10.07.2025
Справа № 335/1882/25
Провадження № 2/331/2572/2025
10 липня 2025 року місто Запоріжжя
Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Яцун О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 12 березня 2025 року цивільну справу № 335/1882/25 за позовом ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу було передано, в порядку статті 31 ЦПК України, на розгляд Запорізькому районному суду Запорізької області (а.с.22).
14 квітня 2025 року вищезазначена цивільна справа надійшла на адресу Запорізького районного суду Запорізької області (а.с.24).
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями було визначено головуючу суддя, в провадження якої і було передано дану справу (а.с.27).
Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 15 квітня 2025 року було витребувано у Міністерства соціальної політики України інформацію з Єдиної інформаційної бази даних внутрішньо переміщених осіб щодо відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання якої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.28-29).
На виконання ухвали суду від 15 квітня 2025 року, Міністерством соціальної політики України було надано відповідь № 11257/0/290-25/13 від 05.05.2025 року, яка надійшла до Запорізького районного суду Запорізької області 06.05.2025 року, із змісту якої вбачається, що громадянка України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб. При цьому, ОСОБА_3 фактично проживає як внутрішньо-переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з тим, останнім зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_3 вказано адресу: АДРЕСА_1 (а.с.32).
Після чого, взявши до уваги відповідь Міністерства соціальної політики України щодо фактичного місця проживання відповідача ОСОБА_3 , як внутрішньо переміщеної особи, ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 07 травня 2025 року дану цивільну справу було направлено за підсудністю, в порядку статті 31 ЦПК України, до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя, за фактичним місцем проживання відповідача (а.с.33-35).
09 липня 2025 року вищезазначена цивільна справа надійшла на адресу Олександрівського районного суду міста Запоріжжя.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 липня 2025 року, головуючим суддею по вищезазначеній цивільній справі визначено суддю Яцун О.О.
Суддя, вивчивши матеріали позовної заяви, приходить до наступних висновків.
Так, згідно відповіді Розівської селищної військової адміністрації Пологівського району Запорізької області № 319 від 07.03.2025 року, яка надійшла на запит Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 27.02.2025 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.20), що за територіальною підсудністю відноситься до юрисдикції Запорізького районного суду Запорізької області.
Разом з тим, 15.04.2025 року суддею Запорізького районного суду Запорізької області було постановлено ухвалу, якою витребувано у Міністерства соціальної політики України інформацію щодо внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання якої: АДРЕСА_1 (а.с.28-29).
Згідно відповіді Міністерства соціальної політики України № 11257/0/290-25/13 від 05.05.2025 року, відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб. При цьому, останнім зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_3 вказано адресу: АДРЕСА_1 .
В той же час, зазначено і адресу фактичного місця проживання ОСОБА_3 , як внутрішньо-переміщеної особи: АДРЕСА_2 (а.с.32).
Між тим, взявши до уваги відповідь Міністерства соціальної політики України щодо фактичного місця проживання відповідача ОСОБА_3 , як внутрішньо переміщеної особи, ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 07 травня 2025 року дану цивільну справу було направлено за підсудністю до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя, за фактичним місцем проживання відповідача ОСОБА_3 (а.с.33-35).
Відповідно до п. 8 ч. 1 постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-IX від 17 липня 2020 року, було прийнято рішення у рамках Запорізької області утворити п'ять районів, де до Пологівського району (з адміністративним центром у місті Пологи) віднесено території Більмацької селищної, Воздвижівської сільської, Воскресенської сільської, Гуляйпільської міської, Комиш-Зорянської селищної, Малинівської сільської, Малотокмачанської сільської, Молочанської міської, Оріхівської міської, Пологівської міської, Преображенської сільської, Розівської селищної, Смирновської сільської, Токмацької міської, Федорівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України, та до Запорізького району (з адміністративним центром у місті Запоріжжі) у складі територій Біленьківської сільської, Вільнянської міської, Долинської сільської, Запорізької міської, Комишуваської селищної, Кушугумської селищної, Матвіївської сільської, Михайлівської сільської, Михайло- Лукашівської сільської, Новомиколаївської селищної, Новоолександрівської сільської, Павлівської сільської, Петро-Михайлівської сільської, Степненської сільської, Таврійської сільської, Тернуватської селищної, Широківської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, відповідно до Закону України № 950-ІХ від 3 листопада 2020 року «Про внесення зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів», який набрав чинності 10 грудня 2020 року, розділ ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів України» був доповнений пунктом 3-1 такого змісту: «До набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не пізніше 01 січня 2022 року».
Населений пункт село Маринопіль до прийняття постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» відносився до Розівського району Запорізької області.
Відповідно до п. 31 розділу XII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
Розпорядженням голови Верховного Суду від 04.04.2022 року № 15/0/9-22 підсудність справ Розівського районного суду Запорізької області визначена Запорізькому районному суду Запорізької області.
Разом з тим, необхідно зауважити, що 22 листопада 2014 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Так, форма довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджена постановою Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб» № 509 від 01.10.2014 року, абзацом 2 пункту 1 якої визначено, що довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Згідно з пунктом 9 Правил реєстрації місця проживання, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 02.03.2016 року (в редакції, яка була чинна до 15.08.2017 року включно), відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.
Проте, постановою Кабінету Міністрів України № 579 від 09.08.2017 року внесено зміни до пункту 9 «Правил реєстрації місця проживання», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 02.03.2016 року «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру», а саме виключено в абзаці першому слова «та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи». Вказана постанова набрала чинності 16.08.2017 року.
Отже, з 16.08.2017 року довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не належить до переліку документів, на підставі яких вноситься інформація про зареєстроване місце перебування особи.
При цьому, згідно положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 року, процес видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка переміщується з тимчасового окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, стосується виключно самої внутрішньо переміщеної особи та уповноваженого органу. Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку, у заяві про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи зазначаються відомості про зареєстроване місце проживання та адреса фактичного проживання, повідомлена цією особою. Зазначена інформація має облікове значення.
Відповідно до абз.3 п.3 Порядку створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 646 від 22.09.2016 року, якщо інформація про внутрішньо переміщену особу вноситься до бази даних уперше, автоматично формується унікальний номер запису, який відображається в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі - довідка), згідно з додатком до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 року «Про облік внутрішньо переміщених осіб».
Враховуючи форму довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, визначеної у додатку 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 року, то в ній зазначаються прізвище, ім'я, по батькові особи; дата і місце народження; стать; серія, номер (у разі наявності), дата видачі паспорта громадянина України, ким і коли виданий/дані про документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини; відомості про законного представника, що супроводжує малолітню дитину, недієздатну особу або особу, дієздатність якої обмежена; зареєстроване місце проживання; фактичне місце проживання/перебування.
Таким чином, у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи йде розмежування зареєстрованого місця проживання та фактичного місця проживання.
Отже, виходячи з норм чинного законодавства, перебування особи на обліку внутрішньо переміщених осіб, та зокрема, наявність довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, не є свідченням того, що зареєстроване місце проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_2 , що у свою чергу виключає можливість розгляду справи Олександрівським районним судом міста Запоріжжя, виходячи з положень правил підсудності, визначених нормами ч. 1 ст. 27 ЦПК України.
З огляду на вищевикладене, суддя приходить до висновку, що адресою зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_3 є: АДРЕСА_1 , а отже дана справа не відноситься до юрисдикції Олександрівського районного суду міста Запоріжжя.
Відповідно до розпорядження голови Верховного Суду № 15/0/9-22 від 04 квітня 2022 року, враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ з Розівського районного суду Запорізької області на Запорізький районний суд Запорізької області.
За правилами ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
За змістом ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатамиотриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Положеннями п. 1) ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 3 статті 31 ЦПК України визначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Таким чином, враховуючи, що місце реєстрації відповідача ОСОБА_3 не відноситься до територіальної юрисдикції Олександрівського районного суду міста Запоріжжя, суддя приходить до висновку, що вказана цивільна справа була помилково направлена, в порядку статті 31 ЦПК України, на адресу Олександрівського районного суду міста Запоріжжя, а тому підлягає поверненню до Запорізького районного суду Запорізької області.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 27, 31, 32, 187, 260, 353 ЦПК України,
Матеріали цивільної справи № 335/1882/25 (провадження № 2/331/2572/2025) за позовом ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, повернути до Запорізького районного суду Запорізької області (69602, місто Запоріжжя, вулиця Істоміна, будинок № 10).
Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити позивачу.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1) частини 1 статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О. Яцун