявного ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, суд виходить з того, що ОСОБА_6 раніше неодноразово був засуджений, в тому числі за корисливі злочини проти власності, крім цього на розгляді Дарницького районного суду м. Києва та Івано-Франківського міського суду перебуває п'ять кримінальних проваджень по його обвинуваченню у вчиненні ряду крадіжок, що свідчить про стійку схильність до продовження протиправної діяльності. разом з цим, обвинувачений не працює, не має постійного джерела доходу, не має постійних міцних соціальних зав'язків, також на його утриманні не має інших осіб, не має ніяких фізичних чи психологічних вад, які б унеможливлювали б його перебування під вартою.
Отже підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини, які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились та є триваючими.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Також суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Вирішуючи клопотання захисника ОСОБА_7 щодо зміни обвинуваченому запобіжного заходу що тримання під вартою на домашній арешт, суд вважає, що з урахуванням всіх зазначених обставин, до обвинуваченого в даному випадку не підлягають застосуванню інші запобіжні заходи, зокрема домашній арешт у зв'язку з тим, що вони не будуть дієвими і не зможуть перешкодити настанню вищевказаним ризикам.
Враховуючи вищевикладене, а також відсутність підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, суд вважає необхідним продовжити раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України та вважає за необхідне залишити без змін раніше визначений розмір застави.
На підставі викладеного та керуючись ст. 331 КПК України, суд, -
клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України в Державній установі «Київський слідчий ізолятор», строком на 60 діб, тобто до 26.10.2025 року включно.
Раніше визначену заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн. - залишити без змін.
У разі внесення застави та надання уповноваженій особі підтверджуючого документа, обвинувачений ОСОБА_5 підлягає звільненню з-під варти.
З моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом 5 діб з дня її оголошення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя: