Іменем України
27 серпня 2025 року м. Кропивницький
справа № 398/188/25
провадження № 22-ц/4809/1222/25
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О. Л., Чельник О. І.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження, без повідомлення учасників справи, цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Ковальової Тетяни Юріївни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 , на заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 березня 2025 року у складі судді Подоляк Я. М. і
Короткий зміст вимог позовної заяви
У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі - ТОВ «Укр Кредит Фінанс») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та просило стягнути на свою користь загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1277-9147 від 26.09.2023 у розмірі 20 000 грн та судові витрати у розмірі 2 422 грн 40 коп.
Позовна заява мотивована тим, що 26.09.2023 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії по продукту «CreditKasa» № 1277-9147 від 26.09.2023, підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
Відповідно до кредитного договору позивач видав відповідачу кредитні кошти в розмірі 4 000 грн на рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті.
Строк кредитування 300 днів, базовий період 15 днів, знижена процентна ставка 2,50% в день, стандартна процентна ставка 3,00% в день.
Всупереч умовам договору відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконував, а станом на 17.02.2024 загальний розмір заборгованості відповідача становить 39 700 грн.
Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до відповідача програми лояльності, за якої можливе часткове списання заборгованості у загальній сумі 19 700 грн за умови погашення відповідачем решти заборгованості, а саме: тіло кредиту - 4 000 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 16 000 грн, що разом становить 20 000 грн.
Оскільки ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором не виконує, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом порушених прав.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 березня 2025 року позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 20 000 грн, яка складається з простроченої заборгованості за кредитом у сумі 4 000 грн та простроченої заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 16 000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» 2 422 грн 40 коп судового збору.
Рішення суду мотивовано тим, що кредитний договір, укладений між сторонами у справі, укладений у спосіб визначений ЗУ «Про електронну комерцію» з дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням істотних умов. Факт укладення даного кредитного договору відповідачем не заперечується.
Враховуючи, що відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконував, чим допустив заборгованість перед позивачем, правильність нарахування якої боржником не спростовано, суд першої інстанції вважав, що позов слід задовольнити повністю.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі адвокат Ковальова Т. Ю., яка представляє інтереси ОСОБА_1 просить скасувати заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 березня 2025 року та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права.
ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Нараховані позивачем проценти в сумі 16 000 грн не відповідають принципам розумності та справедливості.
Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 було надано чітку та зрозумілу інформацію про умови кредитування, а реальна річна процентна ставка явно встановлена з порушенням ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів».
Пункт 4.13. Договору про відкриття кредитної лінії № 1277-9147 суперечить положенням ч. 1 та 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», а включаючи в договір такі положення, кредитор мав на меті отримати надмірні прибутки, що призвело до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду споживача
Відповідач вважає, що визначаючи заборгованість, яка підлягає стягненню з нього на користь позивача слід керуватись положеннями ч. 3 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування».
Короткий зміст вимог відзиву на апеляційну скаргу
Від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 березня 2025 року без змін.
Розгляд справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з особливостями встановленими цією главою.
За приписами ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки ціна позову становить 20 000 грн, тобто менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму (станом на 01.01.2025 становить 90 840 грн), апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи.
Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Судом першої інстанції встановлено, що 26.09.2023 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі Договір про відкриття кредитної лінії № 1277-9147, за умовами якого відповідачу було надано кредит в сумі 4 000 грн, строком на 300 календарних днів, строк повернення кредиту 21.07.2024, стандартна процентна ставка 3,00 % за кожен день, базовий період складає 15 календарних днів.
Як передбачено п.п. 3.1 п. 3 кредитного договору, цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно з п.п. 3.10 п. 3 кредитного договору, укладаючи договір, кредитодавець та позичальник визнають усі документи (в тому числі договір) підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), еквівалентними за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаним власноручно, що повністю відповідає положенням ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони підтверджують, що договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього Договору і Правил.
Кредитний договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А4394.
Також відповідачем 26.09.2023 одноразовим ідентифікатором А4394 було підписано Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «CreditKasa» та Паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит.
Факт отримання відповідачем коштів у сумі 4 000 грн підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту № 1277-9147 від 26.09.2023 через систему платежів LiqPay на рахунок НОМЕР_1 , номер платежу 2370378451, та листом АТ КБ «ПриватБанк» від 16.12.2024.
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 17.12.2024 у відповідача утворилась заборгованість в загальному розмірі 39 700 грн, яка складається з простроченої заборгованості за кредитом у сумі 4 000 грн та простроченої заборгованості за нарахованими процентами в сумі 35 700 грн.
Позивачем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», щодо часткового списання заборгованості за нарахованими процентами в сумі 19 700 грн за умови погашення останнім решти заборгованості за Кредитним договором в сумі 20 000 грн.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року за № 3477-IV застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
За змістом п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 ЦК України, ст. ст. 2, 4-5, 12-13, 19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.
При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного правата інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.
Частина 1 статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 2 ст. 15 ЦК України).
Так, за ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Договір, в тому числі і договір кредиту, є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
В силу ст. ст. 509, 525-526, 598, 610, 611, 622 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості і виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Сторони по зобов'язанню повинні сприяти одна одній у належному його виконанні, а у разі виникнення труднощів у однієї із сторін - всіляко сприяти зменшенню збитків.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Особа, яка порушила зобов'язання (не виконала його, або виконала з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання) повинна нести негативні наслідки такої поведінки, а саме, сплатити в межах позовної давності неустойку і відшкодувати збитки.
При цьому, сторона не звільняється від виконання зобов'язання в натурі.
Зазначене у повній мірі стосується і кредитних зобов'язань, які не виконані належним чином.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.
Матеріалами справи підтверджується, що 26 вересня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладений договір про відкриття кредитної лінії № 1277-9147, відповідно до якого відповідачу відкрито кредитну лінію на суму 4 000 грн строком на 300 календарних днів. Дата повернення (виплати) кредиту 21 липня 2024 року (а. с. 14-26).
Вказаний договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля) А4394.
Згідно з п.4.7 договору плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки фіксована. Процентна ставка за користування кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом. Однак позичальнику на умовах, вказаних у договорі (програма лояльності), може бути надана можливість скористатися Промо-ставкою та/або пільговою, та/або зниженою процентною ставкою.
Базовий період складає 15 календарних днів (п. 4.8. договору).
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповернутої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту. Стандартна процентна ставка становить 3% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за Промо-ставкою та/або зниженою, та/або пільговою процентною ставкою (п. 4.10 Договору).
В пункті 12 договору вказано номер особистого електронного платіжного засобу ОСОБА_1 : НОМЕР_1 .
Відповідно до копії довідки про перерахування суми кредиту № 1277-9147 від 26 вересня 2023 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» перерахувало на платіжну картку НОМЕР_1 кредит в розмірі 4 000 грн. Переказ здійснювався за допомогою платіжної системи LiqPay (а. с. 52).
З довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 16.12.2024 вбачається, що банк на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 перерахував від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через платіжну систему LiqPay на платіжну карту НОМЕР_1 (ID платежу 2370378451) 4 000 грн згідно з договором № 1277-9147 від 26 вересня 2023 року (а. с. 49-51).
Згідно з розрахунком заборгованості позивача станом на 17.12.2024 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитним договором у сумі 39 700 грн, яка складається з простроченої заборгованості за кредитом у сумі 4 000 грн та простроченої заборгованості за нарахованими процентами у сумі 35 700 грн (а. с. 53-59).
З пояснень позивача, викладених у позовній заяві, слідує, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» списало відповідачу заборгованість за відсотками на суму 23 700 грн, а тому ОСОБА_1 мав непогашену заборгованість у сумі 20 000 грн, з яких 4 000 грн заборгованість за кредитом та 16 000 грн заборгованість за відсотками.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином ознайомлений та погодився з умовами надання кредиту, на підставі чого 26.09.2023 між сторонами укладено кредитний договір № 1277-9147, в якому відображені умови надання кредиту.
Позивач належним чином виконав умови кредитного договору, а саме надав ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі, встеновленому договором.
Даних про те, що відповідачем було повернуто позивачу кредитні кошти матеріали справи не містять.
Таким чином, з урахуванням того, що ОСОБА_1 , отримавши від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» кредитні кошти у добровільному порядку та у встановлені договором строки не повернув, відсотки встановленому договором розмірі не сплатив, не надав доказів на підтвердження належного виконання зобов'язання за кредитним договором щодо повернення коштів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, з огляду на таке.
За змістом пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23) зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Враховуючи, що про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся за адресою його зареєстрованого місця проживання, проте, поштовий конверт було повернуто до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 86), ОСОБА_1 вважається належним чином повідомленим про розгляд справи судом першої інстанції.
Суд також не бере до уваги доводи апеляційної скари про те, що нараховані позивачем проценти в сумі 16 000 грн не відповідають принципам розумності та справедливості, оскільки умови та порядок нарахування відсотків за користування кредитними коштами були визначені та узгоджені сторонами кредитного договору і такі умови договору відповідачем не були оспорені, а отже відповідно до статей 628, 629 ЦК України є обов'язковими до виконання.
Безпідставними є послання відповідача в апеляційній скарзі на те, що до спірних справовідносин підлягає застосуванню ч. 3 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування», оскільки вказана норма поширює свою дію на платежі, які підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов'язань на підставі договору про споживчий кредит, в той же час відсотки, які просило стягнути ТОВ «Укр Кредит Фінанс» в позовній заяві, встановлені в договорі за користування кредитом, а не за порушення зобов'язання.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Європейський суд з прав людини також вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (§ 23 рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
За змістом ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки, суд першої інстанції ухвалив в судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки, апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу адвоката Ковальової Тетяни Юріївни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 березня 2025 року без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий суддя С. І. Мурашко
Судді О. Л. Карпенко
О. І. Чельник