Справа № 521/20295/24
Номер провадження:1-кп/521/1186/25
27 серпня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції), захисника, адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), у судовому засіданні у кримінальному провадженні, внесеному 04.09.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024150020001573, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 4 ст. 402 КК України,
В провадженні Хаджибейського районного суду міста Одеси перебуває кримінальне провадження, внесене 04.09.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024150020001573, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 4 ст. 402 КК України.
Захисник ОСОБА_5 , подав до суду клопотання, в якому просив викликати та допитати наступних свідків:
-посадових осіб ДУ «ТМО МВС України по Одеській області»: ОСОБА_6 (голова М(ВЛ)К); ОСОБА_7 (хірурга М(ВЛ)К); ОСОБА_8 (лікаря-дерматовенеролога);
-посадових осіб ВЧ НОМЕР_1 НГУ, а саме: ОСОБА_9 (санінструктора); ОСОБА_10 (командира взводу резервної роти), ОСОБА_11 ( командира роти).
В судовому засіданні захисник клопотання підтримав.
Обвинувачений клопотання підтримав, повідомив, наступне:
-свідки: ОСОБА_6 ; ОСОБА_8 -лікар-дерматовенеролог, - лікарі які проводили йому обстеження.
-свідок ОСОБА_12 (санінструктор) може надати докази щодо прибуття ОСОБА_4 для проходження ВЛК, отримання та передачу ним відповідних документів (зокрема. направлень).
-свідок ОСОБА_13 може надати покази щодо його характеристики як військовослужбовця.
Прокурор заперечував проти клопотання захисника, обґрунтовуючи тим, що в матеріалах справи є довідка Державної установи "Територіального медичного об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області" № 570/4 від 20.09.2024, яка підписана головою ОСОБА_14 та медичним реєстратором ОСОБА_15 , є чинною та не скасованою.
Крім того, прокурор зазначив, що свідок ОСОБА_10 є свідком сторони обвинувачення, можливість допитати якого буде надана стороні захисту в судовому засіданні.
Враховуючи заперечення прокурора, захисник ОСОБА_5 просив виключити свідка ОСОБА_10 з клопотання, як такого, що підлягає виклику з боку захисту.
Дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги захисника в клопотанні, суд встановив.
Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, дійшов наступних висновків.
При вирішенні вказаного клопотання, суд керується загальними засадами кримінального провадження, передбаченими у ст. 7 КПК України, зокрема: рівність перед законом і судом, доступом до правосуддя та обов'язковість судових рішень, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань, речей і документів, диспозитивність та розумність строків.
Так відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Тобто КПК України надає стороні захисту рівні права із стороною обвинувачення у збиранні доказів та доведенні їх переконливості перед судом. Тому, у разі наявності у сторони захисту відомостей, які спростовують покладені в основу обвинувачення обставини або свідчать про недопустимість зібраних обвинуваченням доказів, їй мають бути надані рівні можливості для доведення цих обставин.
Згідно з ч. 1 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи міститься медична документація, відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме: довідка Державної установи "Територіального медичного об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області" № 570/4 від 20.09.2024, відповідно до якої ОСОБА_4 придатний до служби у військових частинах забезпечення, ВВЕЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони. Зазначена довідка є чинною та не скасованою.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 до Одеського окружного адміністративного суду поданий адміністративний позов, в якому він просить, зокрема, визнати протиправною та скасувати постанову Державної установи "Територіального медичного об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області" оформлену Довідкою № 570/4 від 20.09.2024.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі №420/6594/25 в цій частині позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
Крім того, Одеський окружний адміністративний суд у вказаному рішенні заначив, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підстав прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері, і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Так, суд, в межах розгляду справи, не може надавати власну оцінку наявності чи відсутності підстав для визнання позивача придатним чи непридатним до військової служби.
Зазначені висновки адміністративного суду ґрунтуються на рішенні Верховного Суду у постанові від 13.06.2018 у справі №806/526/16 зауважив, що у межах адміністративного процесу, суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Враховуючи вищевикладене, положення ст. ст. 84-85 КПК Укпраїни, суд приходить до висновку, що покази, щодо складання та оформлення медичної документації, яка покладена в основу Довідки "Територіального медичного об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області" № 570/4 від 20.09.2024, її дослідження не змінює зазначеного висновку та не скасовує його, а відповідно не має доказового значення, оскільки суд не наділений повноваженнями щодо перегляду такого рішення (Довідки) та його скасування.
Так, з огляду вищевикладеного, суд вважає, що на даний момент немає сумнівів у законності винесених висновків та наданих довідок, які були долучені до матеріалів кримінально провадження.
Показання свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 не можуть спростувати чинність наявної в матеріалах довідки Державної установи "Територіального медичного об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області" оформленого №570/4 від 20.09.2024 відносно ОСОБА_4 .
Суд позбавлений повноважень по вирішенню питань медичного характеру, щодо різниці діагнозів, на думку, обвинуваченого, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Щодо допиту свідка ОСОБА_9 (санінструктора), який має підтвердити факт прибуття обвинуваченим ОСОБА_4 на проходження ВЛК та отримання та передачу відповідних документів, не впливає на дійсність довідки Державної установи "Територіального медичного об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області" оформленого № 570/4 від 20.09.2024.
Медична документація, яка покладена в основу такого висновку не є предметом розгляду в суді при розгляді кримінального провадження, оскільки суд не наділений повноваженнями щодо перегляду такого рішення та його скасування.
Щодо допиту свідка ОСОБА_16 про надання ним характеристики ОСОБА_4 як військовослужбовця, суд зазначає наступне.
При подачі письмових доказів прокурором обвинувачений ОСОБА_4 заперечував щодо характеристики військовослужбовця, яка надана стороною обвинувачення та підписана командиром стрілецької роти( резервної) військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_17 з тих причин, що, на думку обвинуваченого, ОСОБА_13 короткий час перебуває на посаді, та не є хорошим військовослужбовцем.
Суд зазначає, що характеристику надає посадова особа, яка закріплена за відповідним підрозділом в певний період часу. Заперечення сторони захисту щодо зазначеного письмового документу були надані в судовому засіданні.
Згідно із ст. 89 КПК України, суд оцінює докази в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення, вирішуючи питання щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності.
Так, відповідно до ст. 94 КПК суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Враховуючи зазначене, оцінка зазначеного документа, так само, як і всіх доказів, долучених до справи з урахуванням заперечень та зауважень сторін, буде проводитись судом в нарадчій кімнаті при винесенні рішення у справі.
На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями ст. ст. 84-85 КПК України, суд приходить до висновку, що клопотання захисника ОСОБА_5 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 7, 22, 84-85, 89, 93-94, 371, 372 КПК України, суд
Клопотання захисника ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає
Суддя ОСОБА_1