Справа № 354/917/25
Провадження № 2/354/501/25
(заочне)
29 серпня 2025 року м. Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Ковалюк О.М.,
за участю секретаря судового засідання Лук'янова О.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Яремче цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КЛТ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Стислий виклад обставин справи
30 червня 2025 року представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 10382 від 29.04.2024 в розмірі 42 089,65 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до укладеного 29 квітня 2024 року між ТОВ «КЛТ Кредит» та відповідачкою Кредитного договору № 10382 позичальниця отримала кредит у розмірі 7 000,00 грн строком на 365 днів (до 29.04.2025) шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5% від суми кредиту за кожен день користування (547,5% річних).
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідачки на веб-сайті в мережі Інтернет https://kltcredit.com.ua/ та підписанням кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором. Підписання такого Договору є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням кредитного договору та отриманням кредиту.
Кредитні кошти були перераховані на платіжну картку відповідачки 29.04.2024, емітовану АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», що підтверджено довідкою про проведення переказу.
Вважає, що нарахування процентів не суперечить ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» відповідно до якого, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%, оскільки згідно з п. 2 розділу І Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо, строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Зазначає, що враховуючи те, що Кредитний договір був укладений до 29.04.2024 на 365 днів та дія такого договору не продовжувалася, денна процента ставка залишається незмінною протягом усього строку кредитування за договором про споживчий кредит, яка була встановлена саме на дату укладення договору.
Однак відповідачка в порушення умов кредитного договору не повернула суму кредиту, зобов'язання за цим договором не виконала.
Станом на 16.06.2025 її заборгованість за кредитним договором становить 42 089,65 грн, яка складається з: 6 832,74 грн заборгованості за тілом кредиту; 35 256,91 грн заборгованості за процентами, нарахованими за період з 29.04.2024 по 29.04.2025 відповідно до п. 1.3 Кредитного договору та Графіку платежів.
Вказану заборгованість позивач просить стягнути з відповідачки, а також витрати по сплаті судового збору та 10 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі
03.07.2025 ухвалою судді Яремчанського міського суду Івано-Франківської області КовалюкО.М. відкрито провадження в цивільній справі, призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, запропоновано відповідачці у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову, та витребувано у АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» інформацію щодо емітування на ім'я ОСОБА_1 платіжної картки, повного номеру рахунка, інформацію про зарахування коштів на картковий рахунок, інформацію про фінансовий номер телефону ОСОБА_1 та інші дані.
16.07.2025, на виконання ухвали суду від 03.07.2025, АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» надано суду витребувану інформацію, а саме: лист від 07.07.2025 № 81-15-9/8590-БТ про те, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 та додано виписку про рух коштів по цьому рахунку за період з 29.04.2024 по 05.05.2024, яка містить зарахування на суму 7 000,00 грн, а також підтверджено, що номер телефону НОМЕР_3 є фінансовим номером ОСОБА_1 та знаходиться в її анкетних даних.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак в прохальній частині позовної заяви та у клопотанні від 08.07.2025 просить провести всі судові засідання без його участі за наявними в матеріалах справи документами, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча належним чином повідомлялася про дату, час і місце розгляду справи. Рекомендовані повідомлення на 17.07.2025 та 29.08.2025 про вручення поштового відправлення, повернуто суду в зв'язку з «відсутністю адресата за вказаною адресою». Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, вважається днем вручення судової повістки.
Згідно з частиною першою статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Оскільки відповідачка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, про причини свої неявки в судове засідання не повідомила, відзиву не подала, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що 29.04.2024 між ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №10382 у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 619367 (а.с. 14-19).
Кредитний договір укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідачки 29.04.2024 об 16:57:01 на веб-сайті в мережі Інтернет https://kltcredit.com.ua/ та підписання
29.04.2024 об 17:12:18 год кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 619367, що підтверджується витягами з інформаційно-телекомунікаційної системи https://kltcredit.com.ua/ від 16.06.2025, зокрема хронологією дій щодо укладення кредитного договору № 10382 від 29.04.2024 та анкетою-заявою на кредит № 107810 (а.с. 29, 30).
Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору кредитор зобов'язувався надати позичальнику грошові кошти в розмірі 7 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строки, визначені Договором.
Мета отримання кредиту - на споживчі цілі (п. 1.2 Кредитного договору).
Процентна ставка за користування кредитом становить 1,5% від суми кредиту за кожен день (річна процентна ставка становить 547,50%) користування кредитом. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою (п. 1.3 Кредитного договору).
Відповідно до п. 1.4 Кредитного договору строк надання кредиту та строк дії договору становить 365 днів, зі сплатою кредиту в кінці строку користування згідно Додатку №1 до цього Договору. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 днів.
Згідно з п. 1.8 Кредитного договору Товариство здійснює переказ суми кредиту на електронний платіжний засіб № НОМЕР_1 , що належить позичальникові. Переказ суми кредиту здійснюється товариством через платіжний сервіс FONDY (ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС», здійснює діяльність переказу коштів без відкриття рахунків, веб-сайт https://fondy.ua) або іншим способом.
Згідно Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки (Додаток №1 до Кредитного договору) за період з 29.04.2024 по 29.04.2025 сума платежу за розрахунковий період складе 45 325,00 грн, в тому числі проценти за користування кредитом складуть 38 325,00 грн.; реальна річна процентна ставка - 16324,96 % (а.с. 18).
Відповідно до додатків № 2, 3 до Кредитного договору позичальниця надала контакти для зв'язку та згоду на обробку персональних даних (а.с. 19).
На виконання умов вищевказаного кредитного договору кредитодавець 29.04.2024 надав відповідачці кредит у розмірі 7 000,00 грн шляхом зарахування на вказану нею платіжну карту № НОМЕР_1 , емітовану АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» від 18.06.2025 про успішне перерахування на підставі договору № 40076206-1_26/09/23 про надання послуг з переказу грошових коштів та інформаційно-технологічну взаємодію та приймання платежів, укладеного між ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» та ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» суми кредиту, яке здійснювалося за допомогою системи Fondy (а.с.23).
Листом АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» від 07.07.2025 № 81-15-9/8590-БТ підтверджено, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 , рахунок НОМЕР_5 , а також підтверджено, що номер телефону НОМЕР_3 є фінансовим номером ОСОБА_1 . Згідно з випискою про рух коштів по цьому рахунку за період з 24.04.2024 по 05.05.2024, сформованого 07.07.2025, зарахування на суму 7 000,00 грн відбулось 30.04.2024 на картку відповідачки (а.с.68-69).
Відповідно до детального розрахунку заборгованості за кредитним договором № 10382 від 29.04.2024, заборгованість відповідачки за цим кредитним договором, станом на 16.06.2025, становить 42 089,65 грн, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в сумі 6 832,74 грн та по нарахованим і не сплаченим процентам за користування кредитом в сумі 35 256,91 грн (а.с.24-29).
Даний розрахунок містить інформацію про те, що відповідачка 13.05.2024, 18.05.2024 та 20.05.2024 здійснила платежі в загальній сумі 2 368,00 грн, чим частково оплатила кредит,
зокрема: 167,26 грн - тіло кредиту, 2 200,74 грн - відсотки за користування, та своїми конклюдентними діями визнала укладення нею Кредитного договору № 10382 від 29.04.2024.
Таким чином, ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» своєчасно та в повному обсязі виконало зобов'язання за Кредитним договором, надавши відповідачці кредитні кошти у розмірі 7 000,00 грн, а ОСОБА_1 умови кредитного договору належним чином не виконувала.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Судом встановлено, що між сторонами виникли цивільно-правові зобов'язання на підставі договору кредиту, які регулюються ЦК України.
Вирішуючи даний спір суд виходить з таких мотивів та правових норм чинного законодавства.
Відповідно статті 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних праві та обов'язків.
Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному чи кількох документах (в тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Це кореспондується зі змістом ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами та моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 цього закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ст. 11 зазначеного закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 зазначеного вище закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
Згідно з ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних», персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб'єкт персональних даних - фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб?єкта персональних даних - будь-яке документоване, зокрема. письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.
Частиною 5 ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних», не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
У ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб?єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб'єкт персональних даних або який укладено на користь суб?єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб?єкта персональних даних.
Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
У частині 1 статті 530 ЦК України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно із ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами, та висновки суду
Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наявність порушення відповідачем прав позивача щодо повернення кредитних коштів з огляду на нижчевикладене.
Відповідно до укладеного Кредитного договору № 10382 від 29.04.2024 відповідачка отримала кредит у розмірі 7 000,00 гривень, строком на 365 днів (до 30.04.2025), шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5% від суми кредиту за кожен день користування (547,5% річних).
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідачки на веб-сайті в мережі Інтернет та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 619367, який направлявся їй 29.04.2024 о 17:11:37 год шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_3 , який зазначений у Кредитному договорі та ІТС.
Кредитні кошти були відправлені відповідачці 30.04.2024 на платіжну картку № НОМЕР_1 , вона сплатила тільки 167,26 грн, заборгованість у сумі 6 832,74 грн на час розгляду справи судом не сплачена, що підтверджується матеріалами справи.
Що стосується вимоги про стягнення 35 256,91 грн заборгованості за процентами, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1.4 Кредитного договору № 10382 від 29.04.2024 строк надання кредиту та строк дії договору становить 365 днів, зі сплатою кредиту в кінці строку користування згідно Додатку №1 до цього Договору. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 днів.
Як вбачається з розрахунку заборгованості проценти за користування кредитними коштами нараховувались в період з 30.04.2024 до 29.04.2025, що відповідає строку кредитування.
Однак, відповідно до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», яка була доповнена частиною п'ятою згідно із Законом №3498-IX від 22.11.2023, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1% .
Закон України від 22.11.2023 №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023.
Згідно з частиною п'ятою статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Враховуючи, що самим Законом України від 22.11.2023 №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набирає чинності 24 грудня 2023 року, а кредитний договір було укладено 29 квітня 2024 року, тобто після набрання чинності цим Законом, оскільки
договір є споживчим, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина п'ята статті 8 ЗУ «Про споживче кредитування».
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Відтак доводи представника позивача про те, що такі зміни не стосуються укладеного з відповідачкою у цій справі Кредитного договору №10382 від 29.04.2024, так як не вносилися до нього зміни, на переконання суду, є безпідставними, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними, адже умови щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовуються автоматично і не вимагають внесення змін до договору, так як характер цих правових норм є імперативним і не передбачає можливості відхилення від них при укладенні чи зміні договорів про надання споживчого кредиту.
Зокрема, нікчемною є умова Кредитного договору № 10382 від 29.04.2024, передбачена п. 1.3 Договору щодо встановлення денної процентної ставки 1,5% від суми кредиту у порядку ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Водночас пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, з 23.04.2024 не більше 1,5%, а з 21.08.2024 не більше 1%. Незважаючи на те, що розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, вони повинні узгоджуватися із нормами законодавства.
Кредитний договір № 10382 укладено сторонами 29.04.2024, із наданого позивачем розрахунку заборгованості встановлено, що проценти за весь період кредитування нараховані за процентною ставкою 1,5%, тобто з 21.08.2024 у розмірах більших, ніж встановлені законом, оскільки з 21.08.2024 максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», не може перевищувати 1%.
У постанові об'єднаної палати КГС ВС від 02.10.2020 № 911/19/19 зазначено, що суд має з'ясувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
Кредитний договір було укладено 29 квітня 2024 року, відтак відсотки за користування кредитом становлять:
з 30.04.2024 по 17.05.2024 слід використовувати відсоткову ставку 1,5%: 7 000,00 грн (тіло кредиту) х 1,5% х 18 (кількість днів у періоді) = 1 890,00 грн
з 18.04.2024 по 19.05.2024, враховуючи часткову оплату в сумі 142,00 грн, відсоткова ставка 1,5%: 6 858,00 грн (тіло кредиту) х 1,5% х 2 (кількість днів у періоді) = 205,74 грн
з 20.05.2024 по 20.08.2024, враховуючи часткову оплату в сумі 25,26 грн, відсоткова ставка
1,5%: 6 832,74 грн (тіло кредиту) х 1,5% х 93 (кількість днів у періоді) = 9 531,68 грн
з 21.08.2024 по 29.04.2025 слід використовувати відсоткову ставку 1,0%: 6832,74 грн (тіло кредиту) х 1,0% х 252 (кількість днів у періоді) = 17 218,50 грн
Загальний розмір відсотків за користування кредитом в межах строку Кредитного договору № 10382 від 29.04.2024 станом на 29.04.2025 становить 28 845,94 грн.
За наведених обставин, враховуючи, що строк виконання ОСОБА_1 зобов'язання настав, доказів повернення боргу станом на день розгляду справи нею не надано, як і не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності обов'язку зі сплати заявленої заборгованості, суд дійшов висновку, що даний позов слід задовольнити частково, з ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором №10382 від 29.04.2024 в сумі 35 678,68 грн, з яких: 6 832,74 грн - тіло кредиту, 28 845,94 грн - відсотки за користування. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 265 ЦПК України передбачено, що у рішенні суд зазначає про розподіл судових витрат.
В позовній заяві ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» просить стягнути з відповідачки витрати на професійну правову допомогу в сумі 10 000,00 грн, які є видом судових витрат.
Вирішуючи дану вимогу, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн надано Договір про надання юридичних послуг № 16/09/2024 від 16.09.2024, що укладений між ТОВ «КЛТ КРЕДИТ» та ФОП ОСОБА_2 (а.с.44,45); Акт приймання-передачі наданих послуг № 5 від 03.03.2025; Витяг з реєстру № 1 до Акту приймання-передачі наданих послуг № 5 від 03.03.2025, в якому сторонами визначено вартість послуг з надання правової допомоги з приводу стягнення заборгованості з
ОСОБА_1 в загальній сумі 10 000,00 грн, платіжна інструкція № 241 від 07.03.2025 (а.с.47,48).
Таким чином, позивач на обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі подав належні та допустимі докази, що описані вище.
Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13.03.2025 у справі 275/150/22, в якій зазначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконаних робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.
Відповідач не заявляв клопотання про зменшення розміру судових витрат, про їх неспівмірність з позовними вимогами, як і не вказував на обставини, за яких, як на його думку, заява не підлягала б до задоволення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вказані докази у сукупності доводять наявність та реальність витрат позивача на правову допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За правилами з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому пропорційно до задоволених вимог з відповідачки на користь позивача слід стягнути 2 053,47 грн судового збору та 8 477,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст. 12, 13, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 288-289 ЦПК України, -
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КЛТ КРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором № 10382 від 29.04.2024 у розмірі 35 678,68 (тридцять п'ять тисяч шістсот сімдесят вісім) гривень 68 копійок, з яких: 6 832,74 грн - тіло кредиту, 28 845,94 грн - відсотки за користування.
3.В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
4.Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КЛТ КРЕДИТ» судовий збір в розмірі 2 053 (дві тисячі п'ятдесят три) гривні 47 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 477,00 (вісім тисяч чотириста сімдесят сім) гривень.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Яремчанським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може
бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КЛТ КРЕДИТ», код ЄДРПОУ 40076206, місцезнаходження: площа Солом'янська, буд. № 2, прим. 04, м. Київ, 03035.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуюча суддя: Оксана КОВАЛЮК