Справа № 752/20444/25
Провадження №: 1-о/752/7/25
26 серпня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Голосіївського районного суду м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
вирішуючи питання відкриття кримінального провадження за заявою ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами та скасування вироку Апеляційного суду м. Києва від 06.06.2002 в частині призначення покарання у виді довічного позбавлення волі,
До Голосіївського районного суду міста Києва звернувся ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами та скасування вироку Апеляційного суду м. Києва від 06.06.2002 в частині призначення покарання у виді довічного позбавлення волі.
Зі змісту заяви вбачається наступне.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11.08.2025 клопотання засудженого ОСОБА_4 про перегляд вироку Апеляційного суду м. Києва від 06 червня 2002 року за нововиявленими обставинами повернуто особі, яка його подала, разом з усіма доданими до нього матеріалами. При цьому роз'яснено засудженому, що вказане клопотання підлягає розгляду в суді першої інстанції, визначеному відповідно до положень ч.1 ст. 32 КПК України. Також судом в даній ухвалі зазначено, що як вбачається з копії вироку Апеляційного суду м. Києва від 06 червня 2002 року, останнє за часом кримінальне правопорушення ОСОБА_4 вчинив за адресою: м. Київ, вул. Ю. Смолича, 6в, тобто в Голосіївському районі м. Києва, що належить до територіальної юрисдикції Голосіївського районного суду м. Києва.
ОСОБА_4 засуджений вироком Апеляційного суду м. Києва від 06.06.2002 у справі № 1-15/2002 за ст. 69, п.п. «а», «г», «е», «з», «і» ст. 93 КК УРСР ( в редакції 1960 року), ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 153, ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 153, ч. 1 ст. 263 УУ України (в редакції 2001 року) до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
Ухвалою Верховного Суду України від 28.11.2002 вирок залишено без змін.
Посилаючись на Рішення Конституційного Суду України №11-рп/99 від 29.12.1999 року, яким визнано неконституційними положення ст. 24 КК України Загальної частини та положення статей Особливої частини КК України (в редакції 1960 року), які передбачають смертну кару як вид покарання, ОСОБА_4 вважає, що у період з 29.12.1999 по 04.04.2000 в Україні не існувало санкції, яка б дозволяла призначення довічного позбавлення волі.
У зв'язку із зазначеним ОСОБА_4 ставить питання про перегляд за нововиявленими обставинами та скасування вироку Апеляційного суду м. Києва від 06.06.2002 в частині призначення покарання у виді довічного позбавлення волі.
Вважає, що ці обставини є нововиявленими і можуть бути переглянуті судом в порядку ст.459 - 467 КПК України.
Перевіривши заяву ОСОБА_4 колегія суддів вважає, що у відкритті провадження про перегляд вироку суду за нововиявленими обставинами слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 459 КПК України нововиявленими обставинами визнаються:
1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;
Пункт 2 частини другої статті 459 виключено на підставі Закону № 2147-VIII від 03.10.2017
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Пункт 4 частини другої статті 459 в редакції Законів № 2136-VIII від 13.07.2017, № 2147-VIII від 03.10.2017
Пункт 5 частини другої статті 459 виключено на підставі Закону № 2147-VIII від 03.10.2017
Відповідно до ч. 2 ст. 464 КПК України, не пізніше наступного дня після надходження заяви до суду суддя перевіряє її відповідність вимогам статті 462 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
Статтею 113 КПК України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення та вчиняти процесуальні дії. За змістом ст. 116, 117 КПК України, процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки, питання про поновлення пропущеного з поважних причин строку вирішується ухвалою слідчого судді, суду за клопотанням заінтересованої особи.
Положеннями ч. 1 ст. 461 КПК України визначено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом трьох місяців після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини.
Натомість неконституційність положень статті 24 Загальної частини та положення санкцій статей Особливої частини Кримінального кодексу України, які передбачають смертну кару як вид покарання, була встановлена ще рішенням Конституційного Суду України від 29 грудня 1999 року № 11-рп/99.
При цьому положеннями ч.1 та 2 ст.67 Закону України «Про Конституційний Суд України» встановлено наступне: «Рішення і висновки Конституційного Суду України підписуються не пізніше семи днів після прийняття рішення, дачі висновку. Ухвали, рішення і висновки Конституційного Суду України разом з окремою думкою суддів Конституційного Суду України протягом наступного робочого дня після їх підписання оприлюднюються на офіційному веб-сайті Конституційного Суду України і направляються Президенту України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України».
Отже, згідно з вказаними вимогами, Рішення Конституційного Суду України від 29 грудня 1999 року № 11-рп/99 було офіційно оприлюднено не пізніше січня 2000 року.
Відтак, заява про перегляд вироку за нововиявленими обставинами подана за межами строку передбаченого ч. 1 ст. 461 КПКУкраїни.
Водночас, згідно з положеннями ч. 2 ст. 462 КПК України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються, зокрема, клопотання про поновлення строку подання заяви ( п. 5-2 ч. 2 ст. 462 КПК України).
Засудженим ОСОБА_4 не було надіслано до суду клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Згідно з ч. 3 ст.464 КПК України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими статтею 462 цього Кодексу, застосовуються правила частини третьої статті 429 цього Кодексу. Копія ухвали невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами й усіма доданими до неї матеріалами.
Виходячи з наведеного та положень п. 3 ч. 3 ст.429 КПК України, якщо заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подана після закінчення встановленого строку і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, заява підлягає поверненню особі, що її подала.
Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги, що ОСОБА_4 звернувся із вказаною заявою з порушенням встановленого законом строку і не порушує питання про поновлення цього строку, колегія суддів приходить до висновку про повернення заяви особі, яка її подала, відповідно до п. 3 ч.3 ст.429 КПК України.
Керуючись ст. ст.113,116-117, 429, 459- 467 КПК України, колегія суддів
У відкритті кримінального провадження за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_4 - відмовити.
Заяву ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами та скасування вироку Апеляційного суду м. Києва від 06.06.2002 в частині призначення покарання у виді довічного позбавлення волі - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3