Провадження № 22-ц/803/6901/25 Справа № 175/4328/24 Суддя у 1-й інстанції - Журавель Т. С. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.
20 серпня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Городничої В.С.,
суддів: Петешенкової М.Ю., Красвітної Т.П.,
за участю секретаря судового засідання - Гвоздєва М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стрельник Наталія Миколаївна, на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2025 року у складі судді Журавель Т.С. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про скасування державної реєстрації земельної ділянки,-
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що 12 жовтня 2021 року рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області по справі №175/3819/19 його позовну заяву, пред'явлену до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа: Друга Кам'янська державна нотаріальна контора про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки та скасування реєстраційних записів задоволено, визнано недійсним договір дарування земельної ділянки АДРЕСА_1 та скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 1221487200:04:057:0015.
06 лютого 2024 року позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з заявою про скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом закриття поземельної книги земельної ділянки АДРЕСА_1 , оскільки до складу вже сформованої земельної ділянки з присвоєним кадастровим номером 1221487200:04:057:0015 увійшла значна частина земельної ділянки, яка йому належить, що унеможливлює в подальшому присвоєння кадастрового номера всій земельній ділянці. Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області відмовило ОСОБА_1 у скасуванні державної реєстрації земельної ділянки шляхом закриття поземельної книги, оскільки рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області по справі від 12 жовтня 2021 року у справі №175/3819/19 стосується скасування державної реєстрації права власності, проведеної державним нотаріусом, а не скасування державної реєстрації земельної ділянки, проведеної державним кадастровим реєстратором територіального органу Держгеокадастру.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2025 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про скасування державної реєстрації земельної ділянки - відмовлено (а.с.57-59).
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси, і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами. Позивачем в якості відповідача визначено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . При цьому судом встановлено, що приватно-правовий спір між учасниками земельних правовідносин щодо спірної земельної ділянки вже вирішений Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області, рішенням якого визнано недійсним договір дарування земельної ділянки та скасовано державну реєстрацію права власності на дану земельну ділянку. У разі скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом закриття поземельної книги земельної ділянки АДРЕСА_1 , відсутні особи, права яких можуть бути порушені. Натомість встановлено, що у позивача існує спір саме з приводу невчинення Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області управлінських дій у сфері державної реєстрації земельної ділянки, у зв'язку з чим належним відповідачем у даній справі є Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, до якого позивачем вимог не пред'являлось та відповідачем у справі не залучалось. Пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 у травні 2025 року через свого представника - адвоката Стрельник Н.М. звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі (а.с.68-73).
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано той факт, що спірні правовідносини виникли з приводу вчинення відповідачами реєстраційних дій, здійснених на основі юридичних фактів, щодо яких існує спір про право. На думку скаржника, вимоги у даній справі безпосередньо пов'язані з реєстрацією речових прав на спірне майно, адже до спірної земельної ділянки, на яку припинено право власності ОСОБА_2 та скасовано державну реєстрацію такого її права, накладається значна частина його земельної ділянки. Скаржник наголошує, що спірна земельна ділянка є сформованою з присвоєнням кадастрового номеру, до якої входить і частина земельної ділянки позивача, що порушує його майнові права. Також зазначив, що оскільки під час розроблення технічної документації із землеустрою при наданні відповідачам спірної земельної ділянки не було враховано наявність належної позивачеві земельної ділянки, то виникла помилка та земельну ділянку було сформовано не правильно, яка значно накладається на його земельну ділянку, що свідчить про неповне з'ясування судом першої інстанції усіх обставин справи, що мають значення для розгляду.
Інші учасники справи, не скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, відзивів на апеляційну скаргу не подавали, та, в силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2021 року по справі №175/3819/19 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Друга Кам'янська державна нотаріальна контора про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки та скасування реєстраційних записів задоволено.
Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки АДРЕСА_1 , площею 0,179 га, укладений 08 травня 2019 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , посвідчений держаним нотаріусом Другої кам'янської державної нотаріальної контори Бурдік С.С. за реєстровим №1-741.
Визнано недійсною та скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,179 га, кадастровий номер 1221487200:04:057:0015, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проведену 08 травня 2019 року державним нотаріусом Другої кам'янської державної нотаріальної контори Бурдік С.С., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 944932912214, та скасовано запис про право власності №31462993 на земельну ділянку площею 0,179 га, кадастровий номер 1221487200:04:057:0015, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проведену державним нотаріусом Другої кам'янської державної нотаріальної контори Бурдік С.С.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2021 року по справі №175/3819/19 залишено без змін.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав, 03 січня 2024 року реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,179 га, кадастровий номер 1221487200:04:057:0015, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проведену 08 травня 2019 року державним нотаріусом Другої Кам'янської державної нотаріальної контори Бурдік С.С., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 944932912214, припинено та скасовано запис про право власності №31462993.
06 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з заявою про скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом закриття поземельної книги земельної ділянки АДРЕСА_1 .
Листом Ш-32/0-54/6-24 від 21 лютого 2024 року Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області відмовило ОСОБА_1 у скасуванні державної реєстрації земельної ділянки шляхом закриття поземельної книги, оскільки рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області по справі від 12 жовтня 2021 року №175/3819/19 стосується скасування державної реєстрації права власності, проведеної державним нотаріусом, а не скасування державної реєстрації земельної ділянки, проведеної державним кадастровим реєстратором територіального органу Держгеокадастру.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції зазначив, що за ст. 24 ЗУ »Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, до якого вимоги позивачем не пред'являлись, а приватно-правовий спір між учасниками земельних правовідносин щодо спірної земельної ділянки вже вирішений Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області, рішенням якого визнано недійсним договір дарування земельної ділянки та скасовано державну реєстрацію права власності на дану земельну ділянку. Відповідачі у цій справі є неналежними.
Колегія суддів повністю погоджується з встановленими фактичними обставинами справи, визначенням судом першої інстанції характеру спірних правовідносин та висновками суду першої інстанції із застосуванням норм як матеріального права, які регулюють такі спірні правовідносини, так і процесуального права, виходячи з наступного.
Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України
Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначені земельної ділянки як об'єкта цивільних прав, передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають реєстрації в Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номеру.
Згідно ч. 1, 5 ст. 5 Закону України «Про Державний земельний кадастр» ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом: створення відповідної державної геодезичної та картографічної основи, яка визначається та надається відповідно до цього Закону.
Внесення відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру; внесення змін до відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру; оброблення та систематизації відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру.
Відповідно до положень ст. 15 Закону «Про Державний земельний кадастр» до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування, у тому числі дані Державного адресного реєстру (за наявності); опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку. Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в ч.2 ст.30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з ст. 16 Закону «Про Державний земельний кадастр» земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Структура кадастрових номерів земельної ділянки визначається Кабінетом Міністрів України. Кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок.
Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не с підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці.
Відповідно до ст. 24 цього Закону визначено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.
Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: - поділу чи об'єднання земельних ділянок; - якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; - ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Колегія суддів наголошує, що у позивача існує спір саме з приводу невчинення Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області управлінських дій у сфері державної реєстрації земельної ділянки, що вірно встановив суд першої інстанції.
Також колегія суддів зазначає, що скаржник сам у своїх доводах наголошує, що під час розроблення технічної документації із землеустрою були допущені помилки у формуванні спірної земельної ділянки, до якої увійшла і частина його земельної ділянки. Це свідчить про порушення майнових прав скаржника з боку ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, яке у цій справі не є відповідачем, що скаржником не спростовано.
Стаття 51 ЦПК України передбачає, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала.
Пленум Верховного Суду України у п.8 постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2 роз'яснив, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному законом. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції вірно наголосив про відсутність клопотань позивача щодо залучення до участі у справі належного відповідача ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, а апеляційний суд позбавлений можливості залучити до участі у справі належних відповідачів, оскільки немає передбачених законом повноважень змінювати склад осіб, які беруть участь у справі. Розгляд справи з неналежним відповідачем або за відсутності всіх належних відповідачів позбавляє суд можливості зробити висновок щодо обґрунтованості або необґрунтованості позовних вимог по суті.
Так, враховуючи, що позовні вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом закриття поземельної книги земельної ділянки з кадастровим номером 1221487200:04:057:0015 пред'явлені до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , право власності та державна реєстрація на яку вже скасовані судовими рішеннями, тоді як з даними позовними вимогами необхідно звертатись до особи, права та інтереси якої безпосередньо стосуються предмету спору, тобто, яка порушила процедуру формування такої земельної ділянки, та виходячи з того, що позивачем не заявлялось клопотань про заміну неналежного відповідача, колегія суддів приходить до висновку про ухвалення рішення судом першої інстанції з дотримання норм процесуальних та матеріальних норм, з правомірною відмовою в позові, як такого, що пред'явлений не до тієї особи.
Інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи є безпідставними, не спростовують обґрунтованих висновків суду щодо відсутності підстав для задоволення позову, та зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів, особистим тлумаченням норм матеріального та процесуального права, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стрельник Наталія Миколаївна - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені “20» серпня 2025 року.
Повний текст постанови складено “28» серпня 2025 року.
Головуючий: В.С. Городнича
Судді: М.Ю. Петешенкова
Т.П. Красвітна