Провадження № 33/803/2204/25 Справа № 201/5158/25 Суддя у 1-й інстанції - Гончаренко В. М. Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І.
25 серпня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крот С.І., розглянувши апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Соборного районного суду м.Дніпра від 19 червня 2025 року, якою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.,
за участю:
особи, що притягується
до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
захисника Францена Ю.І.,
Згідно постанови Соборного районного суду м.Дніпра від 19 червня 2025 року водій ОСОБА_1 13 квітня 2025 року о 01 годині 40 хвилин, керуючи автомобілем «Рено», д/н НОМЕР_1 , рухався в районі буд. № 53-б по вул. Січеславська Набережна в м. Дніпрі з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови), після чого, будучи зупиненим співробітником поліції, ухилився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у відповідності до встановленого порядку шляхом відмови від його проходження на вимогу останнього із застосуванням технічних засобів відеозапису, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки не був присутній під час судового розгляду справи та про постанову суду першої інстанції дізнався лише 04 серпня 2025 року, по суті просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги посилаються на те, що суд першої інстанції належним чином не повідомив про розгляд справи, чим умисно обмежив права ОСОБА_1 на подання доказів та висловлення своєї позиції у судовому засіданні. Наголошує на тому, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Вказує на те, що автомобіль «Рено» було зупинено невідомою особою без законних на те підстави, а також працівники поліції всупереч вимогам ЗУ “Про національну поліцію» не назвали своє прізвище, посаду, спеціальне звання. Звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження порушення ОСОБА_3 вимог п.2.5 Правил дорожнього руху.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, його захисника, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, а також причини пропуску строку на оскарження постанови, дійшов наступного висновку.
Апеляційним судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена 19 червня 2025 року за відсутності учасників справи. З матеріалів справи слідує, що апеляційна скарга подана до суду першої інстанції 04 серпня 2025 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Разом з тим, враховуючи, що оскаржувана постанова винесена за відсутності учасників справи та з текстом оскаржуваної постанови ОСОБА_1 ознайомився 04 серпня 2025 року, а також вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання та поновлення строку на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений не з вини апелянта, і розцінює обставини, на які він посилається, як поважні.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст.ст. 254 - 256 КУпАП; відеозаписом з бодікамери поліцейського; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, а також іншими наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Таким чином, встановлені обставини в їх сукупності об'єктивно і в повній мірі підтверджують факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на вимогу працівників поліції, які виявили у нього ознаки такого сп'яніння, визначені Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що і стало підставою вимоги пройти відповідний огляд.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів, наданих під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд першої інстанції належним чином не повідомив про розгляд справи, чим умисно обмежив права ОСОБА_1 на подання доказів та висловлення своєї позиції у судовому засіданні, спростовуються матеріалами справи, зокрема довідкою про доставку судової повістки у додаток “Viber» (а.с.9) та роздруківкою про направлення рекомендованого листа (а.с.11).
Твердження апеляційної скарги про те, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, спростовуються відеозаписом з бодікамери поліцейського, на якому зафіксовано, що саме ОСОБА_1 перебував за кермом автомобіля “Рено» та самостійно повідомив, що вживав алкогольні напої та не бачить сенсу проходити огляд на стан сп'яніння.
Вказаним відеозаписом також спростовуються твердження ОСОБА_1 про те, що працівники поліції всупереч вимогам ЗУ “Про національну поліцію» не назвали своє прізвище, посаду, спеціальне звання.
Доводи апеляційної скарги про те, що автомобіль «Рено» було зупинено без законних на те підстав не знаходять свого підтвердження, оскільки працівники поліції зупинили вказаний автомобіль під керуванням ОСОБА_1 о 01.36 годині, тобто за порушення комендантської години.
В матеріалах справи відсутні та під час апеляційного перегляду не надано достатньо доказів на підтвердження факту істотних порушень працівниками поліції вимог закону під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Дії працівників поліції відповідали вимогам Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності об'єктивно і в повній мірі свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При розгляді справи судом порушень ст.ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 є доведеною поза розумним сумнівом.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без зміни.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Соборного районного суду м.Дніпра від 19 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду С.І.Крот