Справа №: 398/7024/24
провадження №: 1-кс/398/1235/25
Іменем України
"28" серпня 2025 р. м. Олександрія
Слідчий суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024121060001897, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олександрії, громадянина України, який має вищу освіту, неодружений, офіційно не працює, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України,
27 серпня 2025 року до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшло клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що упродовж грудня 2023 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час та у невстановленому місці, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , маючи прямий умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману не визначеної кількості громадян, попередньо вступили у змову на вчинення шахрайства.
З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з громадянином ОСОБА_7 , розробили схему шахрайського заволодіння грошовими коштами громадян під приводом участі в інвестиційних проєктах, пов'язаних із валютними та криптавалютними активами, для чого, орендували приміщення на третьому поверсі будівлі Торгово-розважального центру «Grand Plaza», за адресою: Кіровоградська область, місто Олександрія, проспект Соборний, будинок 77, під офіс, який облаштували відповідною комп'ютерною технікою, оснащеною відповідними комп'ютерними програмами інвестиційних проєктів, пов'язаних валютними та криптавалютними активами, забезпечили їх обслуговування особами з певними навиками і обізнаністю у використання програм інвестиційних проєктів, пов'язаних із валютними та криптавалютними активами. Наявність чого, складала у сторонніх осіб уяву офіційної, прибуткової діяльність ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , що пов'язана з інвестиційними проєктами із валютними та криптавалютними активами.
Для реалізації свого злочинного умислу, та розробленої схеми шахрайського заволодіння грошовими коштами, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 , знаючи про наявність у ОСОБА_8 певних достатків, вирішили скористуватись довірливими відносинами ОСОБА_8 до ОСОБА_7 , як до особи, що мешкає по сусідству, ввести ОСОБА_8 в оману та заволодіти шахрайським шляхом грошовими коштами останнього.
Реалізуючи свій злочинний умисел, та розроблену схему шахрайського заволодіння грошовими коштами ОСОБА_8 , на почату лютого 2024 року ОСОБА_7 , будучи сусідом ОСОБА_8 , маючи з ним довірливі стосунки, та знаючи про наявність у останнього певних майнових статків, з відома ОСОБА_5 ініціював телефонну розмову, під час якої, з метою реалізації попередньої домовленості з ОСОБА_5 , повідомив ОСОБА_8 про нібито вигідну ділову пропозицію, яка може забезпечити стабільний додатковий прибуток з відсотками, який йому надасть можливість збільшити свій матеріальний добробут.
В обґрунтування вказаної ділової пропозиції ОСОБА_7 зазначив, що має знайомого, а саме ОСОБА_5 , який офіційно в окремому офісі в м.Олександрія, Кіровоградської області, займається інвестиціями у сфері валютних та криптавалютних активів, з яким він вже працював та отримував додаткові заробітки коштів. З причин запланування ОСОБА_5 припинення відносин з дрібними інвесторами, є можливість виступити інвесторами та отримати від цього дохід. Також, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_8 , що для отримання прибутку від інвестиційної діяльності, необхідно інвестувати щонайменше 100 000 доларів США. Водночас, він зазначив, що самостійно вкласти цю суму не може через нестачу коштів, оскільки має лише 50 000 доларів США, у зв'язку з чим запропонував ОСОБА_8 виступити інвестором, вкласти свої 50 000 доларів США, та спільно із ОСОБА_7 прийняти участь в інвестиційних проєктах із криптавалютними активами, які організовує його знайомий ОСОБА_5 .
Після чого, ОСОБА_7 для реалізації свого спільного з ОСОБА_9 злочинного умислу, за місцем свого мешкання, тобто в квартирі АДРЕСА_3 , організував зустріч ОСОБА_8 з ОСОБА_9 , де ОСОБА_9 разом із ОСОБА_7 спільно діючи за попередньою змовою повідомили ОСОБА_8 неправдиві відомості щодо законності та прибутковості діяльності ОСОБА_9 , щодо інвестиційних проєктів, пов'язаних із криптовалютою. Також, ОСОБА_9 разом з ОСОБА_7 умисно приховали від ОСОБА_8 відомості про те, що зазначені проєкти не мають ліцензій, державної реєстрації, регуляторних дозволів, передбачених Законом України «Про віртуальні активи» № 2074-IX від 08.09.2021, та не здійснюють легальної діяльності на території України. При цьому, неправдиві відомості про вигідність інвестування у проєкт та його прибутковість, ОСОБА_9 разом із ОСОБА_7 підкріпляли діями, зокрема: демонстрування ОСОБА_8 , який не був обізнаний в сфері криптавалюти, на, попередньо взятому ОСОБА_10 із собою, ноутбці, а також, за допомогою мобільних смартфонів, відомостей про нібито зростання циклу на криптовалютних ринках.
Одночасно, для введення в оману, і переконання ОСОБА_8 у вигідності запропонованої йому ділової пропозиції участі в інвестиційних проєктах із криптавалютними активами, ОСОБА_7 , з відома ОСОБА_5 , зловживаючи довірою ОСОБА_8 , утворював перед останнім уяву власного матеріального добробуту від участі в таких проєктах, що організовував ОСОБА_5 , зокрема: запевняв, що від прибутку таких проєктів має можливість купляти дорогі автомобілі, регулярно відвідувати елітні заклади відпочинку, тощо.
В свою чергу ОСОБА_5 з відома ОСОБА_7 для введення в оману, і переконання ОСОБА_8 у вигідності запропонованої йому ділової пропозиції участі в інвестиційних проєктах із криптавалютними активами, утворював перед ОСОБА_8 уяву офіційності діяльності, пов'язаної із валютними та криптавалютними активами, зокрема: через наявність окремого офісу в місті Олександрія, Кіровоградської області, де він здійснює свою діяльність; комп'ютерної техніки; програмного забезпечення інвестиційних проєктів, пов'язаних з валютними та криптавалютними активами; наявності персоналу з певними навиками і обізнаністю у використання даних програм.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, та розробленої схеми шахрайського заволодіння грошовими коштами, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 , через особисте повідомлення ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_8 , запропонували останньому зустрітися разом для детального обговорення можливості реалізації проєктів, пов'язаних із криптовалютою.
Після чого, реалізуючи свій злочинний умисел, та розроблену схему шахрайського заволодіння грошовими коштами ОСОБА_8 , на початку лютого 2024 року, точної дати та часу не встановлено, у період дії воєнного стану на території України, в приміщенні офісу розважального комплексу «Grand Plaza», розташованому на третьому поверсі будинку №77 по проспекту Соборному в м.Олександрія Кіровоградської області, ОСОБА_5 разом із ОСОБА_7 зустрілись із ОСОБА_8 , де ОСОБА_5 за допомогою ОСОБА_11 , шо не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , повідомив ОСОБА_8 неправдиві відомості про свою високу обізнаності в сфері цифрових активів, зокрема інвестування у криптовалютні блокчейн-проєктів «ZKsync», «Starknet», «LayerZero», та у наявності нібито надійних каналів інвестування в даних проєктах, а також, неправдиві відомості про швидкий прибуток у випадку участі в даних проєктах.
Одночасно, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 повідомили про необхідність вкладу кожного із інвесторів по 50 000 (п'ятдесят тисяч) доларів США, що еквівалентно 2 056 500 (двом мільйонам п'ятдесяти шести тисячам п'ятистам) гривням за валютним курсом, встановленому Національним банком України. Також, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 повідомили ОСОБА_8 неправдиві відомості про те, що вони також будуть брати участь в проєктах, і також будуть вкладавати кожен свої кошти в розмірі по 50 000 (п'ятдесят тисяч) доларів США, що еквівалентно 2 056 500 (двом мільйонам п'ятдесяти шести тисячам п'ятистам) гривням за валютним курсом, встановленому Національним банком України.
Будучи введеним в оману щодо офіційності та вигідності запропонованої йому ділової пропозиції інвестування у проєкти, пов'язані із криптовалютою, ОСОБА_8 добровільно погодився взяти участь в такому проєкті та надати для цього необхідну суму коштів, тобто 50 000 (п'ятдесят тисяч) доларів США, що еквівалентно 2 056 500 (двом мільйонам п'ятдесяти шести тисячам п'ятистам гривням) за валютним курсом, встановленому Національним банком України.
При цьому ОСОБА_8 обумовив з ОСОБА_5 , і з ОСОБА_7 , що кошти, які він вкладе у проєкт в розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) доларів США, що еквівалентно 2 056 500 (двом мільйонам п'ятдесяти шести тисячам п'ятистам) гривням за валютним курсом, встановленому Національним банком України, разом з прибутком, він виведе в кінці червня 2024 року.
В свою чергу, і ОСОБА_5 і ОСОБА_7 навмисно не заперечували щодо даних умов ОСОБА_8 для доведення свого злочинного умислу та розробленої схеми шахрайського заволодіння грошовими коштами останнього.
До того ж, для остаточного переконання ОСОБА_8 і введення його в оману ОСОБА_5 з відома ОСОБА_7 погодився на складання боргових розписок про отримання необхідної суми коштів.
Таким чином, ОСОБА_5 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ввели потерпілого ОСОБА_8 в оману щодо реального характеру пропозиції та переконали, у т.ч. завдяки довірливим відносинам ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , в доцільності участі в інвестуванні.
Після чого на початку лютого 2024 року, точної дати та часу не встановлено, у період дії воєнного стану на території України, в приміщенні, розташованому на третьому поверсі будинку АДРЕСА_4 , ОСОБА_8 будучи введеним в оману ОСОБА_5 і ОСОБА_7 щодо офіційності та вигідності запропонованої йому ділової пропозиції інвестування у проєкти, пов'язані із криптовалютою, передав ОСОБА_5 в присутності ОСОБА_7 , що діяв за попереднбою змовою із ОСОБА_5 , та в присутності ОСОБА_11 , шо не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , грошові кошти в сумі 50 000 (п'ятдесят тисяч) доларів США, що еквівалентно 2 056 500 (двом мільйонам п'ятдесяти шести тисячам п'ятистам гривням) за валютним курсом, встановленому Національним банком України, без будь-яких підтверджуючих документів щодо законності інвестування.
В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, та розроблену схему шахрайського заволодіння грошовими коштами ОСОБА_8 , через декілька днів після передачі коштів в сумі 50 000 (п'ятдесят тисяч) доларів США, ОСОБА_5 , діючи з відома ОСОБА_7 , в телефонній розмові повідомив ОСОБА_8 , про необхідність збільшення частки інвестування. Дане збільшення частки, ОСОБА_5 , діючи з відома ОСОБА_7 , мотивував затратами при обміні 50 000 (п'ятдесят тисяч) доларів США, що еквівалентно 2 056 500 (двом мільйонам п'ятдесяти шести тисячам п'ятистам гривням) за валютним курсом, встановленому Національним банком України, наданими раніше ОСОБА_8 , зокрема: обміну старих валют доларів США, що обмінювались по заниженому курсу, у звязку з чим частка ОСОБА_8 в проєкті зменшилась на суму 13 200 (тринадцять тисяч двісті) доларів США, що еквівалентно 543 500 (п'ятистам сорока трьом тисячам п'ятистам) гривням за валютним курсом, встановленому Національним банком України. В свою чергу зменшення частки ОСОБА_8 , і залишеної при цьому суми, не вистачало для участі в проєкті, і отримування від цього прибутку.
Будучи введеним в оману щодо офіційності та вигідності запропонованої йому ділової пропозиції інвестування у проєкти, пов'язані із криптовалютою, ОСОБА_8 добровільно погодився збільшити частку в проекті на суму 13 200 (тринадцять тисяч двісті) доларів США, що еквівалентно 543 500 (п'ятистам сорока трьом тисячам п'ятистам) гривням за валютним курсом, встановленому Національним банком України.
Після чого у лютому 2024 року, точної дати та часу не встановлено, у період дії воєнного стану на території України, на території парку імені Т.Г.Шевченка, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, місто Олександрія, вулиця Шевченка, будинок 58А, ОСОБА_8 будучи введеним в оману ОСОБА_5 і ОСОБА_7 щодо офіційності та вигідності запропонованої йому ділової пропозиції інвестування у проєкти, пов'язані із криптовалютою, а також, необхідності збільшення частки для подальшого отримання прибутку, передав ОСОБА_5 , що діяв з відома ОСОБА_7 , грошові кошти в сумі 13 200 США (тринадцять тисяч двісті) доларів США, що еквівалентно 543 500 (п'ятистам сорока трьом тисячам п'ятистам) гривням за валютним курсом, встановленому Національним банком України, без будь-яких підтверджуючих документів щодо законності інвестування.
В свою чергу, ОСОБА_5 з відома ОСОБА_7 , склав дві боргові розписки на ім'я ОСОБА_8 , одна з яких на суму 63 200 (шістдесят три тисячі двісті) доларів США, а інша - на суму, еквівалентну 63 200 США, що становить 2 600 000 (два мільйони шістсот тисяч) за валютним курсом, встановленому Національним банком України, датовані 01.02.2024 року, які передав ОСОБА_8 для нібито підтвердження отримання грошових коштів для нібито інвестування у криптовалютні блокчейн-проєкти «ZKsync», «Starknet» та «LayerZero».
Таким чином, ОСОБА_5 , за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ввівши потерпілого ОСОБА_8 в оману щодо офіційності та вигідності запропонованої йому ділової пропозиції інвестування у проєкти, пов'язані із криптовалютою, заволоділи коштами на загальну суму 63 200 (шістдесят три тисячі двісті) доларів США, що еквівалентна 2 600 000 (двом мільйонам шестистам тисячам) гривень за валютним курсом, встановленому Національним банком України, та без залучення їх до криптовалютних блокчейн-проєктів «ZKsync», «Starknet» та «LayerZero», та без отримання будь-якого прибутку від такого залучення до проєктів, розпорядились ними на власний розсуд, спричинивши цим майнову шкоду ОСОБА_8 в особливо великому розмірі на загальну суму 63200 (шістдесят три тисячі двісті) доларів США, що становить 2 600 000 (два мільйони шістсот тисяч) гривень за валютним курсом, встановленому Національним банком України.
26 серпня 2025 року ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , на думку слідчого, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, а також наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні з метою зміни показів, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також слідчим стверджується, що жоден з більш м'яких, ніж тримання під вартою запобіжних заходів, не може запобігти зазначеним ризикам.
26 серпня 2025 року на виконання вимог ч. 2 ст.184 КПК України, підозрюваному вручено копія клопотання про застосування запобіжного заходу, що підтверджується відповідною розпискою.
На підставі ч. 5 ст. 27 КПК України забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.
Слідчий в судовому засіданні підтримала клопотання, просила його задовольнити та застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Прокурор у судовому засіданні підтримала клопотання слідчого, посилаючись на обставини викладені в ньому, просила його задовольнити та застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Наголосила на тому, що підозрюваному оголошена підозра за ч. 5 ст. 190 КК України, міра покарання, що передбачена санкцією статті оголошеної підозри суттєво підвищує ризик переховування від органів слідства, суду та перешкоджання досудовому розслідуванню, в ході досудового розслідування встановлено достатньо вагомі докази вини підозрюваного, в разі необрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважає останній може перешкоджати отриманню слідством достовірної інформації щодо обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, може впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадити.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні наполягав, що між ним і потерпілим існують договірні відносини, визнав, що дійсно отримав від ОСОБА_8 63 тисячі доларів, які конвертував у криптовалюту, але в ході здійснення ним фінансової діяльності кошти втрачені. На теперішній час ОСОБА_5 частково компенсував ОСОБА_8 борг та надалі планує повернути всі кошти, перший раз опинився в такій ситуації, що втрачена така велика сума, розгубився, тому не виходив на зв'язок з потерпілим в перший час. Наполягав, що не мав наміру вчиняти шахрайські дії відносно ОСОБА_12 , злочинів не вчиняв і не планує вчиняти. Повідомив слідчому судді, що перебував у м. Києві, на вимогу слідчого повернувся в м. Олександрію, на теперішній час проживає разом з батьком та бабусею, обіцяв належним чином виконувати покладанні на нього законом процесуальні обов'язки, не виїжджати з м. Олександрії.
Захисник у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 . Наголосила на необґрунтованості підозри оголошеної її підзахисному, вважає відносини, що склалися із потерпілим носять цивільно-правовий характер. ОСОБА_5 жодним чином не перешкоджає досудовому розслідуванню, наміру переховуватися від слідства не має, кримінальних правопорушень не вчиняв і не планує вчиняти, кошти отримані від потерпілого поступово повертає. Ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України та зазначені слідчим у клопотанні, а також неможливість застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, прокурором не доведені. Просить обрати її підзахисному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його проживання з забороною залишати житло у нічний час доби. Зазначила, що ОСОБА_5 проживає разом з батьком та бабусею, має стійки соціальні зв'язки, неофіційно працює, раніше не судимий, має намір довести свою невинуватість у злочині в якому оголошена підозра, подати слідчому докази на підтвердження його невинуватості.
Клопотань про виклик осіб для допиту в якості свідка не надійшло.
Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника, дослідивши зміст клопотання та доданих до нього матеріалів, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі; дані про особу підозрюваного; розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа; ризики продовження чи повторення протиправної поведінки.
Відповідно до вимог ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Так, 21 грудня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості № 12024121060001897 щодо скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
26 серпня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 190 КК України.
Обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_5 підозри підтверджуються доданими до клопотання матеріалами, а саме: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 21 грудня 2024 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 21 грудня 2024 року; протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_8 від 25 червня 2025 року; протоколом слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_8 від 21 червня 2025 року; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_8 від 08 серпня 2025 року; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідкові від 09 серпня 2025 року; протоколом огляду предметів за участю потерпілого ОСОБА_8 від 11 липня 2025 року; протоколом проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 від 18 лютого 2025 року.
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини ( далі - ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру, розумна підозра передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). У справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й особисте зобов'язання.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі Мюррей проти Сполученого Королівства № 14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні довів наявність ризиків, що передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років, а тому ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку може бути визнаним як менш небезпечним, ніж покарання та процедура його відбування.
Такий висновок слідчого судді узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Так, вказаний ризик є наявним протягом усього розгляду кримінального провадження, як на стадії досудового розслідування так і під час розгляду кримінального провадження по суті до винесення судом кінцевого рішення, однак, прогнозованість такої поведінки з боку підозрюваного слід оцінювати з урахуванням індивідуальності особи підозрюваного та обставин кримінального провадження, в даному випадку це те, що: підозрюваний не одружений, не має утриманців, проте має родину, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Тобто, вірогідність переховування підозрюваного від слідства та суду, враховуючи наведені обставини, слідчий суддя відносить до середнього.
Також, має під собою підґрунтя й зазначений прокурором ризик того, що підозрюваний може незаконно прямо чи через третіх осіб впливати на свідка та потерпілого, у кримінальному провадженні, з яким підозрюваний знайомий.
Слідчий суддя не може погодитись з доводами прокурора, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, а також знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що є ризиками, передбаченим п.п. 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки матеріали клопотання не містять доказів, які б могли переконати слідчого суддю в існуванні обставин, що вказували б на реальність зазначеного ризику на даному етапі кримінального провадження.
Під час вирішення питання про достатній та необхідний запобіжний захід, що може забезпечити належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам, слідчий суддя враховує відомості про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце мешкання, за яким мешкає з батьком - ОСОБА_13 , та бабусею - ОСОБА_14 , у належній їм на праві власності квартирі. Вказані особи подали до суду свою згоду щодо проживання підозрюваного разом з ними в разі обрання відносно нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
При вирішенні клопотання суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов'язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор), але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті (недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід ніж той, який зазначений у клопотанні.
Сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (рішення у справі «Ніколова проти Болгарії»).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ноймайстер проти Австрії» позбавлення волі особи (тримання під вартою) не повинно перетворюватися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого у майбутньому вироку про позбавлення волі.
Отже, прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, проте, не доведені обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України.
На переконання слідчого судді достатнім запобіжним заходом, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, за вказаного обґрунтування є домашній арешт з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання слідчого та застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який в сукупності із встановленими конкретними обставинами кримінального провадження в повній мірі відповідає практиці Європейського суду з прав людини та статті 5 Конвенції, положення якої вказують, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Керуючись ст.ст. 40, 131, 132, 176-179, 182, 184, 193-197, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024121060001897 від 21 грудня 2024 року відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 28 серпня 2025 року до 26 жовтня 2025 року включно.
Покласти на ОСОБА_5 , 04 вересня 1997 року, наступні обов'язки:
- не відлучатись з квартири АДРЕСА_5 з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв., наступного дня, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі потерпілим, свідком іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні за винятком їх участі у процесуальних діях;
- здати на зберігання до територіального органу управління міграційної служби свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
В іншій частині вимог клопотання відмовити.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Копію даної ухвали направити до Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області - для виконання, прокурору - для контролю.
Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1