Провадження № 33/803/2251/25 Справа № 205/9046/25 Суддя у 1-й інстанції - Нощенко І. С. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П.
27 серпня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Новокодацького районного суду міста Дніпра від 29 липня 2025 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
за участю:
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1
Зміст оскарженого судового рішення.
Постановою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 29 липня 2025 року ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Відповідно до постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 01.06.2025 о 07.35 годині, керуючи автомобілем Volkswagen Passat р/н НОМЕР_1 рухався по вул. Набережна Заводська 1Б в м. Дніпрі, та наближаючись до перехрестя з вул. Павлова, де йому було ввімкнено зелений сигнал світлофора не надав можливості завершити рух через перехрестя автомобілю ВАЗ 114 р/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який завершував проїзд перехрестя та допустив з ним зіткнення, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 16.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що суд залишив поза увагою, що ОСОБА_2 не завершував маневр на зелений сигнал світлофора, а почав зовсім інший маневр, оскільки виїжджаючи з вул. Павлова на вул. Набережна Заводська було здійснено поворот праворуч, після чого зупинка на деякий час та розворот з перестроюванням в протилежному напрямку. Не було враховано п. 1.10 ПДР, а саме обмежену видимість дороги, оскільки він рухався в другій правій полосі, зліва розташований був відбійник, який розділяє смуги руху, а також автомобілі які рухалися в крайній лівій та третій смугах. У зв'язку з чим можливості побачити автомобіль, завчасно загальмувати та уникнути зіткнення в нього не було. Згідно з п. 12.3 ПДР він почав екстрено гальмувати, однак з урахуванням вказаних обставин, зіткнення не вдалося уникнути. Вважає, що ОСОБА_2 повинен був здійснити рух в крайню ліву або суміжну з нею смугу.
Позиції учасників апеляційного розгляду.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та з підстав, викладених в ній, просив її задовольнити, постанову суду скасувати та закрити провадження у справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.
Потерпілий в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином.
Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. (ч. 6 ст. 294 КУпАП)
Мотиви апеляційного суду.
Суд апеляційної інстанції, вислухавши думки учасників провадження, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Дані вимоги закону судом першої інстанції були виконані.
Висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП є законним та відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Вини ОСОБА_1 підтверджується доказами, дослідженими в суді першої інстанції та перевіреними апеляційним судом, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 347935 від 01.06.2025, схеми місця ДТП, на якій зафіксовано місцерозташування транспортних засобів, напрямок їх руху та механічні пошкодження, відеозаписом, на якому зафіксований момент зіткнення транспортних засобів.
Відповідно до п. 16.5 ПДР у разі подання сигналу регулювальником або ввімкнення сигналу світлофора, що дозволяє рух, водій зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що завершують рух через перехрестя, а також пішоходам, які закінчують перехід.
Водночас ОСОБА_1 як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді, заперечуючи свою вину у вчиненні даного адміністративного правопорушення, зазначав, що він рухався на зелений сигнал світлофора з дозволеною швидкістю та, перетинаючи перехрестя, через обмежену видимість зліва не мав можливості побачити автомобіль під керуванням ОСОБА_2 , завчасно загальмувати та уникнути зіткнення з ним. На його думку, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а водій ОСОБА_2 повинен був здійснити рух в крайню або суміжну з нею смугою.
Проте такі покази ОСОБА_1 обґрунтовано спростовані судом першої інстанції в постанові, з чим погоджується апеляційний суд.
З долученого відеозапису слідує як автомобіль під керуванням ОСОБА_2 , повертаючи на перехресті, завершував рух через нього, коли в цей момент автомобіль під керування водія ОСОБА_1 , проїжджаючи дане перехрестя на дозволений сигнал світлофора, в порушення вимог п. 16.5 ПДР не надав дороги транспортному засобу ОСОБА_2 , який завершував рух, внаслідок чого допустив з ним зіткнення.
Таким чином, в даній ситуації водій ОСОБА_1 зобов'язаний був дотримуватися вимог п. 16.5 ПДР та дати дорогу транспортним засобам, що завершують рух через перехрестя.
Доводи апеляційної скарги, що водій ОСОБА_2 допустив порушення ПДР при проїзді перехрестя є неспроможними з огляду на межі апеляційного розгляду стосовно особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Водночас матеріалами справи підтверджено, що за даних обставин події стосовно ОСОБА_2 також був складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП за порушення ним п. 8.7.3е ПДР. За результати розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 судом першої інстанції винесена постанова та останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу. Отже дії водія ОСОБА_2 в даній дорожньо-транспортній пригоді щодо дотримання ним ПДР під час перетинання перехрестя також були предметом оцінки судом першої інстанції.
Таким чином, за результатами дослідження доказів, суд апеляційної інстанції доходить висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 порушення п. 16.5 ПДР, що знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку з настанням цієї дорожньо-транспортної пригоди, а його дії апеляційний суд кваліфікує за ст. 124 КУпАП як порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Всупереч твердженням ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, всі обставини ДТП судом першої інстанції встановлені належним чином, а доказам надана належна правова оцінка.
Зазначені вище докази є належними та допустимими в розумінні ст. 251 КУпАП, а з огляду на їх сукупність і узгодженість, є достатніми для встановлення необхідних фактичних обставин справи та належного її розгляду.
Будь-яких невідповідностей вимогам КУпАП під час оформлення зазначених вище матеріалів, які б могли вплинути на висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та наявності в його діях складу правопорушення, під час апеляційного перегляду не встановлено.
Отже, апеляційний суд доходить висновку про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, яке ґрунтується на належних, достовірних та достатніх доказах та відповідно про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
При розгляді справи судом першої інстанції порушень вимог статей 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП.
Порушень норм процесуального або матеріального права не було встановлено під час перегляду, постанова суду є законною та обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи.
Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, а відтак постанову місцевого суду слід залишити без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Новокодацького районного суду міста Дніпра від 29 липня 2025 року стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О. П. Піскун