Справа № 496/2491/24
Провадження № 2/496/689/25
07 липня 2025 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Пасечник М.Л.
за участю секретаря - Кабанової К.С.
представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод для проведення обмірів житлового будинку та господарських будівель органом БТІ з метою виготовлення технічного паспорту на житловий будинок,
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просить суд усунути перешкоди для нього чи його законного представника, для реалізації доступу разом з представниками БТІ до житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зобов'язання ОСОБА_3 надати ОСОБА_2 чи його законному представнику доступ до даного житлового будинку разом з представниками БТІ та не перешкоджати проведенню замірів всіх, без виключення, приміщень будинку для виготовлення технічного паспорту на будинок.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_2 являється одним із спадкоємців після смерті бабусі ОСОБА_4 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Другим спадкоємцем являється відповідач - ОСОБА_3 . Для оформлення спадщини необхідно виготовлення технічного паспорту на спадковий житловий будинок. Позивач, разом зі своїм батьком, зверталися письмово, дзвонили по телефону до відповідача про надання доступу до спадкового житлового будинку, щоб представники МБТІ зробили всі необхідні заміри для виготовлення технічного паспорту на житловий будинок. Відповідач відмовляється, не допускає позивача та представників МБТІ до вказаного житлового будинку. У зв'язку з викладеним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи, з дитинства, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 та довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії ААГ №391194.
18.12.2023 року позивачем ОСОБА_2 було надіслано на адресу ОСОБА_3 лист-повідомлення, в якому зазначено, що Біляївською державною нотаріальною конторою Одеської області відкрито спадкову справу №105/2018 після смерті ОСОБА_4 , до матеріалів якої долучено заяву ОСОБА_2 про прийняття спадщини. На запит державного нотаріуса Грабовенко-Ворсуляк Д.М. надійшла відповідь, що за померлою ОСОБА_4 зареєстровано на праві власності житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Для оформлення документів державний нотаріус просить надати інформацію щодо технічної інвентаризації об'єкта, тобто надати технічний паспорт на будинок, що належить покійній ОСОБА_4 . Для виготовлення технічного паспорту на будинок необхідно допустити інженера БТІ до будинку, для чого ОСОБА_2 просив ОСОБА_3 надати допуск в робочі дні інженеру для проведення інвентаризації. Вказаний лист-повідомлення було надіслано на адресу ОСОБА_3 , що підтверджується описом вкладення та поштовим повідомленням.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є спадкоємцями ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , які звернулися до Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області із заявами про прийняття спадщини, що підтверджується довідкою державного нотаріуса Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області Грабовенко-Ворсуляк Д.М. №195/02-14 від 31.01.2024 року.
Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду (ст. 47 Конституції України).
Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Верховний Суд у постанові від 02.05.2024 року по справі № 442/6388/22 зазначив, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 року у справі №925/642/19 зазначено, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.ст. 1216, 1218 ЦК України).
Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч.1 ст. 81 ЦПК України).
Керуючись вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У постанові Верховного Суду від 13.05.2020 року у справі № 219/1704/17 вказано, що за загальним правилом тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову, покладається на позивача.
Звертаючись з даним позовом до суду, ОСОБА_2 зазначив, що він та відповідач є спадкоємцями майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_4 , а саме житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, позивач стверджує, що відповідач перешкоджає у виготовлені технічного паспорту на вказаний житловий будинок, шляхом не допуску представників МБТІ до будинку, що унеможливлює оформлення спадщини.
На підтвердження заявлених позовних вимог позивачем надано до суду лише лист-повідомлення від 18.12.2023 року, в якому, серед іншого, позивач просив відповідача надати допуск інженеру до житлового будинку для проведення інвентаризації в робочі дні.
При цьому, позивачем не надано доказів, що вказаний лист-повідомлення отримано ОСОБА_3 , тобто доказів, що він обізнаний про наявність такого листа.
Поряд з цим, ОСОБА_2 не надав жодного доказу на підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_3 дійсно перешкоджає йому у виготовлені технічного паспорту на вищевказаний житловий будинок.
Лист-повідомлення від 18.12.2023 року, адресований відповідачу, як єдиний доказ, який надано на підтвердження заявленого позову, не свідчить про наявність обставин, викладених у позові.
В ході судового розгляду позивачем не заявлялося клопотання про витребування додаткових доказів, про виклик свідків, які би підтвердили або спростували той факт, що ОСОБА_3 дійсно перешкоджає ОСОБА_2 у виготовлені технічного паспорту на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що позбавляє можливості позивача оформити спадщину.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Отже, суд, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, і з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, приходить до висновку, що ОСОБА_2 не доведено належними та достатніми доказами наявність обставин, викладених у позовній заяві, а у тому у задоволені позову слід відмовити за недоведеністю.
Відповідно до ч.1, ч.2, ч.6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та у задоволенні позову відмовлено, судові витрати компенсуються за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод для проведення обмірів житлового будинку та господарських будівель органом БТІ з метою виготовлення технічного паспорту на житловий будинок - відмовити.
Судовий збір, який підлягав сплаті про поданні цього позову - віднести на рахунок Держави.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.
Повний текст рішення виготовлено 15.07.2025 року.
Суддя М.Л. Пасечник