Справа № 483/701/25
Провадження № 2/483/498/2025
Іменем України
27 серпня 2025 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Рак Л.М.,
за участю секретаря Гречки С.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
27 травня 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі - ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 22 червня 2021 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено договір № 338505-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний одноразовим ідентифікатором, в порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». На виконання вказаного договору позивачем надано відповідачу грошові кошти в розмірі 10000 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 . Позивач належним чином виконав свої зобов'язання, надавши кредитні кошти в порядку і строки, передбачені договором. Натомість відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконує, в зв'язку з чим станом на 15 травня 2025 року утворилась заборгованість у розмірі 27633 грн. 13 коп., з яких: 10000 грн. - суми прострочених платежів по тілу кредиту, 16596 грн. 58 коп. - суми прострочених платежів по процентам, 1036 грн. 55 коп. - суми прострочених платежів за комісією. Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 зазначену суму заборгованості за кредитним договором та суму сплаченого судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник позивача просив розгляд справи проводити за його відсутності про що ним було зазначено в позовній заяві, в якій крім того, представник позивача зазначив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач, про причини своєї неявки не повідомив, до суду викликався у порядку, передбаченому п. 2 ч. 7 ст. 128, ч. 3 ст. 131 ЦПК України, а тому вважається таким, що належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.
Суд на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.
Крім того, враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, не здійснюючи фіксування судового процесу.
Дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, суд дійшов такого.
Судом встановлено, що 22 червня 2021 року ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 338505-КС-001 про надання кредиту. ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору (а.с. 24-29).
22 червня 2021 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено договір № 338505-КС-001, за умовами якого ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надало відповідачу кредит на засадах строковості, зворотності, платності, а останній зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором (а.с. 24).
Відповідно до умов договору строк кредиту становив 24 тижні; процентна ставка: в день 1,07766643 - фіксована; комісія за надання кредиту 1500 грн.; загальний розмір наданого кредиту 10000 грн.; строк дії договору до 07 грудня 2021 року; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 24960 грн.; орієнтовна реальна річна процентна ставка 7257,47 процентів.
Грошові кошти в зазначеному вище розмірі було перераховано на картковий рахунок № НОМЕР_1 , визначений позичальником ОСОБА_1 , що підтверджується анкетою клієнта, та платіжною інструкцією № 29295 від 22 червня 2021 року (а.с. 28-29).
Листом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 04 липня 2025 року № 20.1.10.0/7-250804/76941-БТ та випискою б/н за період з 22 червня 2021 року по 07 грудня 2021 року підтверджується, що на ім'я ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 та 22 червня 2021 року на вказану картку було перераховано 10000 грн. (а.с. 69-76).
Разом з тим, відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання з погашення кредиту та відсотків за його використання, в зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 15 травня 2025 року становить 27633 грн. 13 коп., з яких: 10000 грн. - суми прострочених платежів по тілу кредиту, 16596 грн. 58 коп. - суми прострочених платежів по процентам, 1036 грн. 55 коп. - суми прострочених платежів за комісією (а.с. 12-18).
Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
Згідно зі ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до п. 5, 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положеннями ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 652 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно піддягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи викладене, а також те, що позивач довів належними та допустимим доказами наявність в нього права вимоги до відповідача в обсязі заявлених вимог, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.
Також у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 2422 грн. 40 коп. судового збору, оплата яких підтверджується відповідною платіжною інструкцією (а.с. 1).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд -
Цивільний позов товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, в рахунок заборгованості за договором № 338505-КС-001 про надання кредиту від 22 червня 2021 року, яка виникла станом на 15 травня 2025 року - 27633 (двадцять сім тисяч шістсот тридцять три) гривні 13 копійок, з яких: 10000 грн. - суми прострочених платежів по тілу кредиту, 16596 грн. 58 коп. - суми прострочених платежів по процентам, 1036 грн. 55 коп. - суми прострочених платежів за комісією, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення є заочним і може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий: