Справа №676/697/25
Номер провадження 2/676/1202/25
19 серпня 2025 року Кам'янець-Подільський міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючого судді Вдовичинського А.В.,
секретаря судового засідання Мазуркевич О.М.
за участю відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам'янець-Подільський справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обгрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що 28.04.2016 р. між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та гр. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) було укладено угоду № 200517830 щодо кредитування. Відповідно до умов Кредитного договору (на умовах повернення, платності, строковості) Банк надав Позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 14508,63 грн., з встановленим строком користування з 28.04.2016 р. по 28.04.2018 р., а відповідач зобов'язався повернути отримані кошти у встановлений в Кредитному договорі строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. 20.07.2020 р. ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020р., укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15.06.2020р., що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021р. у справі № 910/11298/16 відповідно до якої позивач визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», в тому числі і за Кредитним договором укладеним банком з відповідачем . 23 травня 2016 року згідно з рішенням Правління НБУ України №14/БТ ПАТ "Банк Михайлівський" віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №812 розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації. Фактично управління банком перейшло до Фонду. Таким чином, Банк, правонаступником якого є Позивач, виконав свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином, в той же час Відповідач порушив умови Кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та в визначений строк. Станом на 17.12.2024 р. загальний розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем за Кредитним договором становить 40768,96 грн., з яких: 14061,5 грн. - заборгованість за кредитом; 26707,46 грн. - заборгованість за відсотками. Заборгованість розрахована станом дату укладання до договору факторингу №7_БМ від 20.07.2020 укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс» та зафіксована у додатку до договору - реєстрі кредитних договорів. З врахуванням положень ч.2 ст. 625 ЦК України заборгованість відповідача за кредитним договором № 200517830 від 28.04.2016 р. складає 63570,86 грн., в т.ч.: сума заборгованості по договору - 40 768,96 грн., сума збитків з урахуванням 3% річних - 3 672,69 грн., сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань - 19 129,21 грн. Представник позивача просить суд винести рішення яким : поновити строк позовної давності для подання позову до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 200517830 від 28.04.2016 року; стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором № 200517830 від 28.04.2016 року у загальному розмірі 63 570,86 грн., яка складається з: суми заборгованості - 40 768,96 грн., суми інфляційних втрат - 19 129,21 грн., суми 3% річних - 3 672,69 грн.; судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу. В позовній заяві представник позивача просив справу розглянути без його участі.
Відповідач в суді позов не визнав, просить відмовити в його задоволенні. Суду відповідач пояснив, що заборгованість по кредитному договору укладеному з банком погасив в 2016 р. сплативши кошти фінансовим установам які отримали право вимоги по кредитному договору, надав суду копії квитанцій. Відповідач подав суду відзив на позов в якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі(а.с.64-68).
Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
28 квітня 2016 року ПАТ «Банк Михайлівський» і ОСОБА_1 уклали кредитний договір за умовами якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 14508,63 грн. на строк з 28.04.201 р. по 28.04.2018 р. під 0,0001% річних, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами щомісячними платежами (28 числа кожного місяця) у розмірі 1195 грн (останній платіж 1204,99 грн).
19 травня 2016 між ПАТ «Банк Михайлівський» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» (далі ТОВ «ФК «Плеяда») був укладений договір факторингу №1905, за яким банк відступив ТОВ «ФК «Плеяда» за плату право вимоги за рядом кредитних договорів, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.
20 травня 2016 р. між ТОВ «ФК «Плеяда» та ТОВ «ФК «Фагор» був укладений договір факторингу №1, згідно якого ТОВ «ФК «Плеяда» відступило ТОВ «ФК «Фагор» за плату раніше набуті ним від банку на підставі договору факторингу від 19 травня 2016 року №1905 права вимоги за кредитними договорами.
На прилюдних торгах (аукціоні), що відбулися 5 червня 2020 року, ТОВ«Діджи Фінанс» придбало лот №GL16N618071, який включав кредитний портфель фізичних осіб, відчужений на користь ТОВ «ФК «Плеяда» (з подальшою переуступкою ТОВ «ФК «Фагор»), у зв'язку із застосуванням правових наслідків нікчемного правочину.
Згідно з платіжним дорученням від 9 липня 2020 року №25 ТОВ «Діджи Фінанс» перерахувало ПАТ «Банк Михайлівський» вартість придбаного лоту у розмірі 5307308 грн 39 коп.
20 липня 2020 року між ПАТ «Банк Михайлівський» і ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір №7_БМ про відступлення прав вимоги, за умовами якого банк відступив ТОВ «Діджи Фінанс» своє право грошової вимоги до позичальників за рядом кредитних договорів, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором.
Пунктом 2 договору №7_БМ від 20 липня 2020 року визначено, що ТОВ«Діджи Фінанс» набуває всі права кредитора за кредитними договорами в день настання відкладальної обставини відповідно до пункту 16 цього договору (зокрема, підписання договору сторонами), але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього договору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 1 липня 2021року у справі №910/11298/16 застосовано наслідки нікчемності договору факторингу від 19 травня 2016 року №1905, а саме: зобов'язано ТОВ «ФК «Плеяда» передати ТОВ«Діджи Фінанс» документи, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно з договором факторингу від 19 травня 2016 року № 1905 та актів прийому-передачі від 20 травня 2016 року №1 і №2.
Визнано відсутніми у ТОВ «ФК «Плеяда» будь-яких майнових прав (прав вимоги) до боржників, перелік яких зазначено у договорі факторингу від 19травня 2016 року №1905, реєстрах прав вимог від 19 травня 2016 року №1 та від 20травня 2016 року №2 до цього договору та актах прийому-передачі від 20травня 2016 року №1 і №2 до зазначеного договору факторингу.
Визнано недійсним договір факторингу від 20 травня 2016 року №1, укладений між ТОВ «ФК «Плеяда» та ТОВ «ФК «Фагор».
Зобов'язано ТОВ «ФК «Фагор» передати ТОВ «Діджи Фінанс» документи, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно договору факторингу від 19травня 2016 року №1905 та актів прийому-передачі до нього від 20 травня 2016року №1 і №2.
Визнано відсутніми у ТОВ «ФК «Фагор» будь-яких майнових прав (прав вимоги) до боржників, перелік яких зазначено у договорі факторингу від 19травня 2016 року №1905, реєстрах прав вимог до нього від 19 травня 2016 року №1 та від 20травня 2016 року №2, актах прийому-передачі від 20 травня 2016року до зазначеного договору факторингу №1 і №2, та в договорі факторингу від 20 травня 2016 року №1 та додатках до нього.
До 24 грудня 2016 р. ОСОБА_1 повністю сплатив борг за кредитним договором і виконав зобов'язання за цим договором. Вказані обставини підтверджуються наданими суду відповідачем копіями квитанцій, а саме про сплату 27.05.2016 р. 1195,00 грн. ПАТ «Банк Михайлівський», 22.06.2016 р. 1200,00 грн. ТОВ «ФК «Фагор», 21.07.2016 р. 1200,00 грн. ООО «Мира финанс», 23.09.2016 р. 12629,00 грн. ТОВ «ФК «Фагор»(а.с.69).
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Як передбачено частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, норми якої в силу частини другої статті 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Із положень пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України слідує, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В силу частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, а у разі прострочення виконання зобов'язання сплатити пеню, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
У разі прострочення боржником грошового зобов'язання настають наслідки такого прострочення у виді нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних від простроченої суми. Ці нарахування входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором.
Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 5 липня 2017 року (справа №6-459цс17), згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору. Відтак суди мають з'ясувати належним чином обсяг і зміст прав, які перейшли до нового кредитора та чи існували вони на момент їх переходу.
Зібрані докази вказують на те, що 28 квітня 2016 року ПАТ «Банк Михайлівський» і відповідач уклали кредитний договір, на виконання якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 14508,63 грн., а той зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти.
На підставі договору №7_БМ від 20 липня 2020 року ПАТ «Банк Михайлівський» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором. Водночас на момент переходу цього права ОСОБА_1 повністю сплатив борг за кредитним договором, у зв'язку з чим право вимоги за цим договором було припиненим.
За таких обставин суд дійшов висновку, що на час укладення ПАТ «Банк Михайлівський» і ТОВ «Діджи Фінанс» договору №7_БМ від 20 липня 2020 року ОСОБА_1 виконав зобов'язання за кредитним договором, а тому з нього на користь ТОВ «Діджи Фінанс» не можуть бути стягнуті заборгованість за цим договором, інфляційні втрати та проценти від простроченої суми.
Твердження ТОВ «Діджи Фінанс» про недоведеність виконання відповідачем зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим із відповідача слід стягнути заявлену заборгованість за кредитним договором, не відповідають фактичним обставинам справи. За вказаних обставин позов задоволенню не підлягає в повному обсязі.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.13, 76, 81, 82, 141, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст.6, 16, 512, 514, 526, 549-551,610,611,627,629,1048-1050,1054-1055 ЦК України,-
ухвалив:
в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
На рішення учасниками судового розгляду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 25.08.2025 р.
Суддя Кам'янець-Подільського
міськрайонного суду Вдовичинський А.В.