Справа № 724/937/25
Провадження № 2/724/340/25
28 серпня 2025 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді: Ковальчук Т.М.
за участі:
секретаря судових засідань : Копайгородського Д.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотин Чернівецької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради про позбавлення батьківський прав,
14.03.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Хотинського районного суду Чернівецької області з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради про позбавлення батьківський прав.
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 21.03.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду в підготовче судове засідання. Доручено органу опіки та піклування Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради надати до суду висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.29).
07.05.2025 року на адресу суду надійшов висновок органу опіки та піклування Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради від 06.05.2025 року (а.с.42-43).
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 13 червня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.49).
Позивач ОСОБА_1 в судові засідання, які призначалися на 11.07.2025 о 11:00 год та 28.08.2025 о 09:00 год не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася завчасно в установленному законодавством порядку, що підтверджується довідками про доставлення судових повісток до електронного кабінету позивача (а.с.51,58), заяв про розгляд справи у її відсутність або про відкладення розгляду справи на адресу суду не направляла.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся засобами поштового зв'язку за зареєестрованим місцем проживання, однак на адресу суду повернулися поштові конверти з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою (а.с.32,47,55,60), відзив на позов не подав.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради в судове засідання не з'явився, про день час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідками про доставлення судової повістки до електронного кабінету (а.с.52,59), в матеріалах справи наявна заява представника органу опіки та піклування Андрес Л.П. про проведення розгляду справи у відсутності представника, підтримує поданий висновок органу опіки та піклування Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради від 06.05.2025 (а.с.33).
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Наведені правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2020 року у справі № 659/1141/18.
Згідно з частинами другою, четвертою, шостою та восьмою статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи. Днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем позовна заява та додані до неї додатки було подано на адресу суду в електронній формі через підсистему «Електронний суд».
Відповідно до ч.7 ст.43 ЦПК України такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Згідно відомостей з підсистеми «Електронний суд» ОСОБА_1 13.05.2025 року зареєструвала свій електронний кабінет.
Судові повістки направлялися позивачу до її зареєстрованого електронного кабінету.
Про повідомлення судом позивача про судові засідання, які відбудуться 11.07.2025 р. та 28.08.2025 р., підтверджується довідками про доставку судових повісток до електронного кабінету позивача (а.с.51,58).
ОСОБА_1 не подавала до суду заяв про розгляд справи за її відсутності.
Слід зазначити, що сама по собі неявка позивача може свідчити про втрату інтересу до вирішення справи. Вирішення спору у такому випадку є порушенням диспозитивності за відсутності клопотання позивача про розгляд справи за її відсутності.
На підставі вищенаведеного, оскільки позивач, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з'явилася в судове засідання, призначене на 28 серпня 2025 року, і від неї не надходило заяв про розгляд справи за її відсутності, у зв'язку з чим, суд прийшов до висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав - без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Керуючись п.3 ч.1 ст.257, ст.ст.259, 260, 268 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради про позбавлення батьківський прав - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення її позову без розгляду, вона має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Хотинський районний суд Чернівецької області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Т. М. Ковальчук