Справа № 953/6932/25
н/п 1-кс/953/5913/25
"27" серпня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні№12025220000000839 від 01.07.2025 за ч.4 ст.187 КК України про арешт майна, -
встановив:
25 серпня 2025 року до суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025220000000839 від 01.07.2025 за ч.4 ст.187 КК України про арешт майна, вилученого 22.08.2025 під час огляду місця події.
В обґрунтування поданого клопотання прокурор посилався на здійснення ГУНП в Харківській області досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025220000000839 від 01.07.2025 за ч.4 ст.187 КК України з обставин готування групою осіб до вчинення корисливо-насильницького злочину на території м. Харкова; здійснення замаху 20.08.2025 чотирьома особами, двоє з яких грузинської національності, за попередньою змовою, розбійного нападу на ОСОБА_4 за місцем її проживання: АДРЕСА_1 ; проникнення 22.08.2025 о 11:00 до кв. АДРЕСА_2 , невстановленими особами, шляхом підбору ключа, де вони погрожуючи застосуванням насильства, яке ОСОБА_5 сприймала як реальну загрозу життю та здоров'ю, заволоділи належним їй майном: мобільним телефоном, грошовими коштами у розмірі 500 грн., прикрасами, спричинивши матеріальну шкоду у загальному розмірі 1000 грн.; вилучення під час огляду місця події майна, що відповідає критеріям ст.98 КПК України.
Прокурор, власники майна до судового засідання не з'явились, подали заяви про розгляд клопотання за своєї відсутності.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, доходить наступного:
За вилучення майна 22.08.2025 у вихідний день та подання клопотання 25.08.2025 у перший робочий день, слідчий суддя не вважає строк звернення із клопотанням пропущеним та розглядає його по суті.
З матеріалів клопотання вбачається здійснення ГУНП в Харківській області досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025220000000839 від 01.07.2025 за ч.4 ст.187 КК України з обставин готування групою осіб до вчинення корисливо-насильницького злочину на території м. Харкова; здійснення замаху 20.08.2025 чотирьома особами, двоє з яких грузинської національності, за попередньою змовою, розбійного нападу на ОСОБА_4 за місцем її проживання: АДРЕСА_1 ; проникнення 22.08.2025 о 11:00 до кв. АДРЕСА_2 , невстановленими особами, шляхом підбору ключа, де вони погрожуючи застосуванням насильства, яке ОСОБА_5 сприймала як реальну загрозу життю та здоров'ю, заволоділи належним їй майном: мобільним телефоном, грошовими коштами у розмірі 500 грн., прикрасами, спричинивши матеріальну шкоду у загальному розмірі 1000 грн.
22.08.2025 під час огляду місця події вилучене майно, яке прокурор просить арештувати.
Відповідно до положень ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості приховування, знищення, використання, перетворення, пресування та відчуження майна. З метою забезпечення схоронності речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
При тому, ст.98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна в порядку п.1 ч.2 ст.170 КПК України, слідчий суддя повинен враховувати можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.
Вилучене під час огляду місця події майно може містити на собі сліди кримінального правопорушення або інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому клопотання підлягає задоволенню з шляхом накладення арешту з забороною розпорядження та користування арештованим майном.
У відповідності до ч.4 ст.107 КПК України, за неприбуття до судового засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання не здійснюється.
Керуючись ст. 107, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт з забороною розпорядження та користування на майно вилучених:
- у кв. АДРЕСА_2 : стяжку з маркуванням S21, клейку стрічку зеленого кольору до якої прикріплена пошкоджена стяжка білого кольору (пошкодження мають рівні краї з маркуванням на частині стяжки S20), клейку стрічку зеленого кольору, стяжку з пошкодженням (пошкодження мають рівні края), медичну маску, блакитного кольору, циліндровий механізм з ключами, врізний замок з ключем, змиви з поверхні ручки шафи кімнати №1, чашки з шафи кімнати №1, поверхні металевої коробки в шафі, кімнати №1, з поверхні ручки шафи кімнати №1, сліди рук з поверхні шафи кімнати №1, - належні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- у кв. АДРЕСА_3 : рюкзак, носову хустку, пакет з нижньою білизною, футболку сірого кольору з написом жовтого кольору, сандалі чорного кольору з написом, - належні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зберігання арештованого майна здійснювати в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, відсутніми при проголошенні в той же строк з моменту отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1