Справа № 522/10224/25
Провадження № 2-а/522/313/25
13 серпня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Чорнухи Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Радової Д.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,-
На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 №С/13466 від 31.07.2024 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , про притягнення останнього до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 гривень. Також ОСОБА_1 просить судові витрати у вигляді сплаченого судового збору стягнути з відповідача на користь позивача.
Позовна заява обґрунтована тим, що позивач 31.07.2024 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 , пред'явивши електронний військово-обліковий документ. ІНФОРМАЦІЯ_4 перевірили інформацію про позивача у відповідних базах даних, впевнилися, що він не перебуває у розшуку, будучи військовозобов'язаним, військово-облікові дані оновив вчасно. Наразі позивач проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 . Позивач не ухилявся від виконання свого військового обов'язку. Про винесення вищезазначеної постанови позивачу стало відомо лише 30.04.2025. Матеріали справи не містять належних доказів, що оскаржувана постанова прийнята в спосіб, передбачений нормами КУпАП та уповноваженою на це особою. Також постанова прийнята без участі позивача, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності були порушені його права, зокрема право на захист.
Разом з позовною заявою позивач направив до суду заяву в порядку ст. 289 КУпАП про поновлення процесуального строку на звернення до суду з адміністративним позовом. В своїй заяві представник позивача зазначає, що оскаржувана постанова не містить відомостей про своєчасне її вручення позивачу або про своєчасне отримання її копії позивачем. Стверджує, що йому стало відомо про оскаржувану постанову у справі про адміністративне правопорушення лише 30.04.2025 із матеріалів виконавчого провадження.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею у справі визначено суддю Чорнуху Ю.В.
Ухвалою суду від 12.05.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення залишено без руху та встановлено позивачу для усунення недоліків строк - десять днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
20.05.2025 до Приморського районного суду м. Одеси через підсистему «Елктронний суд» від представника позивача - адвоката Чебаненко О.А. надійшла сформована 20.05.2025 заява про усунення недоліків позовної заяви з доданими до неї доказами на виконання ухвали суду від 12.05.2025.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13.06.2025 відкрито провадження у адміністративній справі з призначенням до судового розгляду з повідомленням (викликом) сторін та призначенням судового засідання на 04.07.2025. Визначено питання поважності причин пропуску строку звернення та можливості поновлення позивачем цього строку вирішити у судовому засіданні після дослідження представлених сторонами доказів. Витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 належними чином засвідчені копії документів, які стали підставою для складення постанови № С/13466 від 31.07.2024 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
У судове засідання 04.07.2025 сторони не з'явились, причини неявки до суду не повідомили, заяви та клопотання не подавали. Розгляд справи відкладено на 06.08.2025.
У судове засідання 06.08.2025 сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. 04.07.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Чебаненко О.А. надійшла заява, в якій заявниця просила розглядати адміністративну справу без участі позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, ухвалу суду від 13.06.2025 про витребування доказів не виконав, до суду витребувані документи не направив.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи скорочені строки розгляду справи, з метою недопущення затягування строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи судом.
06.08.2025 на підставі ч. 1 ст. 227 КАС України суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення і проголошення судового рішення до 13.08.2025.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
Щодо поновлення строків на звернення до суду з адміністративним позовом.
У відповідності до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В заяві на виконання ухвали суду про залишення позову без руху представник позивача зазначає причинами пропуску строку на подання адміністративного позову до суду відсутність відомостей в оскаржуваній постанові про сповіщення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно нього, а також відомостей про своєчасне вручення її копії позивачу і відомостей про своєчасне отримання її копії позивачем. Про існування штрафу позивачу стало відомо 20.04.2025, коли в мобільному додатку його банківської карти при отриманні заробітної плати висвітилось повідомлення, що у нього обмежено користування картою та рекомендовано звернутись до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі, виконавець Шапоренко Д.В. При цьому, позивач також не отримував копії постанови про відкриття виконавчого провадження, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження ВП №76589367.
Із доданої до позову копії оскаржуваної постанови вбачається, що підпис ОСОБА_1 про її отримання відсутній. Відповідач не виконав вимогу ухвали суду, витребувані докази суду не надав. За таких обставин, суд вважає доведеною обставину не вручення позивачу постанови № С/13466 від 31.07.2024 одразу після її складення. Докази отримання позивачем постанови до дати, зазначеної ним у позовній заяві, у матеріалах справи відсутні.
Відтак, суд визнає причини пропуску звернення ОСОБА_1 до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 поважними та вважає за можливе поновити позивачу пропущений процесуальний строк звернення до суду.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Суд встановив, що 31.07.2024 тимчасово виконуючий обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_2 склав постанову № С/13466 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . У відповідності до зазначеної постанови, ОСОБА_1 в умовах особливого періоду, при особистому зверненні до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , у порушення ч. 2 п. 10-1 Додатку №2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» не мав при собі військово обліковий документ. Документи щодо поважних причин відсутності документів не надав.
За скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП на ОСОБА_1 накладений штраф у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався.
Частиною 1 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.3 ст. 210 КУпАП).
Засади оборони України, а також повноваження органів державної влади, основні функції та завдання органів військового управління, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, обов'язки підприємств, установ, організацій, посадових осіб, права та обов'язки громадян України у сфері оборони визначаються Законом України «Про оборону України».
Статтею 1 Закону України «Про оборонуУкраїни» визначено: особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно ч. 2 ст.17Закону України «Про оборону України» громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (надалі по тексту - Закон № 3543-XII).
Згідно ст.1Закону №3543-ХІІ особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій;
оповіщення - доведення сигналів і повідомлень (директив, розпоряджень) до органів військового управління, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та населення про оголошення мобілізації, виклик громадян до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також вручення (надсилання) повісток громадянам.
Відповідно до абз.1 ч. 1 ст.22Закону №3543-ХІІ громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно ч. 3 ст.22Закон №3543-ХІІ у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції, чинній станом на 08.01.2023) військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частиною 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції, чинній станом на 08.01.2023) визначено, що громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;
проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
Пунктом 1 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, в редакції, чинній станом на 08.01.2023) визначені обов'язки призовників, військовозобов'язаних та резервістів, в тому числі, обов'язок прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань приписки, призовних комісій або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я СБУ, а у Службі зовнішньої розвідки - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки; звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки; подавати щороку до 1 жовтня до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують право громадян на відстрочку від призову на строкову військову службу.
Відповідач не виконав вимог ухвали суду та не надав витребувані докази, зокрема, копії документів які стали підставою для складення оскаржуваної постанови.
В матеріалах справи відсутні належні докази відсутності у позивача при особистому зверненні до ІНФОРМАЦІЯ_3 31.07.2024 військово-облікових документів.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно з п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 2ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не надано доказів правомірності прийнятого ним рішення про притягнення до адміністративної відповідальності позивача.
Дослідивши обставини, викладені у постанові про адміністративне правопорушення, наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, не була доведена.
Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи наведені обставини і норми чинного законодавства, а також відсутність належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, суд дійшов висновку, що постанову № С/13466 від 31.07.2024 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача - закрити.
До матеріалів адміністративної справи позивачем додана копія квитанції ID 7922-0948-1496-5857 від 07.05.2025 про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову в розмірі 1211,20 гривень. Судом встановлений факт надходження та зарахування суми судового збору у розмірі 1211,20 гривень до спеціального фонду Державного бюджету України.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір за одну позовну вимогу у розмірі 605,60 гривень за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» суд роз'яснює, що розмір переплаченої суми судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Відповідне клопотання у матеріалах справи відсутнє.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 72-77, 79, 90, 139, 205, 242-246, 286 КАС України, ст. ст. 7, 9, 210-1, 235, 245, 247, 252, 268, 280, 283, 293 КУпАП, суд,-
Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк звернення до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову № С/13466 від 31.07.2024 за справою про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладення штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, винесену тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень 60 коп.) судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 25.08.2025.
Суддя Юлія ЧОРНУХА