Справа 682/2096/25
Провадження № 3/682/787/2025
29 серпня 2025 року м.Славута
Суддя Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Матвєєва Н.В., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, непрацюючого, на утриманні не має неповнолітніх дітей, дані про попереднє притягнення до адміністративної відповідальності відсутні,
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 420069 від 08.08.2025 року, 08.08.2025 року о 16 год. 00 хв. за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив домашнє психологічне насильство відносно матері, а сам: ображав словами нецензурної лайки, погрожував фізичною розправою, створює нестерпні умови життя, чим своїми діями завдана шкода психологічному здоров'ю ОСОБА_2 .
Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину свою заперечив, подав до суду письмові заперечення, в яких вину у вчиненому правопорушенні не визнав та просив суд провадження у справі закрити, оскільки 08.08.2025 року між ним та братом виникла конфліктна ситуація, в яку втрутилася матір, в результаті чого між ними виникла сварка на побутовому ґрунті, однак насильницьких дій відносно матері він не вчиняв.
27.08.2025 року від потерпілої ОСОБА_2 надійшла до суду заява, в якій по суті справи вона повідомила, що 08.08.2025 року між її синами виникла конфліктна ситуація, яка призвела до побутової сварки, їй довелося втрутитися в суперечку, в результаті чого виник словесний конфлікт, який згодом переріс у побутову сварку. Звернула увагу на те, що жодних насильницьких дій по відношенню до неї, її син ОСОБА_1 ніколи не вчиняв, будь-якої шкоди завдано їй не було, потерпілою себе не вважає.
До поліції із заявою про вчинення сином адміністративного правопорушення вона не зверталася і не просила притягнути сина до адмінвідповідальності, працівників поліції викликала її сестра, яка проживає в іншому місті. Просила врахувати її письмові пояснення та закрити провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність передбачена за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 256 КУпАП встановлює перелік відомостей, які повинні бути вказані в протоколі про адміністративне правопорушення.
Так, зокрема до вимог наведеної норми Кодексу, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» встановлено, що домашнє насильство домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону, психологічне насильство форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
До матеріалів справи, окрім протоколу про адмінправопорушення, у якості доказів додані такі матеріали: рапорт про прийняття заяви зі служби 102 від 08.08.2025 щодо вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_2 ; протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 08.08.2025 року; письмові пояснення ОСОБА_2 від 08.08.2025 року.
Дослідивши зазначені докази приходжу до висновку, що достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно матері матеріали справи не містять, письмові пояснення ОСОБА_2 , надані суду суперечать письмовим поясненням, відібраним працівником поліції у потерпілої під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Факт сварок і непорозумінь у родині на побутовому ґрунті свідчить про наявність конфлікту, але не підтверджує факту вчинення особою домашнього насильства.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не доведена "поза розумним сумнівом" допустимими та достовірними доказами.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для її виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. При цьому суд не вправі самостійно формулювати обвинувачення особи.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, беручи до уваги усі встановлені факти у їх сукупності, приходжу до висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, тому провадження відносно нього підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 173-2 ч.1, 247 ч.1 п.1, 245, 250, 268, 283-285 КУпАП, суддя
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Славутський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником.
Суддя Н.В.Матвєєва