Провадження №2/760/4953/25
Справа №760/21725/24
08 травня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі
головуючої судді - Усатової І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Зеленчука М.М.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_14,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, суд, -
У вересні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів.
Свої вимоги мотивувала тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 мають спільну дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає з відповідачкою.
08.05.2024 Солом'янським районним судом міста Києва у справі №760/10726/24 за заявою ОСОБА_6 було винесено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу). Вказаний наказ було видано на підставі п. 4) ч. 1 ст. 161 ЦПК України.
Зазначено, що ОСОБА_2 приймає участь в утриманні свого сина, не відмовляється від свого обов'язку та усвідомлює його, навіть не зважаючи на те, що мати обмежує права дитини та батька на спілкування між собою. Проте, ОСОБА_2 не згоден з розміром аліментів, адже має на утриманні ще двох синів від попереднього шлюбу: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вказано, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09.03.2017 у справі №161/14158/16-ц з ОСОБА_2 було стягнуто на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання двох дітей у розмірі 1/3 частини від усіх доходів. Про вказану обставину відповідачу було достеменно відомо.
Також зазначено, що судовий наказ винесено без врахування наявності у платника аліментів двох інших дітей, рішення суду про стягнення аліментів та виконавчого провадження №53685279 в Ірпінському МВ ДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУ МЮ (м.Київ).
Позивач стверджує, що при наявності трьох дітей, навіть від різних шлюбів, стягненню підлягає лише половина від усіх доходів платника аліментів.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить, зменшити розмір аліментів, що стягується з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_6 , на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі наказу Солом'янського районного суду міста Києва від 08.05.2024 у справі №760/10726/24 з 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів) до 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ухвалою судді від 23.09.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
25.09.2024 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків на виконання ухвали судді від 23.09.2024.
Ухвалою судді від 22.10.2024 відкрио загальне позовне проваддення та призначено підготовче засідання.
08.11.2024 до суду від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, де зазначено, що позов ОСОБА_2 обґрунтовується виключно однією обставиною - на утриманні позивача перебуває ще двоє неповнолітніх дітей від шлюбу з іншою жінкою. Законом не визначено такої підстави для зміни (зменшення) розміру аліментів, стягуваних на утримання неповнолітньої дитини, як наявність у платника аліментів інших дітей, на утриманн яких він також сплачує аліменти за судових рішенням, що було ухвалено раніше. Суд при вирішенні питання про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини не має права відступати від розміру аліментів, визначених частиною п'ятою ст. 183 СК України, і визначати їх розмір на власний розсуд чи за узгодженням з учасниками наказного провадження (стягувачем, боржником). Також зазначено, що позивач в своїй позовній заяві не наводить жодної із передбачених законом підстав для зменшення розміру аліментів - ні щодо зміни його матеріального або сімейного стану, ні погіршення його здоров'я, також доказів на підтвердження розміру своїх доходів позивач суду не наддав. Відомості щодо зміни сімейного стану ОСОБА_2 відсутні. Він є неодруженим (шлюб з ОСОБА_10 розірваний в 2017 році), діти проживають зі своїми матерями.
Відповідачка вважає, що інша дитина платника аліментів (молодший син ОСОБА_11 , 2019 року народження) не може бути звужена у правах через те, що її батько має дітей, народжених раніше - сина ОСОБА_12 , 2008 року народження, та сина ОСОБА_13 , 2012 року народження. Слід відзначити, що з позовом про зменшення розміру аліментів на утримання своїх старших синів ОСОБА_2 не звертався. Водночас, позивач ОСОБА_2 не наддав суду жодних доказів на підтвердження того, що аліменти на утримання старших дітей ним дійсно сплачуються та в якому саме розмірі.
Також зазначено, що постановою державного виконавця Оболонського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м.Київ) від 02.08.2024 було звернуто стягнення на заробітну плату ОСОБА_2 . У той же день зазначена постанова спрямована державним виконавцем до ІНФОРМАЦІЯ_4 , для подальшої передачі до в/ч НОМЕР_1 . Листом від 22.08.2024 ІНФОРМАЦІЯ_5 поінформував державну виконавчу службу про те, що постанова про звернення стягнення на заробітну плату направлена до в/ч НОМЕР_1 . Проте до цього часу жодного зарахування аліментів на підставі судового наказу не відбулось.
Відповідачка звертає увагу суду на те, що позивач ОСОБА_2 неодноразово звертався до Солом'янського районного суду м. Києва в межах наказного провадження №760/10726/24 з заявами про скасування судового наказу від 08.05.2024, про визнання його таким, що не підлягає виконанню. Ухвалами Солом'янського районного суду м. Києва від 08.08.2024 та від 27.08.2024 заяву ОСОБА_2 про скасування судового наказу повернуто без розгляду. Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 19.09.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.
У зв'язку з вищевикладеним, відповідачка просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 07.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позов.
У судовому засіданні представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що судовим наказом Солом'янського районного суду м. Києва від 08.05.2024 стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини від усіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 06.05.2024 і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першою статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану, як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22), від 10 жовтня 2023 року у справі № 682/2454/22 (провадження № 61-10748св23).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що під час видачі судового наказу про стягнення з нього аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не було враховано перебування на його утриманні двох синів від попереднього шлюбу: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Так, позивач як на підставу звернення до суду з позовом про зменшення розміру аліментів посилається на те, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09.03.2017 з нього стягнуто на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання двох дітей у розмірі 1/3 частини від усіх доходів. У зв'язку з цим розмір аліментів, що визначений судовим наказом підлягає зменшенню.
Аналізуючи вищезазначені норми закону, суд зазначає, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про значне погіршення його матеріального становища та здоров'я.
Суд вважає, що наявність рішення суду від 09.03.2017 про стягнення з позивача аліментів на утримання двох синів не є тією обставиною, що дає змогу зменшити розмір аліментів визначеним судовим наказом.
За таких обставин, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, оскільки належними та допустимими доказами позивач не підтвердив погіршення його майнового стану після визначення судовим наказом Солом'янським районним судом м. Києва від 08.05.2024 розміру аліментів на сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.181,182,184,191,192 СК України, ст.ст.1,2,5,11,76-80,81,89,241,247,258,263-265,273,354,430 ЦПК України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Усатова І.А.