1Справа № 335/7778/25 1-кп/335/825/2025
28 серпня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , процесуального прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду за адресою: вул. Перемоги, 107-Б, м. Запоріжжя, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025080100005526 від 31 липня 2025 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя Запорізької області, громадянина України, рнокпп НОМЕР_1 , не одруженого, немаючого на утриманні будь-яких осіб, працюючого на посаді офіцера відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючого статус учасника бойових дій, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст.369-2 Кримінального кодексу України,
з угодою про визнання винуватості від 31 липня 2025 року,
ОСОБА_4 , 27 січня 2025 року займаючи посаду офіцера відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ), перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , в силу покладених на нього обов'язків за посадою, з'ясував, що раніше знайомий йому військовозобов'язаний ОСОБА_6 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП, а саме не з'явився 16 січня 2025 року за раніше врученою йому у встановлений спосіб повісткою про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв'язку з чим, останнього 26 січня 2025 року оголошено у розшук як особу, яка не прибула за викликом до ТЦК та СП.
Після встановлення зазначеного факту у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди від військовозобов'язаного ОСОБА_6 за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 щодо прийняття рішення про зняття ОСОБА_6 з розшуку як особи, яка не прибула за викликом до ТЦК та СП, до реалізації якого ОСОБА_4 вирішив залучити ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , який відповідно до ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» має статус адвоката, як осіб, які мають можливість повідомляти ОСОБА_6 висунуті вимоги щодо одержання від нього неправомірної вигоди за здійснення такого впливу.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час та спосіб, але не пізніше 29 січня 2025 року, ОСОБА_4 , діючи з метою реалізації злочинного умислу спрямованого на одержання неправомірної вигоди для себе та співучасників злочину, довів свій злочинний план ОСОБА_8 та повідомив про необхідність залучення для його реалізації ОСОБА_9 , який будучи адвокатом, зможе висунити ОСОБА_6 вимогу щодо надання неправомірної вигоди, одержати її, після чого передати у заздалегідь розподілених долях всім учасникам злочинного плану.
В подальшому, ОСОБА_9 , діючи з метою реалізації спільного зі ОСОБА_4 та ОСОБА_8 злочинного плану спрямованого на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 для себе та третіх осіб - співучасників злочину ОСОБА_4 та ОСОБА_8 за вплив на прийняття рішення начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 щодо зняття ОСОБА_6 з розшуку, як особи, яка не прибула за викликом до ТЦК та СП, 29 січня 2025 року за допомогою мобільного зв'язку повідомив ОСОБА_6 про те, що останнього оголошено у розшук, як особу яка не прибула за викликом до ТЦК та СП.
Далі, 31 січня 2025 року ОСОБА_9 , продовжуючи реалізацію спільного зі ОСОБА_4 та ОСОБА_8 злочинного умислу спрямованого на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 для себе та співучасників злочину ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , за допомогою мобільного зв'язку повідомив останньому, що для зняття його з розшуку необхідно негайно передати для працівників ТЦК та СП грошові кошти в сумі 1000 доларів США (41820 грн. в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу валют станом на 31.01.2025) в якості неправомірної вигоди, в інакшому випадку для нього настануть негативні наслідки у вигляді застосування наданих ТЦК та СП повноважень щодо залучення працівників поліції для його адміністративного затримання та подальшого притягнення до адміністративної відповідальності.
07 лютого 2025 року о 16 годині 54 хвилини ОСОБА_9 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу спрямованого на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 для себе та співучасників злочину ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , діючи відповідно до раніше узгодженого із ОСОБА_8 та ОСОБА_4 злочинним планом, під час особистої зустрічі за місцем мешкання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_4 , довів останньому пропозицію про передачу неправомірної вигоди для працівників ТЦК та СП у вигляді грошових коштів у сумі 1300 доларів США, аргументуючи збільшення вказаної суми неправомірної вигоди спливом значного часу з дати висунення першої пропозиції та необхідності у передачі частини неправомірної вигоди керівництву ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В свою чергу ОСОБА_6 , розуміючи владні повноваження та службове становище співробітників ТЦК та СП, від імені яких діяв ОСОБА_9 , незаконність їх дій, а також те, що в разі не надання неправомірної вигоди, для нього настануть негативні наслідки у вигляді застосування наданих ТЦК та СП повноважень щодо залучення працівників поліції для його адміністративного затримання та подальшого притягнення його до адміністративної відповідальності, погодився на незаконну пропозицію про передачу неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 1300 доларів США (54336 грн. в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу валют станом на 31.01.2025) за вплив на прийняття рішення начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 щодо зняття його з розшуку як особи, яка не прибула за викликом до ТЦК та СП. При цьому, ОСОБА_6 повідомив, що у нього є лише частина необхідної суми неправомірної вигоди, а саме 1000 доларів США (41820 грн. в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу валют станом на 31.01.2025).
Після цього, 07 лютого 2025 року приблизно о 17 годині за адресою: м. Запоріжжя, вул. Шишкіна, поруч з буд. 8, ОСОБА_6 передав, а ОСОБА_9 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , одержав від ОСОБА_6 частину неправомірної вигоди, а саме грошові кошти в сумі 1000 доларів США (41489 грн. в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу валют станом на 07.02.2025) за вплив на прийняття рішення начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 щодо зняття ОСОБА_6 з розшуку, як особи, яка не прибула за викликом до ТЦК та СП, шляхом складання ОСОБА_4 відносно ОСОБА_6 фіктивного протоколу про вчинення ОСОБА_6 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, штраф за вчинення якого сплачувати не потрібно.
Далі, 11 лютого 2025 року ОСОБА_4 , діючи на виконання раніше розробленого злочинного плану, перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , за відсутності ОСОБА_6 , з метою впливу на прийняття рішення начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 щодо зняття ОСОБА_6 з розшуку, як особи, яка не з'явилась до ІНФОРМАЦІЯ_4 , склав та в подальшому передав завідомо неправдивий офіційній документ, а саме протокол № 328 від 11 лютого 2025 року про вчинення ОСОБА_6 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП оператору відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 , який не будучи обізнаним про незаконні дії ОСОБА_4 вніс до ІКС «Оберіг» відомості про зняття ОСОБА_6 з розшуку, у зв'язку з самостійним з'явленням останнього до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того, 13 лютого 2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 , також не будучи обізнаним про незаконність дій ОСОБА_4 та будучи впевненим у тому, що 11 лютого 2025 року ОСОБА_6 прибув до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 , де відносно нього ОСОБА_4 було складено відповідний протокол, направив до Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області повідомлення про скасування розшуку ОСОБА_6 .
Після цього, 14 лютого 2025 року, ОСОБА_9 , продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_8 та ОСОБА_4 злочинного умислу, спрямованого на одержання від ОСОБА_6 неправомірної вигоди для себе та співучасників злочину ОСОБА_4 та ОСОБА_8 у вигляді грошових коштів у сумі 1300 доларів США (54336 грн. в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу валют станом на 14.02.2025) за вплив на прийняття рішення начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 щодо зняття ОСОБА_6 з розшуку, як особи яка не прибула за викликом до ТЦК та СП, за допомогою мобільного зв'язку повідомив ОСОБА_6 , що останнього вже знято з розшуку та з метою одержання другої частини неправомірної вигоди, надіслав ОСОБА_6 номери трьох банківський карток, на які необхідно перерахувати грошові кошти у сумі 12450 гривень, що еквівалентно 300 доларів США.
В подальшому, того ж дня ОСОБА_6 , діючи на виконання незаконної пропозиції ОСОБА_9 , перебуваючи в приміщенні ТЦ «Україна» за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 147, у період часу з 15 години 49 хвилин до 16 години 30 хвилин, за допомогою «POS-терміналу» перевів, на вказані ОСОБА_9 банківські карти № НОМЕР_2 , №5225315001429687 по 5000 грн. та на банківську карту № НОМЕР_3 - 2450 грн. на загальну суму 12450 гривень, тим самим передав, а ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , одержав від ОСОБА_6 другу частину неправомірної вигоди, а саме 12450 гривень за вплив на прийняття рішення начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 щодо зняття ОСОБА_6 з розшуку, шляхом неправдивого повідомлення ОСОБА_4 особи, уповноваженої на виконання функцій держави - начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_6 з'явився до ТЦК та СП, та про те, що відносно останнього складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
Таким чином ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді офіцера відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду для себе та співучасників злочину ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , у сумі 1000 доларів США (41820 грн. в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу валют) та 12450 гривень за вплив на прийняття особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 рішення щодо зняття ОСОБА_6 з розшуку, як особи яка не прибула за викликом до ТЦК та СП.
Таким чином, ОСОБА_4 , за викладених вище обставин, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України - одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Крім цього, ОСОБА_4 перебуваючи на посаді офіцера відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_2 та будучи військовою службовою особою, всупереч інтересам служби, діючи з прямим умислом та всупереч інтересам служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою отримання підстав для зняття ОСОБА_6 з розшуку, 11.02.2025 більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалось за можливе, перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , склав відносно ОСОБА_6 протокол №328 про вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП (Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію).
Після цього, ОСОБА_4 , з метою надання уявлення законності завідомо неправдивому офіційному документу - протоколу №328 від 11.02.2025 про вчинення ОСОБА_6 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, у графі «Пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу особою, яка притягається до адміністративної відповідальності» вніс від імені ОСОБА_6 записи, щодо підстав його нез'явлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а потім особисто підписав протокол, тим самим, будучи службовою особою, вніс завідомо неправдиві відомості до офіційного документа - протоколу № 328 від 11.02.2025 про вчинення ОСОБА_6 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_4 надав вказаний протокол для підписання невстановленій в ході досудового розслідування особі, яка виконала у графі «підпис особа, яка притягається до адміністративної відповідальності» підпис від імені ОСОБА_6 .
Далі, ОСОБА_4 передав завідомо неправдивий офіційній документ, а саме протокол №328 від 11.02.2025 про вчинення ОСОБА_6 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 210-1 КУпАП до відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_4 для внесення до ІКС «Оберіг» відомостей про зняття ОСОБА_6 з розшуку, тим самим ОСОБА_4 склав та видав завідомо неправдивий офіційний документ.
Таким чином, ОСОБА_4 , за викладених вище обставин, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України - службове підроблення, тобто складання та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
31.07.2025 між прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог ст. ст. 468, 469, 472 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
За змістом цієї угоди прокурор Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_11 та ОСОБА_4 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 366 КК України та ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен останній понести у виді 5000 (п'яти тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права займатись діяльністю пов'язаною зі складанням протоколів про адміністративні правопорушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку про порушення громадянами законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке спричинило їх втрату строком на 3 роки.
В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладанні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджені сторонами міру та вид покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні також просив вказану угоду затвердити і призначити узгоджене в ній покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України та ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України, в обсязі пред'явленого обвинувачення, надав згоду на застосування узгодженого виду покарання. Зазначив, що його згода на укладення угоди була добровільною, вона не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні зазначив, що угода відповідає вимогам закону, укладена добровільно, його підзахисний повністю розуміє наслідки укладення такої угоди та відповідальність за її невиконання, а тому просив затвердити угоду про визнання винуватості. Вказав на те, що застосування судом положень ст. 70 КК України буде відповідати вимогам законодавства.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах вирішуваних питань, суд дійшов такого висновку.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України - службове підроблення, тобто складання та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст.369-2 КК України - одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України, відповідно до приписів ст. 12 КК України, є кримінальним проступком.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК України, відповідно до приписів ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.
Отже, в цьому кримінальному провадженні законодавчо можливе безумовне укладення угоди про визнання винуватості щодо інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень.
За встановлених судом обставин, дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 366 КК України як службове підроблення, тобто складання та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України як одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
В підготовчому судовому засіданні судом встановлено, що сторони кримінального провадження уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст. 472 КПК України. При укладенні угоди про визнання винуватості прокурором враховані обставини відповідно до ст. 470 КПК України, зокрема: враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
В угоді сторонами обумовлено наслідки її невиконання, які передбачені статтею 476 КПК України.
В п. 4 зазначеної угоди сторони дійшли згоди щодо можливості застосування положень ст. 70 КК України, тобто щодо призначення остаточного покарання ОСОБА_4 , за ч. 1 ст. 366 КК України, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням у виді 5000 (п'яти тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права займатись діяльністю пов'язаною зі складанням протоколів про адміністративні правопорушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку про порушення громадянами законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке спричинило їх втрату строком на 3 роки.
При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_4 цілком розуміє роз'яснені йому права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, встановлені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та наслідки її невиконання.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Суд оцінює наявність чи відсутність суспільного інтересу в укладенні угоди про визнання винуватості як баланс між державними і особистими інтересами, який передусім покликаний досягнути завдань кримінального судочинства, які полягають в захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, що ґрунтується на суддівському розсуді, тобто суб'єктивній оцінці об'єктивних обставин справи. Затвердження угоди про визнання винуватості забезпечує скорочення часу розгляду будь-якого кримінального провадження в розумні строки, мінімізує витрати державних ресурсів, особистих ресурсів учасників кримінального провадження, а також зменшує надмірне навантаження на органи публічного обвинувачення та суд. Затвердження угоди свідчитиме про ефективне здійснення судового провадження, яке забезпечить притягнення обвинуваченого до відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень з метою виправлення останнього. Зазначене сприятиме формуванню у суспільства правосвідомості та усвідомлення невідворотності покарання за вчинені правопорушення. З огляду на викладене, суд вважає що умови цієї угоди відповідають інтересам суспільства.
Укладена угода не порушує прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Не має преюдиційного значення для кримінальних проваджень щодо інших осіб.
Отже, перевіряючи угоду на відповідність ч. 7 ст. 474 КПК України, суд вважає, що зазначена угода від 31.07.2025 про визнання винуватості відповідає вимогам КПК України та закону, умови угоди не суперечать вимогам цього Кодексу та закону, дії обвинуваченого кваліфіковані правильно, умови угоди відповідають інтересам суспільства, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін чи інших осіб, немає підстав вважати, що угода не була добровільною, немає підстав вважати, що умови угоди неможливо виконати, є фактичні підстави для визнання винуватості.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що зазначена угода про визнання винуватості повинна бути затверджена судом.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, ступінь і характер сприяння підозрюваним у проведенні кримінального провадження, особу ОСОБА_4 , який ніколи раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є не судимим, має офіційне працевлаштування, отримує стабільний дохід, має статус учасника бойових дій, брав участь у відсічі збройної агресії РФ, неодружений, не має на утриманні будь-яких осіб, має зареєстроване місце проживання, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, щиро розкаявся, реальної шкоди його діяннями нікому не заподіяно, потерпіла сторона відсутня, активно сприяв у проведенні кримінального провадження.
У відповідності до ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання судом визнається щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які б обтяжували покарання, згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Виправлення як мета покарання - це той наслідок, який прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу. Виправлення засудженого - це ті певні зміни в його особистості, які утримують його в подальшому від вчинення нових протиправних діянь. З моральної точки зору виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання. Правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи.
Таким чином, на переконання суду, узгоджені вид та міра покарання відповідають вимогам ст. ст. 50, 65 КК України, що буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, їх характер та ступінь суспільної небезпеки, спосіб їх вчинення, відсутність негативних наслідків, факт добровільної участі у відсічі збройної агресії РФ проти України, характеристику обвинуваченого, який на обліку у лікарів-психіатра або нарколога не перебуває, не судимий, має зареєстроване та фактичне місце проживання, працевлаштований, а також його щире каяття, усвідомлення скоєного та беззастережне визнання ним своєї винуватості, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, надання правдивих показань, а також законослухняну та належну поведінку обвинуваченого після скоєння кримінальних правопорушень, враховуючи наявність обставин, що пом'якшують покарання в розумінні ст. 66 КК України та вказують на те, що обвинувачений вже встав на шлях виправлення, та відсутність обставин, які б обтяжували йому покарання суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 , узгодженого в угоді про визнання винуватості покарання:
- за ч. 1 ст. 366 КК України у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права займатись діяльністю пов'язаною зі складанням протоколів про адміністративні правопорушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку про порушення громадянами законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке спричинило їх втрату строком на 3 роки;
- за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України - у виді штрафу в розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 5000 (п'яти тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 85 000 (вісімдесят п'ять тисяч) гривень, 00 копійок з позбавленням права займатись діяльністю пов'язаною зі складанням протоколів про адміністративні правопорушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку про порушення громадянами законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке спричинило їх втрату строком на 3 (три) роки.
Таким чином, судом встановлено, що укладена угода про визнання винуватості не суперечить вимогам КПК та КК України, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод та інтересів сторін по справі та інших осіб. Обставин, які б вказували на неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою судом не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та ОСОБА_4 , з призначенням останньому узгоджених сторонами виду та міри покарання.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався, клопотань про обрання йому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили прокурором не заявлялось.
Речових доказів та процесуальних витрат за даним кримінальним провадженням немає.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. Арешт на будь-яке майно не накладався.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 369-371,373, 374, 469, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 31 липня 2025 року, укладену між прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №62025080100005526 від 31 липня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 та ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 та ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України, та призначити узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 31 липня 2025 року покарання:
-за ч. 1 ст. 366 КК України у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права займатись діяльністю пов'язаною зі складанням протоколів про адміністративні правопорушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку про порушення громадянами законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке спричинило їх втрату строком на 3 (три) роки;
-- за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України - у виді штрафу в розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 5000 (п'яти тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 85 000 (вісімдесят п'ять тисяч) гривень, 00 копійок з позбавленням права займатись діяльністю пов'язаною зі складанням протоколів про адміністративні правопорушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку про порушення громадянами законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке спричинило їх втрату строком на 3 (три) роки.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не застосовувати.
Роз'яснити засудженому ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.
Вирок на підставі угоди між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості може бути оскаржено з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку, наслідки укладання та затвердження угоди для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого визначені ч. 2 ст. 473 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1