Справа № 461/3578/25 Головуючий у 1 інстанції: Романюк В. Ф.
Провадження № 33/811/1185/25 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М.
27 серпня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , представника Львівської митниці Банаха Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу представника Львівської митниці Сліпенка Л. в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 24 липня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 471 МК України,
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 5100 (п'ять тисяч сто) грн. 00 коп.
Вилучений, відповідно до протоколу про порушення митних правил №0592/209000/2025 від 18.04.2025 р. товар - «друковані видання, у кількості 3 одиниці, а саме:
- Книга з нотами «МУЗЬIKA и ПЬНІЕ» 15-го Мая 1897 года. МУЗЬІКАЛЬНЬIЙ ЖУРНАЛЬ. В обкладинці. Стан поганий: частина аркушів втрачена, частина випадає і погано тримається. Загальна кількість аркушів 112.
- Книга з нотами «МУЗЬIKA и ПЬНІЕ» 15-го Іюня 1899 года. МУЗЬІКАЛЬНЬIЙ ЖУРНАЛЬ. В обкладинці. Стан поганий: частина аркушів втрачена, частина випадає і погано тримається. Загальна кількість аркушів 115.
- Журнал з нотами Vierhandige Clavierftucke CARL REINECKE Op.54 Р.С.Ф.С.Р. ПРОИЗВОДСТВЕННbІЙ ПОДОТДЕЛ МУЗЬІКАЛЬНЬНОГО ОТДЕЛА Н.К.Н. Москва-Петроград. Стан поганий: частина аркушів не тримається. Загальна кількість аркушів 9. - повернути ОСОБА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Львівської митниці Державної митної служби України витрати за зберігання товару на складі митниці у сумі 4,60 грн.
Згідно з постановою 17.02.2025 в зону митного контролю пункту пропуску «Рава-Руська - Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської по смузі руху «зелений коридор» у напрямку виїзд з України у Республіку Польща в'їхав транспортний засіб з реєстраційним номером НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .
Під час здійснення митного контролю вказаного транспортного засобу (митного огляду) у багажному відділення автомобіля без ознак приховування виявлено «друковані видання, у кількості 3 одиниці, а саме:
- Книга з нотами «МУЗЬIKA и ПЬНІЕ» 15-го Мая 1897 года. МУЗЬІКАЛЬНЬIЙ ЖУРНАЛЬ. В обкладинці. Стан поганий: частина аркушів втрачена, частина випадає і погано тримається. Загальна кількість аркушів 112.
- Книга з нотами «МУЗЬIKA и ПЬНІЕ» 15-го Іюня 1899 года. МУЗЬІКАЛЬНЬIЙ ЖУРНАЛЬ. В обкладинці. Стан поганий: частина аркушів втрачена, частина випадає і погано тримається. Загальна кількість аркушів 115.
- Журнал з нотами Vierhandige Clavierftucke CARL REINECKE Op.54 Р.С.Ф.С.Р. ПРОИЗВОДСТВЕННbІЙ ПОДОТДЕЛ МУЗЬІКАЛЬНЬНОГО ОТДЕЛА Н.К.Н. Москва-Петроград. Стан поганий: частина аркушів не тримається. Загальна кількість аркушів 9.
Жодних документів, які б підтверджували факт придбання, походження та були підставою для пропуску вказаних друкованих видань з митної території України до митного контролю не надавалися.
Враховуючи викладене, друковані видання були передані митному органу на зберігання за уніфікованою митною квитанцією МД-1 серія РА №279675 від 17.02.2025 відповідно до пункту 2 частини 1 статті 238 Митного кодексу України.
З метою перевірки законності переміщення через митний кордон України вказаних друкованих видань, Львівською митницею листом від 19.02.2025 №7.4-5/20-01/14/4456 їх було скеровано до Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника, з метою проведення відповідного дослідження.
07.04.2025 Львівською митницею листом Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника від 27.03.2025 №119 (вх. митниці 12189/14/20) отримано експертний висновок від 27.03.2025 №118. Відповідно до вказаного висновку, усі друковані видання надані на дослідження є культурною цінністю.
При цьому, вартість друкованих видань: «Книга з нотами «МУЗЬIKA и ПЬНІЕ» 15-го Мая 1897 года. МУЗЬІКАЛЬНbIЙ ЖУРНАЛЬ. В обкладинці. Стан поганий: частина аркушів втрачена, частина випадає і погано тримається. Загальна кількість аркушів 112» та «Книга з нотами «МУЗЬIKA и ПЬНІЕ» 15-го Іюня 1899 года. МУЗЬІКАЛЬНЬIЙ ЖУРНАЛЬ. В обкладинці. Стан поганий: частина аркушів втрачена, частина випадає і погано тримається. Загальна кількість аркушів 115» становить 2000,00 грн. кожного примірника. Вартість друкованого видання: «Журнал з нотами Vierhandige Clavierftucke CARL REINECKE Op.54 Р.С.Ф.С.Р. ПРОИЗВОДСТВЕННЬІЙ ПОДОТДЕЛ МУЗЬІКАЛЬНЬНОГО ОТДЕЛА Н.К.Н. Москва-Петроград. Стан поганий: частина аркушів не тримається. Загальна кількість аркушів 9» становить 400,00 гривень.
Вартість усіх друкованих видань становить 4400,00 гривень.
Згідно з частиною 1 статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до частини 5 статті 366 Митного кодексу України початок проходження (проїзду транспортними засобами особистого користування) громадянином каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»), є декларуванням шляхом вчинення дій цим громадянином про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території. Таке декларування свідчить про факти, що мають юридичне значення.
Відповідно до частини 6 статті 366 Митного кодексу України громадяни, які проходять (проїжджають транспортними засобами особистого користування) через «зелений коридор», звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язку дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України та від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною 6 статті 372 Митного кодексу України, тимчасове вивезення (пересилання) громадянами-резидентами за межі митної території України культурних цінностей здійснюється з поданням відповідних документів, які підтверджують право вивезення за межі митної території України культурних цінностей та дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України щодо тимчасового вивезення таких товарів за межі митної території України.
Відповідно до частини 2 Постанови Кабінету міністрів України від 21.05.2012 №448 «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам'ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів з них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження» встановлено, що вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами культурних цінностей з метою їх відчуження здійснюється у разі, коли сумарна фактурна вартість культурних цінностей не перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, на підставі свідоцтва встановленого зразка на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей та з обов'язковим письмовим декларуванням.
Відповідно до частини 2 статті 371 Митного кодексу України, товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро та на які законом встановлено вивізне мито та/або якщо відповідно до закону державними органами видаються документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, із сплатою у випадках, визначених законами України, вивізного мита та з поданням відповідних документів, виданих державними органами.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» від 21.09.1999 №1068-XIV, передбачає, що контроль за вивезенням, ввезенням і поверненням культурних цінностей здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей.
Відповідно до пункту 1.6. «Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України», затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України від 22 квітня 2002 №258, вивезення, тимчасове вивезення, у тому числі шляхом пересилання, культурних цінностей за межі митної території України дозволяється за наявності свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України.
У своїх письмових поясненнях, наданих під час переміщення через митний кордон України 17.02.2025, ОСОБА_1 вказані друковані видання є спадщиною дружини, які перейшли їй від діда.
Львівською митницею листом від 10.04.2025 №20/20-01/10/9314 викликався громадянин України ОСОБА_1 , однак у визначений час останній не прибув, однак своїм листом від 17.04.2025, який надійшов засобами електронного зв'язку, повідомив, що питання складання протоколу про порушення митних правил розглядати без його участі.
Таким чином, встановлено, що громадянин України ОСОБА_1 не задекларував товари, що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо вивезення за межі митної території України та які переміщуються громадянами, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України.
Не погоджуючись із рішенням судді першої інстанції, представник Львівської митниці Сліпенко С. звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Галицького районного суду м. Львова від 24.07.2025 та ухвалити нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 5100 грн. з конфіскацією вилучених предметів, та стягнути витрати за зберігання товару на складі митниці.
В обґрунтування апеляційних вимоги покликається на те, що не погоджується з накладеним стягненням.
Зазначає, що у постанові суд не обгрунтував повернення вилучених предметів. На думку митниці, враховуючи факт приналежності предметів правопорушення до культурних цінностей, відсутності доказів належності предметів особі, що притягується до адміністративної відповідальності, повернення таких предметів особі є помилковим.
Представник Львівської митниці Банах Р.В. апеляційну скаргу підтримав, просив задоволити.
У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, постанову судді першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доводи учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст. 487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 486 МК України, завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне, та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Положеннями ст. 489 МК України визначено, що при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів провадження, вказані вимоги закону при розгляді протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 були дотримані в повному обсязі.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим, та представником митниці в апеляційній скарзі не оспорюється.
Щодо незгоди апелянта із накладеним стягненням, апеляційний суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Відповідно до санкції ч. 3 ст. 471 МК України на особу за недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами може бути накладено стягнення у виді штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких товарів або без такої.
Тобто санкція вказаної норми закону передбачає для суду дискреційні повноваження в частині можливості накладення стягнення у виді конфіскації товарів.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції в повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого, особу правопорушника, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення, а тому на переконання апеляційного суду судом першої інстанції обґрунтовано накладено на останнього адміністративне стягнення у виді штрафу без конфіскації товарів.
Застосоване до ОСОБА_1 стягнення лише у виді штрафу є достатнім для виправлення та належної поведінки правопорушника, відповідає принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства і необхідністю дотримання фундаментальних прав людини, закріпленого у ст.1 Першого Протоколу до Конвенції.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32).
Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови судді першої інстанції, при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Обґрунтування вимог апеляційної скарги щодо того, що висновок суду першої інстанції є передчасним, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді.
За таких обставин, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування постанови судді Галицького районного суду м. Львова від 24 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України.
Ураховуючи вищенаведене, оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, й підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 24 липня 2025 року відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 471 МК України залишити без змін, апеляційну скаргу представника Львівської митниці Сліпенка С. - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М. Урдюк