Справа № 686/18774/25
Провадження № 1-кс/686/8276/25
27 серпня 2025 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого ВРЗСПЖЗО СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Хмельницький, з середньою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , солдата, в силу ст. 89 КК раніше не судимого,
у кримінальному провадженні №12025243000002098 від 01.07.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
встановив:
25 серпня 2025 року слідчий ВРЗСПЖЗО СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду із клопотанням, погодженим із прокурором Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_8 про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_6 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, строком на 60 діб, посилаючись на те, що строк перебування підозрюваного під вартою закінчується 29.08.2025 та визначені ст. 177 КПК України ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення продовжують існувати.
Заслухавши думку слідчого та прокурора, які наполягають на задоволенні клопотання, підозрюваного та його захисника, які заперечили щодо його задоволення та просили застосувати більш м'який запобіжний захід - у виді цілодобового домашнього арешту, дослідивши матеріали клопотання та надані матеріали кримінального провадження, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до Указу Президента України від 25.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» ОСОБА_6 прийнятий на військову службу за призовом під час мобілізації до лав Збройних Сил України.
Відповідно до положень п. 9 ст. 1, п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовцем є особа, яка проходить військову службу, а початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, є день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відтак, з моменту мобілізації для проходження військової служби у військовій частині ОСОБА_6 набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Будучи військовослужбовцем, ОСОБА_6 відповідно до вимог ст. 11, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, був зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитись з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, неухильно виконувати правила безпеки під час використання зброї, в роботі з технікою та в інших випадках.
Окрім цього, будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, ОСОБА_6 , повинен був поводити себе пристойно і дотримуватись вимог ст. 42, 68 Конституції України, згідно яких кожен, у тому числі ОСОБА_6 , зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та Законів України, не посягати на права та свободи, честь і гідність інших людей, а також ст. 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, згідно якої військовослужбовці постійно повинні бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.
Незважаючи на це, всупереч вищенаведених норм законодавства України, ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем, вчинив кримінальне правопорушення проти громадської безпеки.
Так, ОСОБА_6 , усвідомлюючи те, що вогнепальна зброя та боєприпаси відносяться до речей, які вилучені із цивільного обігу і не можуть знаходитися у власності громадян без спеціального дозволу, діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконне поводження із вогнепальною зброєю та бойовими припасами, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків і свідомо бажаючи їх настання, в порушення вимог п. 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року, а також Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України № 622 від 21 серпня 1998 року, в невстановлений досудовим розслідуванням час, місці та спосіб, діючи із прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, усвідомлюючи те, що бойові припаси відносяться до речей, які вилучені із цивільного обігу і не можуть знаходитись у власності громадян без спеціального дозволу, не маючи передбаченого законом дозволу на поводження з бойовими припасами, умисно незаконно придбав ручну бойову гранату типу «Ф1» із підривачем з наявними маркуваннями «116-86 УЗРГМ-2 583».
Тоді ж, ОСОБА_6 , усвідомлюючи те, що бойові припаси відносяться до речей, які вилучені із цивільного обігу і не можуть знаходитися у власності громадян без спеціального дозволу, діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконне поводження із бойовими припасами, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків і свідомо бажаючи їх настання, в порушення вимог п. 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, а також Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб умисно вчинив незаконне зберігання вказаного бойового припасу за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_2 .
В подальшому, 01.07.2025 близько 08:30 год. ОСОБА_6 усвідомлюючи те, що бойові припаси відносяться до речей, які вилучені із цивільного обороту і не можуть знаходитися у власності громадян без спеціального дозволу, діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконне поводження із бойовими припасами, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків і свідомо бажаючи їх настання, в порушення вимог п. 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, а також Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622, перебуваючи в спальній кімнаті за місцем проживання в ході діалогу витягнув із тумби ручну бойову гранату типу «Ф-1», яку передав ОСОБА_9 разом із чим наказав міцно її стиснути. Після чого, висмикнув запобіжне кільце чим привів гранату в бойову готовність, однак остання не втримавши її в руці кинула гранату поблизу себе, внаслідок чого відбувся вибух.
За таких обставин, ОСОБА_6 підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
02.07.2025, ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у незаконному придбанні та зберіганні бойового припасу без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення наразі об'єктивно підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- повідомленням про підозру ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України; протоколом огляду місця події від 01.07.2025; актом перевірки об'єкта на наявність вибухових матеріалів №310 від 01.07.2025; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 01.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 01.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 01.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 01.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 01.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 01.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 02.07.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_14 від 01.07.2025; протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_9 від 07.07.2025; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
03.07.2025 ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду ОСОБА_15 підозрюваному ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 29.08.2025 із правом внесення застави в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151400 гривень.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, що відноситься до тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.
25.08.2025 підозрюваному ОСОБА_6 в порядку ст. 290 КПК України повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування та того ж дня надано фактичний доступ до матеріалів досудового розслідування.
Відповідності до ч. 10 ст. 290 КПК України, сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ.
Частиною 5 ст. 219 КПК України передбачено, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України, не включається у строки досудового розслідування.
У відповідності до ст. 283 КПК України, досудове розслідування відносно особи, якій повідомлено про підозру закінчується закриттям кримінального провадження, скеруванням до суду обвинувального акту або клопотання про застосування заходів відповідного характеру.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 197 КПК України, сукупний строк тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Частиною 1 ст.183 КПК України установлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду уважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, а тому, опинившись на волі, із метою уникнення кримінальної відповідальності останній може потенційно переховуватись від органів досудового розслідування із метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
Також продовжує існувати ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки підозрюваному ОСОБА_6 відомі конкретні особи свідків, їх контактні дані.
При цьому слід ураховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками та потерпілими, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи у судовому засідання (ч. 1,2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у поряду, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому прокурору або посилатися на них (ч. 4 ст.95 КПК України).
Отже ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту отримання показань судом від свідків.
Беззаперечних даних, які б виключали указані ризики, слідчим суддею на даний час не установлено.
Щодо ризику вчинення інших кримінальних правопорушень, то він також існує, оскільки, ОСОБА_6 немає постійних соціальних зв'язків, постійного джерела доходу.
Аналізуючи особу підозрюваного слідчий суддя ураховує, що ОСОБА_6 раніше не судимий, має на утриманні малолітніх дітей, має постійне місце проживання.
Проте указані обставини не спростовують доведених стороною обвинувачення ризиків та не є такими, що давали б можливість слідчому судді обрати запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі. Окрім того, вони не стали стримуючими для вчинення дій, які стали підставою для ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Стороною обвинувачення доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти відповідним ризикам, та не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Більш того, стороною захисту не доведено, як змінилися обставини, які були узяті до уваги при обранні запобіжного заходу, які нові обставини виникли після прийняття рішень про застосування запобіжного заходу.
Таким чином, зважаючи на те, що заявлені ризики, які були ураховані при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшилися та вони виправдовують тримання підозрюваного під вартою, ураховуючи усі визначені ст.178 КПК України обставини у їх сукупності приходжу до висновку, що слід продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_6 , адже лише такий найсуворіший запобіжний захід на даний час зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Строк тримання під вартою слід продовжити по 24 вересня 2025 року включно.
Підстави для зменшення розміру застави, визначеної ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 липня 2025 року, відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого - задовольнити частково.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263КК України, строк тримання під вартою по 24 вересня 2025 року включно.
У разі внесення застави, визначеної ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 липня 2025 року у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151 400 грн., продовжити по 24 вересня 2025 року включно термін дії покладених на ОСОБА_6 цією ж ухвалою обов'язків:
- не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора, суду з населеного пункту за місцем проживання;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні.
- невідкладно прибувати за викликами до слідчого, прокурора за першою вимогою;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі невиконання даних обов'язків, застава звертається у дохід держави.
Ухвала діє по 24 вересня 2025 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя