Справа №243/7569/25
Провадження № 4-с/243/12/2025
27 серпня 2025 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Сидоренко І.О.,
за участю
секретаря судового засідання Зубкова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 11 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Юсупової О.В., за участю Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, ОСОБА_2 , -
До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшла скарга ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Юсупової О.В., за участю Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, ОСОБА_2 , яка обґрунтована тим, що на виконанні у державного виконавця відділу державної виконавчої служби Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Юсупової знаходиться виконавче провадження №73692094 по виконанню виконавчого листа від 20.12.2023 року № 1-кп/243/260/2021, виданого Слов'янським міськрайонним судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_2 , на користь Слов'янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області боргу у сумі 8469427,90 грн.
28.12.2023 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.
Для виконання даного виконавчого документа державним виконавцем був накладений арешт на транспортний засіб CHEVROLET AVEO, 2008 року випуску, червоного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та 29.12.2023 року автомобіль оголошений у розшук відповідною постановою.
Проте, рішенням Слов'янського міськрайонного суду від 31 січня 2024 року за заявником було визнано право власності на 1/2 частку даного транспортного засобу.
Оскільки у добровільному порядку державний виконавець відмовлялася скасовувати постанову про арешт майна та постанову про оголошення розшуку майна боржника (транспортного засобу CHEVROLET AVEO, 2008 року випуску, червоного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ), ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про звільнення майна з - під арешту.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду від 19 серпня 2024 року позовні вимоги заявника були задоволені, звільнено з-під арешту, накладеного 28 грудня 2023 року старшим державним виконавцем Юсуповою О.В., належну їй 1/2 частку автомобіля та зобов'язано державного виконавця скасувати постанову про оголошення у розшук майна боржника віл 29 грудня 2023 року, якою оголошено у розшук автомобіль CHEVROLET AVEO, 2008 року випуску, червоного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Після набрання рішенням законної сили, 25.10.2024 року державний виконавець скасувала розшук автомобіля відповідною постановою.
Проте, при зверненні до співробітника територіального сервісного центру 1452 м. Краматорська з метою реєстрації своєї частки транспортного засобу на ім'я заявника відповідно до рішення суду, в усному порядку заявниці було відмовлено у проведенні такої реєстрації.
Вона вдруге, вже письмово, звернулася до територіального сервісного центру 1452 з проханням провести реєстрацію її частки транспортного засобу CHEVROLET AVEO, 2008 року випуску, червоного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та видати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Однак, отримала відмову, причиною якої стала наявність відомостей про розшук транспортного засобу.
Таким чином, 11.06.2025 року заявником було з'ясовано, що 06 травня 2025 року державним виконавцем знову був оголошений розшук майна боржника (автомобіля), 1/2 частка якого належить їй.
18.06.2025 року заявник вперше звернулася до Слов'янського міськрайонного суду зі скаргою на дії державного виконавця, таким чином, строки згідно ч. 1 ст. 449 ЦПК України щодо оскарження зазначеної постанови дотримані.
25.06.2025 року після усунення умов, що були підставою для повернення скарги без розгляду, звернулася до суду вдруге.
09.07.2025 року заявниця втрете звернулася до Слов'янського міськрайонного суду зі скаргою на дії державного виконавця після усунення умов, що були підставою для повернення скарги без розгляду, одночасно подавши Клопотання про поновлення строку для звернення до суду.
Вважає, що державна виконавча служба не має правових підстав для звернення стягнення на майно, належне їй в рахунок погашення заборгованості по вищенаведеному виконавчому документу, виходячи з наступного.
Згідно із ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно з положеннями ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише яг виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Транспортній засіб є неподільною річчю в розумінні ст. 183 ЦК України, у зв'язку з чим оголошення 1/2 частки автомобіля у розшук, з метою подальшої реалізації для погашення заборгованості по виконавчому листу, перешкоджає реалізації мого права власності, а тому, вважає постанову державного виконавця від 06 травня 2025 року про оголошення розшуку майна боржника не законною та такою, що підлягає скасуванню.
Просить суд врахувати, що фактичним користувачем транспортного засобу є вона, але, оскільки автомобіль знаходиться у розшуку, заявниця не має можливості повноцінно ним користуватися, так як постійно стикаюся з ситуаціями, коли її зупиняють співробітники поліції, яким вона вимушена пояснювати, що розшук автомобіля оголошений тільки на 1/2 частку автомобіля, яка залишається у власності ОСОБА_2 . Належна їй частка не перебуває ні в арешті, ні в розшуку, але фактично вона опинилася у ситуації, коли у неї можуть примусово вилучити автомобіль.
Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Оскільки у цьому виконавчому провадженні порушуються її права звертається з даною скаргою.
Просить суд поновити процесуальний строк подання скарги та зобов'язати старшого державного виконавця Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Юсупову Олену Владиславівну скасувати постанову від 06 травня 2025 року про розшук майна боржника, а саме 1/2 частки автомобіля CHEVROLET AVEO. 2008 року випуску, червоного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Від стягувача Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області надійшло заперечення на скаргу, яке обґрунтовано наступним.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють виконання судових рішень і рішень інших органів»- примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках на приватних виконавців.
З аналізу актів ВСУ, ВССУ, ВГСУ слідує, що скарги на рішення, дії або бездіяльність виконавців мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбачених положеннями ЦПК і ГПК та містити відомості, перелічені п. 4 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, сторонами у скарзі на дії державного виконавця до суду є: заявник (особа, права якої порушені діями виконавця) та державний виконавець або інша посадова особа державної виконавчої служби.
Враховуючи вищевикладене, подана заявником скарга не відповідає встановленим вимогам, так як Слов'янський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції та старший державний виконавець Слов'янського ВДВС у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Юсуповою О.В є особами на дії яких подається скарга.
Як вбачається із матеріалів справи, 28.12.2023 року старшим державним виконавцем Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства Юсуповою Оленою Владиславівною розглянуто заяву про примусове виконання виконавчого листа виданого 20.12.2023 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь Слов'янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області борг у розмірі 8469427,90 грн. Винесено Постанови від 28.12.2023 року про відкриття виконавчого провадження, про накладення арешту на транспортний засіб та про розшук майна боржника.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду від 19.08.2024 року Справа № 243/3914/24 провадження 2/243/1150/2024 задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 про зняття арешту з майна, що належить ОСОБА_1 , накладеного на підставі постанови державного виконавця про арешт майна боржника від 28.12.2023 року, а саме на частки квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та частки автомобіля марки Chevrolet Aveo 2008 року випуску, червоного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Пунктом 3 вищезазначеного рішення вирішено припинити розшук транспортного засобу, оголошеного постановою державного виконавця Слов'янського ВДВС у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 29.12.2023 року 29.12.2023 року про розшук майна боржника в рамках виконавчого провадження№ 73692094.
Враховуючи, що частка автомобіля марки Chevrolet Aveo 2008 року випуску, червоного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 належить боржнику ОСОБА_2 на виконання виконавчого листа, виданого 20.12.2023 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь Слов'янської міської військово-цивільної адміністраці Краматорського району Донецької області боргу у розмірі 8469427,90 грн. старшим державним виконавцем Слов'янського ВДВС у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Юсуповою О.В. винесено Постанову про розшук майна боржника- ОСОБА_2 .
А тому, державний виконавець при винесенні Постанови про розшук майна боржника діяв у межах наданих повноважень визначених Законом України «Про виконавче провадження» та на виконання рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області.
Таким чином, вважають, що Постанова про розшук майна боржника від 06.05.2025 року, винесена старшим державним виконавцем Слов'янського ВДВС у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Юсуповою О.В. є законною та обґрунтованою, а тому не підлягає скасуванню.
Крім того, зазначають, що вищезазначена Постанова винесена за заявою Слов'янської окружної прокуратури, з метою забезпечення реального виконання рішення суду у справі №243/4761/20 Провадження № 1-кп/243/260/2021, яким цивільний позов прокурора Слов'янської окружної прокуратури в інтересах держави Слов'янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області було задоволено. Тому, заінтересованою особою у даній справі також є Слов'янська окружна прокуратура, яку заявник не залучив до участі у справі.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання судових рішень та рішень інших органів, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Статтею 3 вказаного Закону примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, судові накази; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах; постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.
Відповідно до ст. 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців. Згідно з ч.2 цієї статті приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених ст. 3 цього Закону, крім: рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону
Згідно ст. 10 Закону заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Як вбачається з ч.1 ст.18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Також, зазначають, що за приписами ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав або свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Постанова про розшук майна боржника винесена 06.05.2025року, тому скаржником пропущений строк на оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця щодо оскарження Постанови про розшук майна боржника у межах виконавчого провадження № 1-кп/243/260/2021, а у скарзі заявника відсутні поважні причини для поновлення строк у розгляду скарги.
У зв'язку з чим просять суд відмовити у задоволенні скарги.
Розгляд скарги просять провести без участі їх представника.
У судове засіданні заявниця ОСОБА_1 не з'явилася, надала заяву про розгляд скарги без її участі, на задоволенні скарги наполягає.
Заінтересована особа - ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився. Надав суду заяву про розгляд скарги без його участі, скаргу підтримує, просить задовольнити.
Державний виконавець будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду скарги, у судове засідання не з'явився, з заявою про відкладення розгляду скарги не звертався.
Суд, вважає за можливе розглянути скаргу без з участі не з'явившихся осіб, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 450 ЦПК України.
При вирішенні питання щодо можливості задоволення скарги суд виходить з наступного.
Стаття 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначає, що завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів ( ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»).
У судовому засіданні встановлено, що на виконанні у Слов'янському відділі державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходиться виконавче провадження №73692094 по виконанню виконавчого листа від 20.12.2023 року № 1-кп/243/260/2021, виданого Слов'янським міськрайонним судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_2 , на користь Слов'янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області боргу у сумі 8469427,90 грн.
28.12.2023 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.
З метою виконання виконавчого документа державним виконавцем постановою від 29.12.2023 транспортний засіб CHEVROLET AVEO, 2008 року випуску, червоного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та 29.12.2023 року оголошений у розшук.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду від 31 січня 2024 року за заявником у цій скарзі ОСОБА_1 було визнано право власності на 1/2 частку даного транспортного засобу.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду від 19 серпня 2024 року звільнено з-під арешту, накладеного 28 грудня 2023 року старшим державним виконавцем Юсуповою О.В., належну ОСОБА_1 1/2 частку автомобіля та припинено розшук транспортного засобу марки - автомобіля марки Chevrolet Aveo 2008 року випуску, червоного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , оголошеного постановою державного виконавця Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 29.12.2023 року про розшук майна боржника в рамках виконавчого провадження № 73692094;
На виконання рішення суду 25.10.2024 року державний виконавець винесла постанову про зняття майна (автомобіля Chevrolet Aveo 2008 року випуску, червоного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 ) з розшуку.
06.05.2025 року державним виконавцем винесена постанова про розшук майна боржника, якою оголошено у розшук частка автомобіля Chevrolet Aveo 2008 року випуску, червоного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яка є предметом оскарження у даній справі.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, у тому числі, звернення стягнення на майно боржника.
З метою звернення стягнення на майно боржника ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» урегульовано порядок арешту і вилучення майна боржника.
Так, відповідно до ст. 56 вищенаведеного Закону арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Наявність накладеного виконавцем у процесі виконавчого провадження арешту, крім арешту, накладеного за рішенням суду, майна державного підприємства, комунального підприємства, спільного комунального підприємства, приватного підприємства, іноземного підприємства, дочірнього підприємства, підприємства об'єднання громадян, підприємства споживчої кооперації, у тому числі закріпленого за боржником на праві господарського відання або на праві оперативного управління, не є перешкодою для внесення такого майна до статутного капіталу юридичної особи, створеної шляхом перетворення такого підприємства.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.
У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов'язковим.
У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов'язково зазначаються, якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об'єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо.
Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п'ять робочих днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією. Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.
Статтею 61 вищенаведеного Закону визначений порядок реалізації майна, на яке звернуто стягнення.
Виходячи з системного аналізу вищенаведених нормативно - правових приписів слід дійти до висновку, що метою розшуку майна боржника (транспортного засобу) є його вилучення з метою можливого опису та подальшої реалізації для повного та своєчасного виконання рішення суду.
Проте, як встановлено у судовому засіданні, боржнику у виконавчому провадженні ОСОБА_2 належить лише частка автомобіля, оголошеного державним виконавцем у розшук. Інша частка автомобіля належить заявниці ОСОБА_1 відповідно до рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 31 січня 2024 року, яка не є боржником у цьому виконавчому провадженні.
Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Відповідно 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно з положеннями ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише яг виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського Суду від 29.11.1991 р. у справі «Пайн Велі Девелопмент ЛТД проти Ірландії» та у справі від 20.11.1995 року «Прессе Компанія Навієра СА» проти Бельгії», зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.
Вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання органів влади у мирне володіння майном має бути законним (рішення у справі «Беєлер проти Італії»). Для відповідності статті 1 Першого протоколу до Конвенції позбавлення має відповідати трьом умовам: воно має здійснюватися «на умовах, передбачених законом», що виключає будь-які свавільні дії національних органів влади, здійснюватись «в інтересах суспільства» та забезпечувати справедливий баланс між правами власника та інтересами суспільства («Вістінш і Перепьолкінс проти Латвії)
Таким чином, практика ЄСПЛ у питаннях права власності встановлює стандарти захисту цього права та слугує орієнтиром для української правової системи та підтверджує, що право власності є одним із фундаментальних прав, яке захищається Протоколом №1 до Європейської конвенції з прав людини
Суд погоджується зі ствердженням заявниці, що транспортній засіб є неподільною річчю в розумінні ст. 183 ЦК України, у зв'язку з чим оголошення 1/2 частки автомобіля у розшук, з метою подальшої реалізації для погашення заборгованості у виконавчому провадженні, де вона не є боржником, перешкоджає реалізації її права власності, та доходить до висновку, що доводи, викладені ОСОБА_1 у скарзі заслуговують на увагу.
Натомість, доводи, викладені Слов'янською міською військовою адміністрацією Краматорського району Донецької області у запереченні на скаргу стосовно законності постанови державного виконавця про розшук майна боржника від 06.05.2025 року на думку суду є не спроможними та спростовуються вищенаведеними висновками суду.
Також, суд не приймає до уваги заперечення Слов'янської ВЦА стосовно обов'язкової участі Слов'янської окружної прокуратури під час розгляду даної скарги, оскільки Слов'янська окружна прокуратура не є стороною виконавчого провадження. Дана скарга подана ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст. ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 447-1, 448 ЦПК України, до участі у справі залучені сторони виконавчого провадження - стягувач Слов'янська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області та боржник ОСОБА_2 , що відповідає вимогам чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене суд приймає до уваги, що належність заявниці частки автомобіля CHEVROLET AVEO, номерний знак НОМЕР_1 фактично унеможливлює подальшу реалізацію даного транспортного засобу з метою погашення заборгованості по виконавчому документу та доходить до висновку, що мета, з якою здійснюється розшук даного транспортного засобу фактично відсутня.
У зв'язку з чим, суд вважає за можливе скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Питання щодо поновлення строку звернення до суду вирішено Ухвалою суду про прийняття скарги до розгляду.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 319, 321 ЦК України, ст. ст. 10, 56, 36 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 447-451 ЦПК України, суд -
Скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Юсупової О.В., за участю Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, ОСОБА_2 - задовольнити.
Зобов'язати старшого державного виконавця Слов'янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Юсупову Олену Владиславівну скасувати постанову від 06 травня 2025 року про розшук майна боржника, а саме частки автомобіля CHEVROLET AVEO. 2008 року випуску, червоного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_5
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду І.О. Сидоренко