ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/17936/21
провадження № 1-кп/753/520/24
"04" грудня 2024 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого-судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, офіційно не працюючого, освіта середня, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,
У Дарницькому районному суді м. Києва на розгляді перебуває вищевказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 зазначивши обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.
Захисник ОСОБА_6 щодо продовження запобіжного заходу заперечував, просив змінити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою на більш м'який, що непов'язаний з позбавленням волі. Зазначив, що ОСОБА_7 вже тривалий час перебуває в умовах слідчого ізолятору та у нього виявлено тяжке захворювання.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав свого захисника, крім того, просив суд зменшити йому розмір застави.
Суд, заслухавши думки учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 .
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Суд не вбачає підстав для скасування, зміни запобіжного заходу обвинуваченому на більш м'який, оскільки обставини, які враховувались раніше судом при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися, ризики не зменшились.
В судовому засіданні, на думку суду, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187 КК України.
При цьому суд враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до вимог ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про можливе вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 інкримінованих злочинів, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, репутацію обвинуваченого, майновий стан, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Крім того, суд враховує наявність об'єктивних обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою, та те, що заявлені раніше ризики не зменшилися та виправдовують тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою.
Так, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, за які законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна.
Вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 конкретні обставини справи, на думку суду, дають підстави для висновку, що існують з боку обвинуваченого ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, можливість переховування від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, про наявність ризику переховуватись від суду, відповідно до п. 1 ч.1 ст.177 КПК України, свідчить той факт, що ОСОБА_7 знає про тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у даному злочині, ОСОБА_7 обізнаний в мірі покарання та усвідомлює, що за даний злочин передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12-ти років, а також останній не має міцних соціальних зв'язків, що спонукатиме його до переховування від суду.
Існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, підтверджується, зокрема, тим фактом, що наразі на розгляді у Коростенському міськрайонному суді Житомирської області перебуває кримінальна справа відносно ОСОБА_7 за частиною першою статті 115 КК України, після скасування вироку суду від 7 жовтня 2015 року, а також у проваджені Корольовського районного суду міста Житомира перебуває кримінальне провадження відносно нього за частиною другою статті 185 КК України. Зазначений факт, на переконання суду, призводить до обґрунтованого припущення про можливість вчинення обвинуваченим нового корисливого злочину. Крім того, ОСОБА_7 не має постійного місця роботи, місця проживання в м. Києві та засобів для власного забезпечення, у зв'язку з цим останній продовжуватиме свій злочинний шлях для отримання власної вигоди.
Наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених п.п. 1 та 5 ч.1 ст. 177 КПК України, надають підстави для продовження дії запобіжного заходу відносно такого обвинуваченого, оскільки існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, адже судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
При цьому суд враховує те, що відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Ураховуючи санкцію кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187 КК України, до останнього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підстави, які б свідчили про неможливість утримання обвинуваченого в установах попереднього ув'язнення за станом здоров'я, відсутні.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що заявлені ризики існують, менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити їх уникнення та забезпечення покладених на обвинуваченого обов'язків.
Щодо питання уникнення наявних ризиків шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, то у світлі факторів пов'язаних з особою обвинуваченого, його моральністю, відсутністю постійного місця проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками, суд вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вказаним ризикам.
Позиція сторони захисту щодо застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, що пов'язаний з позбавленням, жодним чином вказані висновки не спростовують.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.199 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що обставини, зазначені у ч. 3 ст.199 КПК України виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, тому клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (п. 3 ч.5 ст. 182 КПК України).
Керуючись п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, ураховуючи тривалість перебування обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, його майновий стан, тяжкість інкримінованого йому злочину, суд враховує наявність обставин, які свідчать про можливість зменшення застави при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст. 331 КПК України, суд,
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в ДУ "Київський слідчий ізолятор" строком на 60 діб, тобто до 01.02.2025 року включно.
Раніше визначу ОСОБА_7 заставу у розмірі 150 000 (сто п'ятдесяти тисяч) гривень - залишити без змін.
У разі внесення застави на спеціальний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві та надання документа, що це підтверджує, ОСОБА_7 підлягає звільненню з-під варти.
З моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави ОСОБА_7 зобов'язана прибувати за кожною вимогою до суду та виконувати такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з міста, у якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Ухвала суду може бути оскаржена в протягом 5 діб з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.
Головуючий суддя
Судді