Номер провадження 1-кс/754/2782/25
Справа № 754/13012/25
Іменем України
26 серпня 2025 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову дізнавача Деснянського УП ГУ НП в м. Києві про закриття кримінального провадження №12025105030000102 від 14.02.2025,
13.08.2025 до Деснянського районного суду м. Києва надійшла скарга двоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову дізнавача Деснянського УП ГУ НП в м. Києві від 08.08.2025 про закриття кримінального провадження №12025105030000102 від 14.02.2025, оскільки вважає дану постанову передчасною, невмотивованою, винесеною без проведення всіх необхідних слідчих дій та такою, що суперечить вимогам чинного КПК України.
У судове засідання учасники судового розгляду не з'явились від особи, яка подала скаргу надійшла заява про розгляд скарги за їх відсутності.
Крім того, прокурором надано матеріали кримінального провадження №12025105030000102 від 14.02.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України
Слідчий суддя, дослідивши скаргу, додані до неї матеріали, оглянувши матеріали кримінального провадження №12025105030000102 від 14.02.2025року, приходить до наступних висновків.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Так, слідчим суддею встановлено, що відділом дізнання Деснянського УП ГУНП у м. Києві здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025105030000102 від 14.02.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
Відповідно до постанови дізнавача ВД Деснянського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_5 від 03.09.2021 року зазначене кримінальне провадження закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки дізнавачем, слідчим, прокурором доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
При винесенні постанови про закриття кримінального провадження дізнавачем ВД Деснянського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_5 дотримано вимог ст. 284 КПК України. Постанова дізнавача містить повно та об'єктивно дослідження та оцінені дізнавачем в повному обсязі.
Зокрема в постанові міститься детальний опис проведених допитів за участю свідків: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та інших слідчих дій здійснених в рамках кримінального провадження.
Крім того, дізнавачем в постанові про закриття кримінального провадження №12025105030000102 від 14.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України зазначено, що вказані відомості до ЄРДР було внесено на підставі ухвали суду про обов'язкове виконання та внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_4 , викладені обставини підпадали під вимоги, зазначені у ст. 356 КК України.
В ході досудового розслідування отримано та долучено до матеріалів кримінального провадження інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме квартири АДРЕСА_1 та встановлено, що вона на праві спільної часткової власності 3/8 належить ОСОБА_6 , на праві спільної часткової власності 1/4 належить ОСОБА_7 , на праві спільної часткової власності 1/4 ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 у заяві посилається на те, що відповідно до статті 56 Конституції України, вимагає відшкодувати матеріальну та моральну шкоди завданої незаконними рішеннями поліцейських, як службових осіб, які здійснювали свої службові повноваження, а також притягнути до відповідальності ОСОБА_6 за статтями 162, 194, 296 КК України, в тому числі дізнатися на яких підставах та як ОСОБА_6 отримав документ який підтверджує його право на частину квартири доки ще йдуть суди за цією квартирою, це дає підстави вважати, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 існує спір з приводу володіння, користування та розпорядження спадковою квартирою. Крім того, для вирішення спору і отримання відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої незаконними рішеннями поліцейських, як службових осіб, які здійснювали свої службові повноваження - вирішується позовною заявою про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю службових осіб, що передбачено у ст. 1176 Цивільного кодексу України.
З матеріалів кримінального провадження відсутні підстави для прийняття рішення щодо перекваліфікації та об'єднання кримінальних проваджень за іншими статтями, передбачених 162, 194, 296 КК України, оскільки відповідно до ст. 164 КК України, правопорушення вважається вчиненим з моменту проникнення до житла, незалежно від того, чи було воно таємним чи відкритим. Крім того, квартира АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності 3/8 належить свідку ОСОБА_6 . Тому, в діях ОСОБА_6 відсутній склад вчинення кримінального проступку, передбаченого ст. 164 КК України.
Крім того, з матеріалів кримінального провадження не вбачається підстави для прийняття рішення щодо перекваліфікації та об'єднання кримінальних проваджень за іншими статтями, передбачених 162, 194, 296 КК України, оскільки відповідно до ст. 164 КК України, правопорушення вважається вчиненим з моменту проникнення до житла, незалежно від того, чи було воно таємним чи відкритим. Крім того, квартира АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності 3/8 належить свідку ОСОБА_6 . Тому, в діях ОСОБА_6 відсутній склад вчинення кримінального проступку, передбаченого ст. 164 КК України.
Відповідно до ст. 194 КК України, в діях свідка ОСОБА_6 відсутній склад кримінального правопорушення, оскільки якщо особа пошкодила власне майно, то це не буде вважатися злочином за ст. 194 КК України, оскільки об'єкт злочину є чуже майно.Відповідно до ст. 296 КК України, в діях свідка ОСОБА_6 відсутній склад кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_6 , прибув до квартири, маючи при собі шуруповерт з метою спровокувати шумом відкриття дверей зсередини, хто там перебував, при цьому не сильно застосовуючи його по накладці замка, тому в його діяннях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 КК України, а саме не мало ознак «особливої зухвалості» чи «виняткового цинізму», діяння не було вчинено з мотивів явної неповаги до суспільства, а лише з особистих мотивів, діяння не було грубим порушенням громадського порядку, а лише мало місце незначне порушення тиші.
Щодо того, яким чином свідок ОСОБА_6 отримав документ який підтверджує його право на частину квартири доки ще йдуть суди за цією квартирою, то дане питання розглядається в цивільно-правовому полі, а саме позов про визнання права власності, якщо право власності оспорюється або не визнається іншою особою та позов про визнання недійсним правочину, на підставі якого було набуто право власності, якщо правочин був укладений з порушенням закону (наприклад, через підробку документів, тощо), тому в рамках кримінального провадження відсутні підстави вважати, що право власності було отримано за допомогою вчинення неправомірних дій, які передбачені Кримінальним кодексом України.
Відповідно до ст. 356 КК України самоправство - це самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.
Зокрема, за ст. 356 за наявності всіх ознак цього складу злочину належить кваліфікувати заволодіння майном, яке є предметом цивільно-правового спору або перебуває у загальній спільній власності суб'єкта та інших осіб, а також заволодіння майном, відносно якого особа передбачає, хоч і помилково, наявність у неї певних прав (наприклад, винний вилучає у потерпілого річ, помилково вважаючи її своєю власністю).
Злочин визнається закінченим з моменту заподіяння самовільним вчиненням певних дій значної шкоди інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника. Самоправство, яке не заподіяло значної шкоди правоохоронюваним інтересам, розглядається як адміністративний проступок (ст. 186 КАП).
У тому разі, коли самоправні дії утворюють інші самостійні склади злочинів, вони охоплюються відповідними статтями КК і додаткової кваліфікації за ст. 356 не потребують. Це стосується, зокрема, порушення недоторканності житла (ст. 162), незаконної вирубки лісу (ст. 246), примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань (ст. 355).
Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом. Психічне ставлення винного до суспільне небезпечних наслідків у вигляді значної шкоди, за загальним правилом також характеризується умислом. Відповідальність за ст. 356 виключається, якщо особа сумлінно помиляється у питанні належності їй права, яке вона реалізує всупереч встановленому законодавством порядку.
Для встановлення наявності чи є в діях будь якої особи склад злочину, необхідно встановити чи наявні такі елементами як: 1) об'єкт злочину; 2) об'єктивна сторона злочину; 3) суб'єктивна сторона злочину; 4) суб'єкт злочину.
Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про те, що дії (бездіяльність) особи, поведінка якої оцінюється у даному конкретному випадку, не є злочином
Оскільки в ході досудового розслідування не вдалося встановити розмір завданої шкоди, що виключає у свою чергу наявність об'єктивної сторони злочину, дізнавачем вмотивовано закрито кримінальне провадження.
Крім того, в ході досудового розслідування рішення про визнання потерпілого, представника потерпілого в рамках кримінального провадження, не приймалось.
Тому доводи особи, якою подано скаргу, про не забезпечення органом досудового розслідування повного та всебічного досудового розслідування в даному кримінальному провадженні є безпідставними.
Оскаржувана постанова дізнавача відповідно до вимог ст. 110 КПК України належним чином вмотивована, в ній викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, зазначено, які саме слідчі та процесуальні дії були проведені, надано оцінки цим слідчим діям.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що по кримінальному провадженню №12025105030000102 від 14.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України дізнавачем були дотриманні положення вимог кримінального процесуального закону, постанова про закриття кримінального провадження відповідає вимогам ст. 110 КПК України, вважаю, що скарга не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303-307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову дізнавача Деснянського УП ГУ НП в м. Києві про закриття кримінального провадження №12025105030000102 від 14.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарга до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1