Справа №303/6559/25
2-з/303/17/25
29 серпня 2025 року м. Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Курах Л.В., розглянувши клопотання представника Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про витребування доказів до пред'явлення позову в порядку ч. 4 ст. 84 ЦПК України,-
27.08.2025 до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області звернувся представник Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" з клопотанням про витребування доказів до пред'явлення позову в порядку ч. 4 ст. 84 ЦПК України, шляхом витребування у приватного нотаріуса Мукачівського районного нотаріального округу Закарпатської області Ришкович Оксани Василівни копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також витребувати у Відділу «Центр надання адміністративних послуг» Мукачівської міської ради інформацію про склад сім'ї ОСОБА_1 та інформацію про осіб зареєстрованих за однією адресою зі спадкодавцем ( АДРЕСА_1 ) станом на дату смерті померлого - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заява обґрунтована тим, що 22.11.2006 року між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є був ПАТ КБ "ПриватБанк", а в наступному АТ КБ "ПриватБанк" було укладено кредитний договір № MKAWGA00000372. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник помер, але на момент його смерті залишилася заборгованість у розмірі 64441, 26 дол. США., у зв'язку з невиконанням позичальником взятих на себе зобов'язань.
26.07.2017 та 20.07.2022 Банк звертався із претензіями кредитора до Мукачівської державної нотаріальної контори. У відповідь на вказані претензії, державна нотаріальна контора повідомила, що за даними зі Спадкового реєстру спадкова справа до майна померлого ОСОБА_1 заведена у приватного нотаріуса Мукачівського районного нотаріального округу Закарпатської області Ришкович О.В., тому претензії Банку були направлені за належністю, однак відповіді не отримав. В подальшому ще звернувся з претензіями кредитора до приватного нотаріуса, однак відповіді не отримав.
Виходячи з наведеного позивач не має права на отримання даних самостійно, оскільки запитувана інформація становить нотаріальну таємницю. Окрім цього, без інформації про спадкоємців, банк позбавлений можливості захистити свої права та інтереси у судовому порядку, адже пред'явлення позову до невідомих осіб не допускається.
У силу норм ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали заяви та додані до неї документи, суд приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що 22.11.2006 між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ "ПриватБанк" було укладено кредитний договір № MKAWGA00000372.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер, що підтверджується копією актового запису про смерть №0487350 від 21.09.2015 року.
16.08.2017 та 22.07.2022 Мукачівська державна нотаріальна контора розглянувши претензії повідомила, що за даними зі Спадкового реєстру спадкова справа до майна померлого ОСОБА_1 заведена у приватного нотаріуса Мукачівського районного нотаріального округу Закарпатської області Ришкович О.В., тому претензії Банку були направлені за належністю.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як встановлено ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування таких доказів судом.
На виконання положень ч. ч. 1, 3 ст. 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
В ч. 4 ст. 84 ЦПК України, закріплено, що суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому ст. ст. 116-118 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 116 ЦПК України, способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Особа, яка подає позовну заяву, вправі очікувати від суду застосування вказаних норм процесуального законодавства, які надають їй право звернення з позовом з можливістю подальшого вирішення процесуальних питань щодо визначення предмета доказування, надання та витребування доказів в установленому порядку.
Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення процесуального закону, яке б гарантувало особі право на судовий захист, зокрема звернення з позовною заявою до суду відповідно до приписів ч. 1 ст. 4 ЦПК, оскільки держава не вправі обмежувати права особи, не маючи на меті захист суспільних інтересів.
Належною є судова процедура витребування доказів від нотаріуса у зв'язку з неможливістю самостійного ознайомлення позивача з матеріалами нотаріальної справи, оскільки вони захищені встановленою законом нотаріальною таємницею.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 148/2383/19 та постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 635/9574/18.
Частиною 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 367/6751/18-ц (провадження N 61-23322св19) викладено наступну правову позицію: "Суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим (частина перша статті 116 ЦПК України). Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Разом з цим, згідно зі статтею 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом".
Таку ж правову позицію щодо вирішення судами питання про забезпечення доказів висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові 11.03.2020 року у справі № 9901/608/19, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18.
Суд при вирішенні питання про забезпечення доказів має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення доказів; забезпечення збалансованості прав та інтересів сторін; наявності взаємозв'язку між забезпеченням доказів, витребуванням певної інформації, і предмету позовних вимог, а також запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб учасників даного судового процесу, а також те, що є наявні підстави вважати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Ці обставини суд вважає істотними і необхідними для забезпечення доказів.
Крім того, судом вбачаються обставини того, що заявник не має змоги у позасудовому порядку одержати зазначені докази шляхом подачі заяви нотаріусу (до нотаріального архіву) про ознайомлення з ними, оскільки згідно ч. ч. 1, 7 ст. 8 Закону України "Про нотаріат" нотаріальна таємниця - сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов'язки тощо. Довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії.
Аналізуючи наведені положення у зіставленні з вимогами заявника суд насамперед зазначає, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено, або збирання або подання відповідних доказів є утрудненим.
Частиною 4 ст. 116 ЦПК України передбачено, що забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія.
З вище викладеного, зважаючи на те, що заявник не має можливості отримати докази самостійно, які необхідні для звернення до суду з відповідним позовом, суд приходить до переконливого висновку, що клопотання про витребування доказів до пред'явлення позову в порядку ч. 4 ст. 84 ЦПК України, підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 76, 84, 116-118, 260 ЦПК України, суд,-
Клопотання представника Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" про витребування доказів до пред'явлення позову в порядку ч. 4 ст. 84 ЦПК України задовольнити.
Витребувати у приватного нотаріуса Мукачівського районного нотаріального округу Закарпатської області Ришкович Оксани Василівни ( АДРЕСА_2 ) копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Витребувати у Відділу «Центр надання адміністративних послуг» Мукачівської міської ради (89600, Закарпатська обл., Мукачівський р., м. Мукачево, пл. Духновича, 2) інформацію про склад сім'ї ОСОБА_1 та інформацію про осіб зареєстрованих за однією адресою зі спадкодавцем ( АДРЕСА_1 ) станом на дату смерті померлого - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Докази необхідно надати протягом 5-ти днів з дня отримання ухвали.
Ухвалу суду направити для виконання до приватного нотаріуса Мукачівського районного нотаріального округу Закарпатської області Ришкович О.В. та Відділу «Центр надання адміністративних послуг» Мукачівської міської ради.
Ухвала про забезпечення доказів є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
У разі неможливості подати витребувані докази до суду, негайно повідомити суд про неможливість подати докази із зазначенням причин.
У разі неповідомлення суд про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, винні особи несуть відповідальність, передбачену законом, у тому числі суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про витребування доказів не зупиняє її виконання.
Суддя Л.В.Курах