Справа № 308/11847/25
1-кс/308/4922/25
21 серпня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025071030001510 від 30.07.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, -
встановив:
20 серпня 2025 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025071030001510 від 30.07.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.
Слідчим відділом Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження за № 12025071030001510 від 30.07.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до Ужгородського РУП надійшло повідомлення про те, що 29.07.2025 року під час здійснення поверхневої перевірки автомобіля марки "Ягуар" ХЕ, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено предмет ззовні схожий на кийок.
29.07.2025 за добровільною згодою гр. ОСОБА_4 було проведено огляд т/з за адресою: м. Ужгород, вул. Українська, 19, в ході якого було виявлено та вилучено: предмет зовні схожий на кийок, який було поміщено до спец пакету НПУ RIC 2175235 та безпосередньо сам автомобіль марки «Ягуар» ХЕ, д.н.з. « НОМЕР_1 », який було тимчасово поміщено на спец майданчик ГУНП в Закарпатській області.
30 липня 2025 року вилученийпредмет зовні схожий на кийок, який було поміщено до спец пакету НПУ RIC 2175235 - визнано речовим доказом, так як він міг зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, і з ними в подальшому будуть проводитись слідчі дії, а також призначатись відповідні судові експертизи.
На підставі вище викладеного прокурор просить клопотання задовольнити.
У судове засідання прокурор не з'явився, подав заяву, в якій просив провести розгляд клопотання про арешт майна без його участі, клопотання задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання розглядається за відсутності власника майна.
Відповідно до ч. 1 ст.172 КПК України неприбуття слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, у зв'язку з чим слідчий суддя розглянув подане клопотання про арешт майна у відсутності вказаних осіб.
Застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження під час розгляду клопотання не здійснювалось відповідно до статті 107 КПК.
Розглянувши дане клопотання, долучені до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність його задоволення виходячи із наступного.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
В частині 1 статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За змістом ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Згідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 11 ст. 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Слідчим суддею встановлено, що до Ужгородського РУП надійшло повідомлення про те, що 29.07.2025 року під час здійснення поверхневої перевірки автомобіля марки "Ягуар" ХЕ, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено предмет ззовні схожий на кийок.
29.07.2025 за добровільною згодою гр. ОСОБА_4 було проведено огляд т/з за адресою: м. Ужгород, вул. Українська, 19, в ході якого було виявлено та вилучено: предмет зовні схожий на кийок, який було поміщено до спец пакету НПУ RIC 2175235 та безпосередньо сам автомобіль марки «Ягуар» ХЕ, д.н.з. « НОМЕР_1 », який було тимчасово поміщено на спец майданчик ГУНП в Закарпатській області.
30 липня 2025 року постановою про визнання речовим доказом слідчим СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 предмет зовні схожий на кийок визнано речовими доказами по справі.
З огляду на вказане, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено, що вказаний предмет, має значення речового доказу у кримінальному проваджені № 12025071030001510 та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки являється об'єктом вчиненого злочину.
Також прокурором, на виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України, доведено слідчому судді необхідність такого арешту майна з метою збереження речового доказу, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя враховує наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, а тому клопотання прокурора слід задовольнити.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме предмет зовні схожий на кийок, який було поміщено до спец пакету НПУ RIC 2175235, який був вилучений в ході проведення огляду місця події від 29.07.2025 від громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, яке під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.
Копію ухвали вручити слідчому, а іншим учасникам направити не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1