Справа № 308/9153/25
28 серпня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді - Світлик О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Сапронова А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повергнення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повергнення боргів» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №5706405 в розмірі 16663,5 грн, з яких 4500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 12163,50 грн - сума заборгованості за відсотками та понесені ним по справі судові витрати.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 30 вересня 2023 року між ТОВ «Мілоан» (первісний кредитор) та відповідачем (позичальник) було укладено в електронній формі кредитний договір №5706405, за умовами якого кредитні кошти надаються позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити ти якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.
Позивач зазначає, що 29 січня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 29012024, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Вказує, що відповідно до реєстру боржників №1 від 29 січня 2024 року до Договору факторингу № 29012024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 16663,5 грн, з яких 4500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 12163,5 грн - сума заборгованості за відсотками.
Через неналежне виконання відповідачем зобов'язань за вказаним кредитним договором виникла заборгованість в розмірі 32335,95 грн, яку позивач просить суд стягнути на його користь.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.06.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом. Постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач у судове засідання не з'явився, при цьому у прохальній частині позову просить здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзив на позов не подано, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Зокрема, копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками надсилалися відповідачу на адресу його місця реєстрації рекомендованим поштовим відправленням, однак таке повернулося до суду без вручення адресату з відміткою об'єкта поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою»; судову повістку про виклик до суду повторно скеровано на наступне судове засідання рекомендованим поштовим відправленням, однак таке повернулося до суду без вручення адресату з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (штрихкодові ідентифікатори 0610265718453/ 0610273198450).
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі №10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі №24/260-23/52-б).
Крім того, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі №496/4633/18 листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За приписами частини першої, другої, восьмої статті 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
У відповідності до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 30.09.2023 між ТОВ «Мілоан» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір про споживчий кредит №5706405, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти у сумі 5000 грн. строком користування на 105 днів з 30.09.2023 (дата надання кредиту), який, у свою чергу, складається з пільгового та поточного періодів.
У пункті 1.3.1 договору зазначено, що пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 15.10.2023.
Сторони договору у пункті 1.3.2 узгодили, що поточний період складає 90 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 13.01.2024 (дата остаточного погашення заборгованості).
Пунктом 1.4 договору передбачено, що позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 15.10.2024 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості - 13.01.2024 (дата остаточного дня строку кредитування).
Згідно з пунктом 1.5.2. договору проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 7.50 грн, які нараховуються за ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту на кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.
Відповідно до пункту 1.5.3. проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 13500 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.
У відповідності до пункту 2.1 договору, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту, по дату повернення кредиту (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п. 2.2.3 договору (пункт 2.2.2. договору).
Відповідно до пункту 2.3.1 договору позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких саме умовах, за умови, що кредитодавцем надана така можливість відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування позичальник має вчинити дії, передбачені пунктом 2.3 договору та розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту (якщо передбачено). Можливі періоди продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту, що визначається як відсоток від суми наданого кредиту, складають: строк продовження 3 дні - максимальний розмір комісії - 3%; 7 днів - 6%; 15 днів - 10%.
Якщо позичальник здійснює продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування (пролонгацію) на умовах, визначених цим пунктом, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено/поновлено пільговий період, нараховуються за ставкою, визначеною у пункті 1.5.2 договору.
Згідно з пунктом 2.3.2. договору після вибору доступних умов пролонгації або поновлення пільгового періоду, позичальник має направити кредитодавцю електронне звернення/повідомлення із застосуванням одноразового ідентифікатора, який надсилається кредитодовцем до особистого кабінету позичальника або в SMS-повідомленні та здійснити платіж. передбачений пунктом 2.3 договору. Після здійснення зазначеного платежу, умови кредитного договору, що стосуються строку кредитування, зокрема, тривалість пільгового періоду, дата завершення, дата остаточного погашення, строк кредиту змінюються пропорційно строку пролонгації. Нові дати разом з актуальними даними щодо заборгованості відображаються кредитодавцем у оновленому графіку платежів, що за формою та змістом може відрізнятися від додатку №1, і розміщується кредитодавцем в особистому кабінеті позичальника.
За приписами пункту 2.4., що регламентує повернення кредиту та сплату винагород, позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення згідно з п. 1.4. договору. Закінчення поточного періоду призводить до порушення та прострочення виконання грошових зобов'язань позичальником та передбачає настання наслідків, обумовлених розділом 4, п. 3.2.5, 3.2.6 договору.
За змістом пунктів 6.1 та 7.1 договору договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан» та набуває чинності з моменту його укладання в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені - з моменту отримання кредиту.
Відповідач не виконав свого обов'язку, надані йому кошти за договором про споживчий кредит №5706405 від 30.09.2023, в строки, передбачені договорами, не повернув.
Судом встановлено, що 29 січня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 29012024, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з реєстру боржників №1 до Договору факторингу № 29012024 від 29.01.2024 (порядковий номер запису 2008) ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №5706405 в сумі 16663,50 грн, з яких 4500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12163,50 грн - сума заборгованості за відсотками.
Після відступлення права вимоги до відповідача останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки первісного кредитора, що підтверджується відомостями про щоденні нарахування та погашення.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, таю$й договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. б ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строки та умови надання грошових коштів у позику, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договорів, на таких умовах шляхом підписання договорів за допомогою електронних підписів одноразовими ідентифікаторами.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 611 ЦК України при порушенні зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України божник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачем не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст. ст. 76-81 ЦПК України на спростування даних обставин, як на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Таким чином, оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повернення отриманих коштів за укладеним договором про споживчий кредит №5706405 від 30.09.2023, право вимоги за якими перейшло до позивача, належним чином не виконав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають до задоволення.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3028 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 259, 263-265, 279, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про споживчий кредит №5706405 від 30.09.2023 у розмірі 16663 (шістнадцять тисяч шістсот шістдесят три) гривні 50 копійок, з яких: 4500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12163,50 грн - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 28 серпня 2024 року.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області О.М. Світлик