ЄУН: 336/8172/25
Провадження №: 1-кс/336/698/2025
26.08.25
Іменем України
26 серпня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 за участі секретарки судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання у кримінальному провадженні №12025082080001189 від 13.08.2025 за ч. 4 ст. 185 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Кушугум, Запорізького району Запорізької області, українця, освіта не повна середня, громадянин України, не одружений, утриманців не має, військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , який перебуває у розпорядженні командира в/ч НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат» зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , раніше засуджений:
1) 10.11.2011 Вільнянським районним судом Запорізької області, за ст. 185 ч. 1, ст. 185 ч. 2 КК України, засуджений до 2 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити від покарання з іспитовим строком 1 рік;
2) 26.01.2012 Вільнянським районним судом Запорізької області, за ст. 185 ч. 3, ст. 70 ч. 4 КК України, засуджений до 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю ухвали Вільнянського районного суду Запорізької області від 10.11.2011 р (ст. 185 ч. 2 КК) призначити 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнити з іспитовим строком 2 роки. 23.06.2014 застосовано амністію за ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 13.06.2014 за ст. 2 ЗУ «про амністію в 2014 р.»;
3) 25.03.2016 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя, за ст. 185 ч. 3, ст. 185 ч. 2 , ст. 70 КК України, засуджений до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити від покарання з іспитовим строком 3 роки.
4) 12.04.2017 Вільнянським районним судом Запорізької області за ст. 185 ч.3 ст. 70 ч.1 КК України, до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 ч.1 КК України приєднано покарання Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 25.03.2016, остаточне покарання до 3 років 1 місяць позбавлення волі.
5) 01.11.2017 Вільнянським районним судом Запорізької області за ст. 185 ч. 2 ст. 185 ч.3, ст. 70 ч.1 КК України, позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць. На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів за вироком Вільнянського районного суду запорізької області від 12.04.2017, шляхом часткового складання назначених покарань, у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 5 місяців.
6) 12.12.2017 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя, за ст. 185 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, назначених по цим вироком та вироком Вільнянського районного суду Запорізької області від 01.11.2017 остаточне визначене покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.
7) 22.02.2021 Вільнянським районним судом Запорізької області за ст. 185 ч. 2 КК України, до 1 року 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України, приєднано покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, від 12.12.2017, до остаточного покарання 1 рік 7 місяців позбавлення волі. 21.01.2022 був звільнений умовно - достроково на підставі ухвали Вільнянського районного суду Запорізької області, невідбутий строк покарання 4 місяця 16 днів.
8) 02.11.2022 Синельниківським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 185 КК України, до 1 року 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднаний 1 місяць за вироком Вільнянського районного суду Запорізької області від 22.02.2021, остаточне покарання 1 рік 7 місяців. 21.02.2024 був звільнений з Солон'явської ВК № 21 Дніпропетровської області по відбуттю строку покарання.
26.06.2025 до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Мелітопольського відділу Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , в якому ставиться питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання обгрунтовано тим, що, як встановлено досудовим розслідуванням, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 військовослужбовець солдат ОСОБА_5 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши злочин проти власності, при цьому будучи раніше судимим за вчинення корисливих кримінальних правопорушень, судимість за які не знята та не погашена у встановлений законом порядку, повторно скоїв корисливий злочин.
08.08.2025 приблизно о 19: 07 год, ОСОБА_5 маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, діючі повторно, умисно, з корисливих мотивів з метою власного збагачення, перебуваючи по провулку Лазуровий, в м. Запоріжжя, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою м'язів своїх обох рук переліз через паркан, яким огороджена територія домоволодіння будинку АДРЕСА_2 , який на праві власності належить ОСОБА_8 , чим незаконно проник на територію зазначеного домоволодіння, де з металевого вагончика викрав майно, яке належить ОСОБА_8 , а саме: газонокосарку марки "STIHL" модуль "FS120", в корпусі помаранчевого кольору, серійний номер 832426026, вартість якої згідно судово - товарознавчої експертизи складає 13880 гривень 08 копійки. В подальшому викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_8 на загальну суму 13880 гривень 08 копійки.
Вина у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 10.08.2025 в ході якого зафіксована обстановка подвір'я будинку за адресою: АДРЕСА_2 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 ; протоколом оглядупредмету від 14.08.2025, а саме відеозапису з камер спостереження, які знаходяться на подвір'ї будинку за адресою: АДРЕСА_2 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.08.2025 з участю свідка ОСОБА_9 та в ході вказаної слідчої дії свідок впізнавпідозрюваного ОСОБА_5 , як особу яка продала їй газонокосарку; протоколом огляду предмету від 14.08.2025 з участю потерпілого ОСОБА_8 , а саме: газонокосарки марки "STIHL" модуль "FS 120", в корпусі помаранчевого кольору, серійний номер 832426026.
25.08.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
В клопотанні зазначається про наявність ризиків неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_5 , а саме.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 раніше не одноразово судимий за вчинення ряду корисливих злочинів, судимість за які у встановленому законом порядку не погашена, на шлях виправлення не став та знову вчинив тяжкий корисливий злочин, що свідчить про наявність ризику щодо продовження своєї злочинної діяльності та вчинення інших кримінальних правопорушення.
Крім цього, в клопотанні зазначено про те, що солдат ОСОБА_5 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , в зв'язку з чим його звільнено із займаної посади та переведено о розпорядження командира військової частини. В подальшому солдату ОСОБА_10 призупинено військову службу у ЗСУ, як такому, що самовільно залишив військову частину.
Також, триває досудове розслідування та вживаються заходи щодо встановлення всіх свідків вказаної події та проводяться слідчі з наявними, а також встановлення інших доказів у вказаному провадженні, що свідчить про можливість впливати підозрюваним ОСОБА_5 , на вказаних осіб та знищення інших доказів вини останнього, які можуть бути встановлені в ході досудового розслідування.
Таким чином, встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5
ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_5 може: переховуватися від органів досудового розслідування; знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого та свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обставини, які свідчать про наявність вказаних ризиків є те, що підозрюваний ОСОБА_5 , скоїв тяжкий злочин, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Вказане кримінальне правопорушення вчинено судимою особою, про що свідчить відсутність намірів підозрюваного на виправлення та продовження злочинної діяльності.
При вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , враховувалася особа підозрюваного, характеризуючи його матеріали,а також усвідомлення реальності покарання у вигляді позбавлення особи, не з'явлення до правоохоронних органів з дійовим каяттям, самовільне залишення військової частини, характеризує останнього як особу, яка схильна переховуватися від органів слідства, та свідчить, що підозрюваний може ухилятися від виконання процесуальних обов'язків та перешкодити своєчасності виконання чи прийняття слідчим процесуальних дій та рішень у розумні строки, як того вимагає ст. 28 КПК України, або взагалі вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_5 пов'язана з тим, що вказані запобіжні заході будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.
Вивченням особистості підозрюваного ОСОБА_5 , встановлено, що підозрюваний постійного, офіційного джерела прибутку не має, неодноразово вчиняв злочини, що дає достатні підстави вважати, що знаходячись на свободі, підозрюваний вчинить інші кримінальні правопорушення (злочини), що також є одним з ризиків невиконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав і просив задовольнити з підстав, викладених в ньому.
Підозрюваний свою причетність до зазначеного злочину визнав, пояснив, що має постійне місце проживання, тому просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник проти задоволення клопотання прокурора заперечувала, зазначила, що ОСОБА_10 має постійне місце проживання, викрадене майно фактично повернуто потерпілому, тому збитків від злочину немає. Також зазначила, що ризики, зазначені стороною обвинувачення не доведені, впливати на потерпілого чи свідків підозрюваний не зможе, бо слідчі дії із ними вже проведені; зазначений ризик про можливе ухилення від слідства та суду нічим не підтверджується. Погодилась із наявністю ризику про можливе вчинення нового кримінального правопорушення, однак вважала, що запобігти йому можна шляхом обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
На запитання слідчого судді підозрюваний пояснив, що фактично мешкає в АДРЕСА_3 , де тимчасово знімає жиле приміщення - времянку.
Слідча ОСОБА_4 пояснила, що ОСОБА_10 фактично не має постійного місця проживання і живе то в одних, то в інших знайомих. На момент його виявлення і повідомлення підозри, ОСОБА_10 мешкав за адресою, зазначеною в клопотанні - АДРЕСА_4 .
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та докази, подані у його обгрунтування, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим відділенням відділу поліції № 3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025082080001189 від 13.08.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
25.08.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 185 КК України.
Дослідивши матеріали, надані стороною обвинувачення, слідчий суддя вважає, що в ході досудового розслідування здобуто достатньо доказів, які вказують на обгрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України за вказаних вище обставин.
Щодо наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає настцупне.
Ризики, передбачені п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є не доведеними, з огляду не те, що викрадене майно, слідством вилучено, проведено огляд місця події, вилучено відеозапис камер спостереження та отримані інші докази у справі, проведені слідчі дії із потерпілим і свідками. Яким чином підозрюваний зможе впливати на свідків чи потерпілого або якось знищити речі чи документи, які мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, стороною обвинувачення не обгрунтовано і не доведено.
Разом з тим, слідчий суддя вважає доведеною наявність ризиків, передбачених п. 1 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на таке.
ОСОБА_5 є особою неодноразово судимою за вчинення корисливих злочинів, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання від 5 до 8 років позбавлення волі. Тяжкість покарання, яке може бути призначено обвинуваченому, суттєво впливає на можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Також, слідчим суддею із долучених до клопотання документів встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_5 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 ще 15.09.2024 і за цим фактом зареєстровано кримінальне провадження. Дана обставина вказує на порушення ОСОБА_5 встановленого порядку стосунків із державою та його схильність до неналежної процесуальної поведінки.
Крім того, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 мешкає в м. Запоріжжі, однак постійного сталого місця проживання не має. Він не має родини та стійких соціальних зав'язків, що також вказує на наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Наявність в ОСОБА_5 неодноразових судимостей, свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя вважає, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не зможе запобігти встановленим ризикам.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України, одним із видів запобіжних заходів у кримінальному провадженні є тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Санкцією ч. 4 ст. 185 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує дані про особу ОСОБА_5 , який є неодноразово судимим, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, яке є тяжким злочином, а також обставини та наслідки їх вчинення, ступень участі підозрюваного у вчиненні злочинів, згідно повідомлення про підозру, та на підставі досліджених матеріалів, приходить до висновку про підтвердження наявності ризиків, передбачених п. 1, п. 5, ч. 1 ст. 177 КК України, про які зазначено у клопотанні.
Слідчим суддею враховано, що обвинувачений самовільно залишив військову частину, ніде не працює, неодноразово судимий, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину в умовах воєнного стану, за який передбачено покарання на строк від 5 до 8 років позбавлення волі.
Доводи сторони захисту щодо заперечень на клопотання знайшли часткове підтвердження, але не спростовують в повному обсязі наявності встановлених в ході розгляду клопотання вищезазначених ризиків.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, у справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Наявність у підозрюваного місця проживання, не виключає можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не засвідчують відсутність наміру переховування від слідства та суду.
Як зазначає Європейський Суд з прав людини, у кожному випадку суд своїм рішенням повинен забезпечувати не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
У рішенні «Чеботарь проти Молдови» 13.11.2007 Європейський суд з прав людини зазначив, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності зі статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення ані в момент арешту, ані під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства, про що зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини в справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993.
Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
У зв'язку із зазначеним, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за можливе визначити розмір застави, відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України в сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 194, 196, 197, ч. 2 ст. 376, ст. 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24 жовтня 2025 року включно.
Одночасно встановити заставу як альтернативний запобіжний захід у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 гривень.
Підозрюваний або будь-яка особа мають право у будь-який момент внести заставу у вказаному розмірі на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Запорізькій області; Рахунок отримувача: UA378201720355249002000001205, Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26316700; Код банку отримувача (МФО): 820172, призначення платежу - застава за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінальне провадження №12025082080001189 від 13.08.2025.
Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, на строк два місяці, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та/або суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- не відлучатися із міста Запоріжжя, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, чи суду.
Уповноваженій службовій особі місця ув'язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення, негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , роз'яснивши підозрюваному чи іншому заставодавцю обов'язки, що покладаються у зв'язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання, як передбачено абз. 2 ч. 3 ст. 182 КПК України.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвалу для виконання направити уповноваженій службовій особі Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор», вручити копію ухвали підозрюваному, захиснику та прокурору.
Встановити строк дії даної ухвали в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - до 24 жовтня 2025 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка тримається під вартою - протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали буде складений та проголошений 29.08.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1