Справа № 621/143/25
Провадження 1-кп/621/157/25
29 серпня 2025 року м. Зміїв Харківської області
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
учасники справи:
прокурор - ОСОБА_3
потерпіла ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_5
захисник - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу №621/143/25 (провадження РДР № 12024221260000726 від 03.12.2024) за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Комсомольське Зміївського району Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, із середньою освітою, неодруженого, судимого:
-вироком Зміївського районного суду Харківської області від 25.03.2019 за сукупністю злочинів, передбачених частиною 3 статті 185, частини 1 статті 122 Кримінального кодексу України до позбавлення волі на строк 3 роки, звільнений за відбуттям строку покарання 06.01.2022;
-вироком Зміївського районного суду Харківської області від 11.08.2022 за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;
-вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21.06.2024 за ч.3 ст. 185, ч.4 ст.70 КК України, до позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць, звільнений 11.09.2024 за відбуттямм строку покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_5 , в порушення вимог статті 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність поводженню, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», діючи умисно, протиправно, систематично вчиняв сварки, в ході яких здійснював психологічне насильство щодо своєї матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою він перебуває у сімейних відносинах, яке виразилося в словесних образах, погрозах, та інших діях, що призвели до спричинення психологічних страждань потерпілої та завдання шкоди її психічному здоров'ю у формі емоційної невпевненості, нездатності захистити себе, втрати можливості повноцінного забезпечення побуту та відпочинку, заниження самооцінки й втрати позитивних емоцій.
Так, 22.09.2024 року, близько 23:00 години, ОСОБА_5 , знаходячись за місцем своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкає разом із своєю матір'ю ОСОБА_4 , вчинив сварку з останньою, в ході якої виражався нецензурною лайкою на адресу своєї матері ОСОБА_4 , принижував її честь та гідність, погрожував застосуванням сили, чим спричинив психологічні страждання останній та погіршення якості її життя, у зв'язку з чим постановою Зміївського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2024 року був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, 22.10.2024 року, близько 04:00 години, ОСОБА_5 знаходячись за місцем своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкає разом із своєю матір'ю ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність судового рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, повторно вчинив сварку з потерпілою, в ході якої виражався нецензурною лайкою на адресу своєї матері ОСОБА_4 , принижував її честь та гідність, а також стукав у двері та розбив скло у вікні будинку, погрожуючи останній фізичною розправою, чим спричинив психологічні страждання потерпілій та погіршення якості її життя, у зв'язку з чим постановою Зміївського районного суду Харківської області від 05 листопада 2024 ОСОБА_5 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення за ознакою повторності.
Крім того, незважаючи на неодноразові притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства щодо своєї матері, 02.12.2024 року, близько 10:00 години, ОСОБА_5 , перебуваваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшов за місцем своєї реєстрації та проживання своєї матері ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , де вчинив конфлікт, переслідуючи при цьому прямий умисел на заподіяння їй психологічного насильства, що проявлялось у словесних образах, висловлених нецензурними словами, які принижують честь і гідність потерпілої, вчинивши тим самим систематичне психологічне насильство над потерпілою, яке призвело до психологічних страждань, погіршення якості її життя, спричиненні емоційної невпевненості, чим було завдано шкоди психічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_4 .
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства, щодо особи, з якою він перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань, та погіршення якості життя потерпілої особи, за що передбачена відповідальність за статтею 126-1 Кримінального кодексу України.
В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення визнав в повному обсязі, в зв'язку з чим учасники кримінального провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ними не оспорюються.
З урахуванням засад змагальності та диспозитивності кримінального судочинства, з огляду на визнання обвинуваченим фактичних обставин, якими обґрунтовано обвинувачення, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності позиції учасників справи, суд, на підставі ч.3 статті 349 КПК України, обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що перебуває на обліку у лікаря - психіатра в зв'язку з психічною хворобою, викликаною алкогольною залежністю. У тверезому стані він ніколи не ображав матір, однак перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння дійсно неодноразово вів себе неадекватно, приходив додому вночі чи під ранок о 4:00 годині ранку, і коли матір не відчиняла йому двері в будинок, він її ображав, висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, а 22.10.2024 року дійсно стукав у двері та вікна будинку, розбивши скло. Не оспорює фактичні обставини, встановлені судом та під час досудового розслідування, щиро розкаюється у вчиненому, повідомив, що попросив пробачення у матері. Має намір продовжити лікування від алкогольної залежності та добровільно допомагати Збройним Силам України. Просив суворо не карати, зазначивши, що усвідомив свою протиправну поведінку та недопустимість вчинення насилля щодо близьких осіб.
Даючи оцінку показанням обвинуваченого, суд визнає їх правдивими та достовірними, оскільки вони послідовно, об'єктивно і досить повно відображають обстановку і обставини скоєного кримінального правопорушення, пояснюють мотиви його вчинення, узгоджуються з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами. Підстав для самообмови судом не встановлено.
Оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, які є належними, допустимими та достовірними, а в сукупності достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 Кримінального кодексу України, а саме - в домашньому насильстві, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного насильства, щодо особи з якою він перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань, та погіршення якості життя потерпілої особи.
Вирішуючи питання про вид і міру покарання, які слід застосувати до обвинуваченого, суд враховує, що згідно з ч.2 статті 50 Кримінального кодексу України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Згідно положень статті 65 Кримінального кодексу України, при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Правопорушення, передбачене статтею 126-1 Кримінального кодексу України, інкриміноване обвинуваченому, відповідно до ч.2 статті 12 Кримінального кодексу України, є нетяжким злочином.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, що обтяжує покарання, згідно положень статті 67 Кримінального кодексу України, судом визнається вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Вивченням відомостей про особу обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець смт Комсомольське Зміївського району Харківської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, із середньою освітою, неодружений, на обліку у лікаря нарколога не перебуває. Знаходиться на обліку в психіатричному кабінеті Зміївської ЦРЛ. За місцем проживання та реєстрації компрометуюча інформація відсутня. Раніше судимий:
- вироком Зміївського районного суду Харківської області від 25.03.2019 за сукупністю злочинів, передбачених частиною 3 статті 185, частини 1 статті 122 Кримінального кодексу України до позбавлення волі на строк 3 роки, звільнений за відбуттям строку покарання 06.01.2022;
- вироком Зміївського районного суду Харківської області від 11.08.2022 за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;
- вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21.06.2024 за ч.3 ст. 185, ч.4 ст.70 КК України, до позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць (ч.4 ст.70 КК України вироки Зміївського районного суду Харківської області вироком від 25.03.2019, а також частково відбуте покарання за вироком від 11.08.2022, а саме: з 11.08.2022 по 20.06.2024 включно). Звільнений 11.09.2024 за відбуття строку покарання.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №50 від 21.01.2025 року, ОСОБА_5 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, яким відповідає правопорушення, ОСОБА_5 перебував в стані вищевказаного хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_5 на теперішній час, відповідно до свого психічного стану, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами покарання» (зі змінами), при призначенні покарання суди в кожному випадку мають суворо додержуватись вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Санкцією статті 126-1 Кримінального кодексу України за домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань або погіршення якості життя потерпілої особи передбачено покарання у виді громадських робіт на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або пробаційного нагляду на строк до п'яти років, або обмеження волі на той самий строк, або позбавлення волі на строк до двох років.
Заслухавши думки учасників судового засідання, з урахуванням сукупності відомостей щодо ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, обставин справи та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень є покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
При цьому, з огляду на належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду, суд приходить до висновку про можливість його виправлення без реального відбуття призначеного покарання, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою.
Відповідно до ч.1 статті 75 Кримінального кодексу України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п.1,2 ч.1 статті 76 Кримінального кодексу України.
Суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства в умовах контролю за його поведінкою, а отже можливо звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням та покласти на нього обов'язки, передбачені ч.1 статті 76 Кримінального кодексу України.
Крім того, відповідно до положень статті 91-1 Кримінального кодексу України, в інтересах потерпілої від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов'язки:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;
3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
5) направлення для проходження програми для кривдників.
Заходи, передбачені частиною першою цієї статті, застосовуються до особи, яка на момент вчинення домашнього насильства досягла 18-річного віку. Заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.
«Типовою програмою для кривдників», що затверджена 01.10.2018 наказом Міністерства соціальної політики України № 1434, передбачено комплекс заходів за результатами оцінки ризиків, спрямованих на зміну насильницької поведінки кривдника; формування у нього нової, неагресивної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до власних вчинків та їхніх наслідків, до виконання батьківських обов'язків, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків. Завданнями програми є: сприяння зміні насильницької поведінки кривдника; сприяння засвоєнню кривдником моделі сімейного життя на засадах тендерної рівності, взаєморозуміння: взаємоповаги і дотримання прав усіх членів родини, формування у кривдника конструктивної моделі поведінки у приватних стосунках; сприяння оволодінню кривдником знаннями про основні норми законодавства в сфері запобігання та протидії домашньому насильству та/або насильству за ознакою статі, а також про види відповідальності за його вчинення; формування у кривдника відповідального ставлення до власної поведінки та її наслідків для себе та оточуючих; сприяння розвитку у кривдника емоційного інтелекту та самосвідомості; розвиток навичок кривдника до конструктивного безконфліктного спілкування, ефективної та ненасильницької комунікації; розвиток здатності кривдника виявляти, аналізувати та усвідомлювати свої негативні думки, когнітивні фільтри, помилки, емоції, керувати ними, розуміти їх наслідки.
Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого обмежувальні заходи, передбачені п.1, п.4, п.5 ч.1 статті 91-1 Кримінального кодексу України, а саме: заборонити перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; заборонити листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; та направити обвинуваченого для проходження програми для кривдників.
Строк дії обмежувальних заходів встановити 3 місяці.
На переконання суду, призначена міра покарання є справедливою і достатньою для виправлення обвинуваченого, слугуватиме попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме принципам гуманності й справедливості кримінального судочинства, а також розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 , 27.04.1977 рахувати з моменту проголошення вироку, а саме: з 29 серпня 2025 року.
Крім того, ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 29.07.2025 року ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 27.09.2025 року
Згідно ч.5 статті 72 Кримінального кодексу України, попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.
Враховуючи викладене, належить зарахувати обвинуваченоу у строк відбування призначеного покарання строк тримання під вартою ОСОБА_5 , у період з 29.07.2025 до 29.08.2025 включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
При цьому, оскільки суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, суд вважає недоцільним продовження строку обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, у зв'язку з чим даний запобіжний захід підлягає скасуванню зі звільненням обвинуваченого з-під варти у залі суду негайно.
До набрання вироком законної сили належить обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 124, 349, 368-371, 373, 374, 392-393 КПК України, суд
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ч.1 статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
-періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи
Відповідно до п. п. 1, 4, 5 ч. 1 статті 91-1 Кримінального кодексу України застосувати до ОСОБА_5 обмежувальні заходи строком на 3 місяці, а саме :
- заборонити перебувати в місці спільного проживання з потерпілою ОСОБА_4 ;
- заборонити листування, телефонних переговорів з ОСОБА_4 , інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
- направити обвинуваченого для проходження програми для кривдників.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення засудженого до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 Кримінального кодексу України.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою, обраний обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 29.07.2025 - скасувати.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти в залі суду негайно.
До набрання вироком законної сили належить обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Початок строку відбування покарання обчислювати з моменту проголошення даного вироку, а саме з 29 серпня 2025 року.
Зарахувати у строк відбування призначеного покарання строк тримання під вартою ОСОБА_5 , у період з 29.07.2025 до 29.08.2025 включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Вирок суду може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч.3 статті 349 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Відповідно до частини 15 статті 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Суддя ОСОБА_7