Справа № 688/1189/25
Провадження № 2/675/446/2025
"22" серпня 2025 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Столковського В. І., за участю: секретаря судового засідання - Хом'як І. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження у залі суду в. м. Ізяслав цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди в порядку регресу,
У березні 2025 року Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) звернулось до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 06 травня 2022 року, автомобілю марки «Skoda» моделі «Superb», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , завдано механічних ушкоджень, а власнику автомобіля - майнової шкоди. На виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивачем сплачено потерпілій особі страхове відшкодування в розмірі 20 098,70 грн. Відповідно до постанови Ізяславського районного суду Хмельницької області від 11 липня 2022 року ОСОБА_1 є винним у порушенні Правил дорожнього руху. Цивільно-правова відповідальність відповідача за договором обов'язкового страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних засобів на момент дорожньо-транспортної пригоди застрахована не була.
Посилаючись на викладене, позивач вказує, що до МТСБУ перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, та просить стягнути з відповідача суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 20 098,70 грн, а також 3028 грн 00 коп сплаченого судового збору.
Відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить у задоволенні позову МТСБУ відмовити, з огляду на відсутність у матеріалах справи судового рішення, яким він був би притягнутий до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП. Вказує, що винним у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди є ОСОБА_2 , якого засуджено за частиною 2 статті 286 КК України за вироком Ізяславського районного суду Хмельницької області від 11 січня 2023 року в справі № 675/963/22.
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 березня 2025 року дану справу передано на розгляд до Ізяславського районного суду Хмельницької області.
Ухвалою судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 16 квітня 2025 року прийнято позовну заяву МТСБУ до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду даної справи по суті, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце слухання справи повідомлена належним чином, у позовній заяві просила розгляд справи проводити за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про причини неприбуття до суду не повідомив.
Відповідно до змісту частини 7 статті 128, пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Як вбачається із повідомлення старости Лютарського старостинського округу № 53/12.7-06 від 22 квітня 2025 року місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване у АДРЕСА_1 .
Надіслана ОСОБА_1 судова повістка повернулася до суду із повідомленням про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». Такі дані вказані у поштовому повідомленні, яке повернулося до суду у зв'язку з неможливістю вручення судової повістки на 22 серпня 2025 року на 16 год. 00 хв.
Іншої адреси свого місця проживання чи перебування ОСОБА_1 суду не повідомлено.
Тому у зв'язку з відсутністю ОСОБА_1 за адресою місця реєстрації суд вважає, що останній повідомлений належним чином.
Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, що підтверджується даними рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини неприбуття суд не повідомив.
З огляду на викладене, суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення із наступних підстав.
Судом встановлено, що 06 травня 2022 року о 17 год. 15 хв. у с. Михля по вул. Миру сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Skoda» моделі «Superb», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та мотоцикла марки «Musstang» моделі «MT 110Q-2», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .
Вироком Ізяславського районного суду Хмельницької області від 11 січня 2023 року в справі № 675/963/22, який набрав законної сили 13 лютого 2023 року, ОСОБА_2 було засуджено за частиною 2 статті 286, статтею 75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік та з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 рік.
Указаним вироком встановлено, що 06 травня 2022 року близько 17 год. 00 хв. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Skoda» моделі «Superb», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись зі швидкістю 91,5 - 95,4 км/год по вул. Миру поряд із будинком № 35, що в с. Михля Шепетівського району Хмельницької області, зі сторони с. Лютарка в напрямку м. Ізяслав Шепетівського району Хмельницької області, в порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 (б), 12.3, 12.4, 12.9 (б), ліній дорожньої розмітки 1.1 розділу 34 Правил дорожнього руху не обрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу і безпечно керувати ним, проявив неуважність, маючи об'єктивну можливість виявити небезпеку для руху, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу руху, де здійснив зіткнення передньою правою кутовою частиною керованого ним автомобіля з лівою задньою бічною частиною мотоцикла марки «Musstang» моделі «MT 110Q-2», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який переїжджав проїзну частину дороги з права на ліво відносно напрямку руху автомобіля. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя у момент заподіяння. Порушення зазначених пунктів Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2 знаходяться у прямому причинному зв'язку із скоєнням дорожньо-транспортної пригоди.
Постановою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 11 липня 2022 року в справі № 675/987/22, яка набрала законної сили 22 липня 2022 року, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 122 КУпАП, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1445,00 грн.
Даною постановою встановлено, що 06 травня 2022 року о 17 год. 15 хв. ОСОБА_1 у с. Михля по вул. Миру керував транспортним засобом - мотоциклом марки «Musstang» моделі «MT 110Q-2», д.н.з. НОМЕР_2 , і при наявності дорожньої розмітки здійснив поворот ліворуч, що спричинило аварійну обстановку, а саме: змусив водія автомобіля марки «Skoda» моделі «Superb», д.н.з. НОМЕР_1 , різко загальмувати, щоб уникнути зіткнення. У результаті дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла отримав тілесні ушкодження. Своїми діями ОСОБА_1 допустив порушення вимог р. 1.1 п. 34 Правил дорожнього руху.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/123-22/5384-ІТ від 21 червня 2022 року у розглянутій дорожній обстановці фактичні дії водія мотоцикла марки «Musstang» моделі «MT 110Q-2» ОСОБА_1 , які не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху, з технічної точки зору знаходились у причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.
Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 на дату дорожньо-транспортної пригоди 06 травня 2022 року застрахована не була.
22 липня 2022 року ОСОБА_2 через свого представника адвоката Каруна В. П. звернувся до МТСБУ із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, що сталась 06 травня 2022 року, зазначивши, що власником автомобіля буде проведена судова експертиза з визначення розміру заподіяної означеною дорожньо-транспортною пригодою шкоди.
У подальшому ОСОБА_2 звернувся до МТСБУ із заявою про виплату відшкодування завданої йому шкоди відповідно до статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 власником автомобіля марки «Skoda» моделі «Superb», д.н.з. НОМЕР_1 , є ОСОБА_2 .
Згідно з висновком експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи № 257/22 від 04 жовтня 2022 року вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Skoda» моделі «Superb», д.н.з. НОМЕР_1 , складає 110 507,46 грн, ринкова вартість даного транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди складала 179 040,00 грн, а вартість матеріального збитку, заподіяного власнику вказаного автомобіля, становить 45 175,09 грн.
12 травня 2023 року МТСБУ на підставі наказу у справі № 85319, приймаючи до уваги довідку № 1 від 08 травня 2023 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, відшкодувало власнику пошкодженого транспортного засобу ОСОБА_2 заподіяну шкоду в розмірі 20 098,70 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 922139 від 12 травня 2023 року.
Отже, зібраними у справі доказами підтверджено наявність вини обох водіїв у заподіянні автомобілю марки «Skoda» моделі «Superb», д.н.з. НОМЕР_1 , пошкоджень.
При цьому з висновку експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи № 257/22 від 04 жовтня 2022 року судом вбачається, що вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Skoda» моделі «Superb», д.н.з. НОМЕР_1 , становить 110 507,46 грн.
Таким чином, судом встановлено, що в результаті неправомірних дій, що виразились у порушенні Правил дорожнього руху, водій мотоцикла марки «Musstang» моделі «MT 110Q-2» ОСОБА_1 створив аварійну ситуацію, внаслідок якої водій автомобіля марки «Skoda» моделі «Superb», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 змушений був різко загальмувати, щоб уникнути зіткнення. Проте зіткнення уникнути не вдалося і автомобіль ОСОБА_2 зазнав механічних пошкоджень.
При цьому суд вважає, що відсутність у матеріалах справи судового рішення, яким ОСОБА_1 був би притягнутий до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП за скоєння дорожньо-транспортної пригоди, не може бути достатньою підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки в силу приписів статті 82 ЦПК України таке рішення не є єдиним доказом наявності вини заподіювача шкоди. У даній справі вина відповідача підтверджена іншими належними та допустимими доказами, а саме: постановою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 11 липня 2022 року в справі № 675/987/22 та висновком експерта № СЕ-19/123-22/5384-ІТ від 21 червня 2022 року.
Частиною 1 статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з частиною шостою статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 17 червня 2020 року у справі № 361/10096/14-ц, відсутність постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності.
Родовим об'єктом адміністративних проступків на транспорті є суспільні відносини у сфері порушення правил охорони порядку та безпеки руху на транспорті, які утворюються у процесі експлуатації та користування різними видами транспорту. Ці проступки загрожують життю та здоров'ю людей, посягають на порядок і безпеку руху, порядок експлуатації транспорту й управління у сфері дорожнього руху, завдають матеріальну шкоду транспортним засобам, рухомому складу, шляхам сполучення, порушують право власності.
Класифікація об'єктів проступків на транспорті дозволяє виділити видові об'єкти як різновид родового об'єкта, але більш спільні для ряду проступків суспільні відносини, при цьому порушення, передбачені частиною п'ятою статті 122 КУпАП, посягають на суспільні відносини щодо користування засобами автомобільного транспорту та мають формальний склад, а порушення, передбачені статтею 124 КУпАП, посягають на суспільні відносини щодо забезпечення дорожнього руху та власності та є правопорушеннями з матеріальним складом, оскільки при цьому пошкоджуються транспортні засоби, вантаж, дороги тощо.
Частина п'ята статті 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.
При кваліфікації транспортних проступків із матеріальним складом встановлюється причинний зв'язок між протиправним діянням і настанням шкідливих наслідків.
У пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Враховуючи вище встановлені обставини справи та докази, які містяться у матеріалах справи на їх підтвердження, суд приходить до висновку про наявність винних дій та причинно-наслідкового зв'язку між діями та наслідками обох водіїв.
Статтею 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
Отже, за наявності вини двох водіїв ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) розмір відшкодування суд визначає у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
При цьому аналіз ступеня вини кожного з водіїв підлягає ретельному дослідженню, а визначення ступеня вини кожного заподіювача шкоди має бути мотивованим з посиланням на докази, що містяться у матеріалах справи.
Європейський суд стверджує, що верховенство права означає, що усі люди рівні перед законом як у своїх правах, так і в своїх обов'язках. Тим не менше, законодавство має враховувати різницю між людьми та ситуаціями за умови, що така різниця має об'єктивну і розумну підставу, переслідує правомірну мету, узгоджується з вимогами, яких дотримуються демократичні суспільства, та пропорційні цим принципам (рішення у справі «Партія добробуту (Refah Partisi), Ербакан, Казан та Текдаль проти Туреччини», від 31 липня 2001 року).
Крім принципів цивільного права - справедливості, добросовісності та розумності, суд також керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».
Тому суд, враховуючи встановлені судами обставини, які мають істотне значення для відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце як наслідок дій водіїв кількох транспортних засобів, керуючись принципами верховенства права, справедливості, добросовісності та розумності, дійшов висновку, що ступінь вини обох водіїв у заподіянні майнової шкоди автомобілю марки «Skoda» моделі «Superb», д.н.з. НОМЕР_1 , становить по 50 %.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Пунктом 2.1 статті 2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ), потерпілі (стаття 4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно із абзацом 1 пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до пунктів 41.1, 41.4 статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі. За рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ здійснює оплату послуг осіб, залучених для встановлення причин, обставин подій, за якими може бути проведена регламентна виплата, та розміру заподіяної внаслідок них шкоди, а також банківських витрат МТСБУ при здійсненні регламентних виплат.
Згідно з підпунктом 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Отже, законом прямо встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди особі, потерпілій у дорожньо-транспортній пригоді, саме в порядку регресу.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач виплатив ОСОБА_2 відшкодування за спричинену ОСОБА_1 шкоду в сумі 20 098,70 грн, оскільки на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована не була.
Розмір виплаченого МТСБУ страхового відшкодування для ОСОБА_2 не перевищує ступінь визначеної судом вини водія ОСОБА_1 у заподіянні майнової шкоди автомобілю марки «Skoda» моделі «Superb», д.н.з. НОМЕР_1 (50 %), адже вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу складає 110 507,46 грн, а вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля, становить 45 175,09 грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що з відповідача, як з особи, що спричинила шкоду, на користь позивача МТСБУ підлягає стягненню сплачене страхове відшкодування у сумі 20 098,70 грн.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання даної позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 985750 від 01 листопада 2024 року.
Водночас відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Із урахування того, що позовна заява була подана через систему «Електронний суд», слід застосувати коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, а тому з відповідача на користь МТСБУ підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2422,40 грн.
При цьому суд роз'яснює, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сума судового збору, внесена в більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.
Відповідно до статей 1, 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи, необхідні та достатні для ухвалення даного рішення, отримали достатню оцінку.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 48, 51, 81, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди в порядку регресу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , рнокпп - НОМЕР_4 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (м. Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ - 21647131) суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 20 098 (двадцять тисяч дев'яносто вісім) грн 70 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , рнокпп - НОМЕР_4 , на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (м. Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ - 21647131) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на його апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України, місце знаходження - м. Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ - 21647131.
Відповідач ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , рнокпп - НОМЕР_4 .
Третя особа ОСОБА_2 , місце проживання - АДРЕСА_1 , рнокпп - НОМЕР_5 .
Повне рішення складене 27 серпня 2025 року.
Суддя: В. І. Столковський