Справа № 522/21845/23
Провадження №2/522/3079/25
26 серпня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Шенцевої О.П.
при секретарі - Сафтюк-Панько Б.Д.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі клопотання про призначення експертизи по цивільній справі за позовною заявою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 , про відшкодування матеріальної шкоди,
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 , про відшкодування матеріальної шкоди.
До суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Шуліги Ю.Р., про призначення по справі судової автотоварознавчої експертизи, проведення якої представник просив доручити судовому експерту Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз Міністрества юстиції України (м.Одеса, вул. Рішельєвська, 8).
В обґрунтування клопотання, зазначив, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог вказуючи, що позивачем не вірно зазначена сума матеріального збитку, виходячи з того, що розмір шкоди встановлено згідно рахунку-фактури ДП «Фірма «Емералд-Моторс» яке не має статусу, експертності, повноважень.
Представником позивача на електронну адресу суду було надіслане клопотання про розгляд справи за відсутністю позивача та його представника.
Суд, вивчивши клопотання та матеріали справи, приходить до наступного.
Статтею ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, як серед іншого, висновками експертів.
Згідно з ч. 2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які зазаконом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частиною першою статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.
Приписами частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 12 ЦПК України, суд зберігаючи об'єктивність та неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Частиною другою статті 102 ЦПК України встановлено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Відповідно до вимог ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупністю таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів з цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (ч. 1 ст. 104 ЦПК України).
Висновок судового експерта та інформація, яка міститься у ньому, не має для суду наперед встановленого значення, а є лише одним із доказів, які суд досліджує, надає оцінку за внутрішнім переконанням та враховує при вирішенні справи. Результат оцінки судом висновку судового експерта відображається у рішенні, в якому наводяться мотиви його прийняття або відмови у прийнятті.
При перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати: достатність поданих експертові об'єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.
Згідно з ст.105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін,якщо у справі необхідно встановити: характер і ступінь ушкодження здоров'я; психічний стан особи; вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.
Відповідно до ст.106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.
В матеріалах даної справи є розрахунок (рахунок) на підставі якого визначено вартість шкоди.
Суд виходить з того, що представник відповідача в клопотанні не навів обґрунтувань відповідно до вимог ст.113 ЦПК України, що зазначений розрахунок (рахунок) є неповним, неясним або необґрунтованим, в чому полягають сумніви в його правильності, а тому суд не вбачає підстав для призначення експертизи за клопотанням представника відповідача.
Підстав для обов'язкового призначення експертизи згідно вимог ст. 105 ЦПК України також не вбачається.
Сд зазначає, що відповідач протягом тривалого часу не був позбавлений права надавати докази, що необхідні для проведення експертизи.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Вимоги частини п'ятої зазначеної статті зобов'язують суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведені обставини, наявність проведених досліджень, наданих до суду сторонами, стадію судового розгляду та зазначаючи про оцінку всіх доказів в нарадчій кімнаті, відсутність на даний момент оцінки щодо кожного висновку з точки зору всебічності, повноти й об'єктивності, відсутність обґрунтованих підстав для призначення експертизи в порядку ст.103 ЦПК України, оскільки суду не було представлено даних про те, що наявний в матеріалах справи висновок спеціаліста є необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, а тому суд приходить до висновку, що клопотання представника є недостатньо обґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 76, 78, 81, 102-106, 252, 260-261, 353 ЦПК України, суд
Клопотання представника відповідача про призначення експертизи - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: