печерський районний суд міста києва
Справа № 757/38407/21-ц
14 серпня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Новака Р.В.,
при секретарі судових засідань - Диченку М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві заяву представника Міністерства юстиції України Рекашової А.М. про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі № 757/38407/21-ц,-
02.08.2024 до Печерського районного суду м. Києва надійшла заява представника Міністерства юстиції України Рекашової А.М. про заміну способу та порядку виконання виконавчого листа, виданого на підставі рішення Київського апеляційного суду від 28.02.2024 по справі №757/38407/21-ц за позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про визнання бездіяльності протиправною за час роботи без поширення Закону України «Про державну службу». Вказана заява мотивована тим, що Апаратом Верховної Ради України листом від 01.07.2024 за № 8720-2-24 повідомлено відділ, що відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, виконуються органам, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, що і послугувало підставою для звернення до суду з даною заявою.
Заява (подання) розглядається судом в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, при цьому їх неявка не є перешкодою для вирішення питання.
16.06.2025 до суду надійшли пояснення Апарату Верховної Ради України, згідно яких представник просив відмовити у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За приписами частини 1 статті 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
За викладених обставин та відповідних тому норм процесуального законодавства суд приходить до висновку про розгляд заяви у відсутність осіб, що не з?явились.
Згідно з ч.1ст.435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до ч.3 ст.435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно з ч.1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленост.16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
Отже, зміна способу та порядку виконання рішення суду - це визначена законом послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання рішення суду визначається на підстав іст.16 ЦК України. При вирішенні питання про зміну способу виконання рішення суду суд має з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення суду. При цьому у будь-якому випадку при зміні способу і порядку виконання рішення суду суд не може змінювати останнє по суті.
З наведених норм вбачається, що суд може змінити спосіб виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин та тільки у випадку відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у статті 16 ЦК України способів захисту цивільних прав, а зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.
Судовим розглядом встановлено, що заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27.07.2022 позов ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про визнанні бездіяльності протиправною за час роботи без поширення Закону України «Про державну службу» залишено без задоволення.
Постановою Київського апеляційного суду від 28.02.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 27.07.2022 скасовано, та ухвалено нове такого змісту: « Позов ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України задовольнити частково. Зобов'язати Апарат Верховної Ради України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 122 календарні дні щорічної основної відпустки за період роботи на посадах помічника-консультанта народного депутата України без поширення закону України «Про державну службу». В іншій частині вимог відмовити. Стягнути з Апарату Верховної Ради України на користь держави на відшкодування судових витрат, пов'язаних із розглядом справи в суді першої інстанції 908,00 грн. Стягнути з Апарату Верховної Ради України на користь держави на відшкодування судових витрат, пов'язаних із розглядом справи в суді апеляційної інстанції 1362,00 грн.»
На виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 72430239 з примусового виконання виконавчого листа № 757/38407/21-ц, виданого 04.04.2024 Печерським районним судом м. Києва, про зобов'язання Апарату Верховної Ради України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 122 календарні дні щорічної основної відпустки за період роботи на посадах помічника-консультанта народного депутата України без поширення Закону України «Про державну службу».
Відповідно до ст..ст. 3, 4, 24, 27 Закону України «Про виконавче провадження» 19.04.2024 державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження.
Апарат Верховної Ради України листом від 01.07.2024 № 8720-2-24 повідомив державного виконавця про неможливість виконання вимог виконавчого листа № 757/38407/21-ц від 09.06.2023, виданого 04.04.2024 Печерським районним судом м. Києва, зазначивши, що у зв'язку із внесенням змін до деяких законодавчих aктів Законом України № 2352-IX від 01.07.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (який набрав чинності 19.07.2022 року), відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішення суду про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, здійснюється відповідним центральним органом виконавчої влади, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів за рахунок коштів передбачених за бюджетною програмою для виконання рішень суду, що гарантовані державою, відповідальним виконавцем якої він є.
Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», Кабінет Міністрів України затверджує положення про міністерства, інші центральні органи виконавчої влади. Казначейство діє відповідно до повноважень та компетенції, визначених, зокрема, Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (далі - Положення № 215).
Казначейство у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також дорученнями Кабінету Міністрів України і Міністра фінансів (пункт 2 Положення № 215).
Згідно з пунктом 4 Положення № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.
Стаття 129 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон про гарантії) встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону про гарантії виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (далі - Бюджетна програма КПКВК 3504040).
Виконання рішення суду про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для виконання рішень суду, що гарантовані державою, відповідальним виконавцем якої він є.
Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок № 845), визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (пункт 1 Порядку № 845).
Зокрема, розділ Порядку № 845 «Безспірне списання коштів з рахунків боржника» визначає алгоритм виконання рішень про стягнення коштів з боржників.
Крім того, норми Порядку № 845 передбачають повноваження органів Казначейства щодо виконання виконавчих документів, а також підстави повернення виконавчих документів стягувачам.
Згідно з абзацом третім пункту 2 Порядку № 845, боржниками є визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.
Пункт 24 Порядку № 845 визначає, що стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.
Безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку (пункт 25 Порядку № 845).
Отже, у разі надходження виконавчих документів про стягнення коштів з боржників, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, останні мають визначену законодавством України можливість вжити заходів щодо безспірного списання коштів з рахунків боржників.
Разом із тим, стаття 3 Закону про гарантії передбачає, що у разі відсутності у державного органу відповідних призначень, виконання рішень суду здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Так, з постанови Київського апеляційного суду від 28.02.2024 у справі № 757/38407/21-ц вбачається, що суд захистив порушене право позивача, визнавши, що Апарат Верховної Ради України безпідставно не виплатив позивачеві при звільненні грошову компенсацію за невикористані дні відпустки та зобов'язав Апарат Верховної Ради України нарахувати та виплатити позивачеві відповідну компенсацію.
Отже, рішення суду від 28.02.2024 у справі № 757/38407/21-ц не стосується стягнення коштів, а має зобов'язальний характер щодо нарахування та виплати коштів, тобто покладає певні обов'язки саме на боржника - Апарат Верховної Ради України та потребує вчинення ним відповідних дій.
За вказаних підстав, посилання заявника на приписи Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845), не підтверджує повну неможливість вчинення саме боржником - Апаратом Верховної Ради України відповідних дій для виконання судового рішення у справі № 757/38407/21-ц.
Зокрема, боржник в листі від 01.07.2024 № 8720-2-24, не надає жодних доказів того, що Апарат Верховної Ради України не має об'єктивної можливості виплатити особі, з якою він перебував у трудових відносинах, компенсацію за судовим рішенням.
Таким чином, оскільки у справі № 757/38407/21-ц встановлено, що способом відновлення порушеного права позивача обрано зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум невиплаченої йому компенсації не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав, про що також було зазначено представником Апарату Верховної Ради України у поданих до суду поясненнях, то суд вважає, що підстави для зміни способу та порядку виконання рішення суду у цій справі відсутні, адже запропонований заявником спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у справі № 757/38407/21-ц.
Тому суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви про зміну способу виконання судового рішення про заміну способу та порядку виконання виконавчого листа.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 258, 260, 435 ЦПК України, суд,
Відмовити у задоволенні заяви представника Міністерства юстиції України Рекашової А.М. про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі № 757/38407/21-ц.
Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Р.В. Новак