Справа №297/1970/25
27 серпня 2025 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді ФЕЙІРА О. О., при секретарі судового засідання Геревич Т.С., з участю позивачки ОСОБА_1 , представника третьої особи Бурдига Л.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Берегівської міської ради, про визначення місця проживання дітей, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулася в Берегівський районний суд Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Берегівської міської ради, про визначення місця проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позовні вимоги позивачкою мотивовано тим, що рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області №297/156/25 від 25.02.2025 шлюб між нею та відповідачем розірвано. За час шлюбу в них народилося двоє дітей, син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які після їх з відповідачем розлучення і до сьогоднішнього дня проживають разом з нею. Вона піклується про дітей, виховує їх, забезпечує їх матеріально, велику увагу приділяє їх розвитку, слідкує за їх здоров'ям. Відповідач особистим життям дітей не цікавиться, участі у їх вихованні не приймає. Проживання дітей разом з нею відповідає їх інтересам. Вона має можливість забезпечити дітям належні умови проживання, повною мірою займатися вихованням дітей, чого відповідач забезпечити не взмозі та не хоче. Нею створені найкращі умови для проживання дітей. А тому, просила суд визначити місця проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, з підстав зазначених в позовній заяві та пояснила, що вони з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі. За час шлюбу в них народилося двоє дітей. Після розірвання шлюбу з відповідачем, їх діти залишилися проживати разом з нею. Відповідач, будучи батьком неповнолітніх дітей, їх вихованням не займається, особистим життям дітей не цікавиться, участі у їх вихованні не приймає, матеріально їм не допомагає, не спілкується з ними, і діти знаходяться повністю на її матеріальному утриманні. Ствердила, що нею створені найкращі умови для проживання дітей. А тому, підтримуючи позовні вимоги зазначила, що просить визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , саме разом з нею.
Представник третьої особи ОСОБА_5 не заперечила проти позову, ствердила, що неповнолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають разом з позивачкою. Остання, будучи матір'ю дітей виховує їх самостійно, діти забезпечені всім необхідним для розвитку та навчання. Висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Берегівської міської ради підтримала.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення судового розгляду справи, про розгляд справи без його участі чи відзиву на позов від нього не надходило (а.с. 37).
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
В судовому засіданні також було заслухано думку неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який ствердив, що після розлучення батьків, він разом з малолітнім братом залишився проживати з матір'ю. Батько з ними не спілкується та жодним чином не допомагає їм, матеріально не забезпечує. Він та малолітній брат бажають проживати з матір'ю, з якою вони проводять багато часу. Додав, що мати їх утримує та піклується про них.
Заслухавши пояснення позивачки та думку представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини справи, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Так, рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області №297/156/25 від 25 лютого 2025 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с. 6-7).
За час шлюбу в сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 04 травня 2017 року (а.с. 13), та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 01 грудня 2009 року (а.с. 14).
Так, позивачка ОСОБА_1 просила суд визначити місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з нею.
Відповідно до ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Згідно ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із ним буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки і піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" №11 від 21.12.2007, при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з'ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати. Судам слід враховувати також положення ст. 160 СК України, якою передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, яка досягла десяти років, - за спільною згодою батьків та самої дитини, а місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Згідно акту обстеження умов проживання від 15.07.2025 умови проживання дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , задовільні. Діти забезпечені всім необхідним для навчання, розвитку та проживання. Утриманням, розвитком та вихованням синів займається мати ОСОБА_1 . Спілкуючись з дітьми встановлено, що вони бажають проживати з матір'ю ОСОБА_1 (а.с. 30).
Згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області за вих №03-17/546 від 17.07.2025 щодо визначення місця проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останні проживають разом з матір'ю ОСОБА_1 , яка займається їх вихованням, слідкує за станом їх здоров'я та розвитком, самостійно утримує їх. Батько дітей ОСОБА_2 вихованням та утриманням дітей не займається. З метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів дітей, орган опіки та піклування виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області вважає за доцільне визначити місце проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір'ю ОСОБА_1 (а.с. 26-27).
Якщо батьки дитини проживають окремо одне від одного, то дитина належить до сім'ї того з батьків, з яким вона проживає.
Такий висновок зробив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 10 червня 2022 року у справі № 544/856/20.
Принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятою резолюцією 1386 (ХIV) Генеральної асамблеї ООН 20 листопада 1959 року, передбачено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір'ю.
Верховний суд України в постанові №6-2445цс16 від 14 грудня 2016 року, висловив правову позицію, згідно якої дитина завжди залишається з матір'ю, тільки якщо батько не доведе у суді виняткових обставин неможливості цього та визначення місця проживання дитини разом з ним.
Разом з тим, суд враховує, що відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, відзиву на позов та будь-яких заперечень з приводу позовних вимоги позивачки не надав.
Крім того, суд враховую думку неповнолітнього ОСОБА_4 , який в судовому засіданні ствердив, що бажає і надалі проживати разом з матір'ю.
Враховуючи вищенаведене, те, що неповнолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір'ю, суд вважає визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
А тому, позовні вимоги позивачки суд вважає доведеними, такими, що підлягають задоволенню.
Суд також вважає, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача в користь позивачки 1 211, 20 гривень судового збору, що був сплачений нею при зверненні до суду (а. с. 5).
Керуючись ст. ст. 160, 161 СК України, п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" №11 від 21.12.2007, ст. ст. 141, 263-265, 280-282, 354, 355, 430 ЦПК України,-
рішив:
Позов задоволити.
Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканки АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 судовий збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп., що був сплачений позивачкою при зверненні до суду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення виготовлено 29 серпня 2025 року.
Суддя Олександр ФЕЙІР