28 серпня 2025 року
Київ
справа №320/35112/23
адміністративне провадження №К/990/35804/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2025 (повний текст складено 04.06.2025) у справі №320/35112/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕВО» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
27.08.2025 до суду вдруге надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві (далі - скаржник, ГУ ДПС), подана до суду через «Скриню».
Під час вирішення питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
1. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що вимогам касаційної скарги щодо скасування судових рішень і ухвалення нового про відмову в позові має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження судових рішень у взаємозв'язку із усіма висновками, які стали підставою для задоволення позову. Тобто, вимоги касаційної скарги мають бути сформульовані і відповідати їх безпосередньому обґрунтуванню.
Отже, касаційна скарга має містити обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права у взаємозв'язку із усіма висновками судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позову та обов'язковим посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України (з наведенням обов'язкових умов у їх взаємозв'язку, передбачених для відповідної підстави).
Перевіркою змісту втретє поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. ГУ ДПС зазначає про відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 12 Прикінцевих положень Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції від 01.08.2022 року):
- у частині того, чи надає ця норма суб'єктам господарювання звільнення від відповідальності за порушення Закону, чи лише тимчасово забороняє застосування санкцій на період дії воєнного стану або до моменту скасування такої заборони, не звільняючи суб'єктів господарювання від обов'язку понести відповідальність після завершення дії тимчасової заборони (мораторію) або воєнного стану;
- у співвідношенні із положеннями підпункту 86.7.5 пункту 86,7 статті 86 Податкового кодексу України» в частині допустимості відтермінування прийняття податкового повідомлення-рішення до моменту завершення дії мораторію (тимчасової заборони) на застосування штрафних санкцій.
Варто зауважити, що такі доводи скаржника дійсно мають взаємозв'язок із одним з висновків суду апеляційної інстанції, однак, враховуючи, що ГУ ДПС просить також скасувати і рішення суду першої інстанції, то касаційна скарга має містити обґрунтування незгоди з висновками суду першої інстанції в цій частині. Як вбачається зі змісту такого рішення, суд першої інстанції, застосовуючи пункт 11 Прикінцевих положень Закону № 265/95-ВР зазначив, що належний розмір штрафних санкцій становить на рівні 10% вартості товарів за порушення, допущене вперше, і 50% вартості за кожне наступне.
Однак, втретє подана касаційна скарга не містить викладення підстав для касаційного оскарження судового рішення в межах таких висновків.
Крім того, Верховний Суд в ухвалі від 17.07.2025 звертав увагу скаржника, що вимогам касаційної скарги щодо скасування судових рішень і ухвалення нового про відмову в позові має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження судових рішень у взаємозв'язку із усіма висновками, які стали підставою для задоволення позову. Тобто, вимоги касаційної скарги мають бути сформульовані і відповідати їх безпосередньому обґрунтуванню. Отже, касаційна скарга має містити обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права у взаємозв'язку із усіма висновками судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позову та обов'язковим посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України (з наведенням обов'язкових умов у їх взаємозв'язку, передбачених для відповідної підстави).
Однак, втретє подана касаційна скарга так і не відповідає наведеним роз'ясненням, адже пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України приведений у взаємозв'язку з одним висновком апеляційного суду. Натомість, в межах інших висновків судів, деякі з яких можуть бути самостійною підставою для задоволення позову, касаційна скарга не містить обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України (з наведенням обов'язкових умов у їх взаємозв'язку, передбачених для відповідної підстави).
Частиною другою статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2025 (повний текст складено 04.06.2025) у справі №320/35112/23 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Також роз'яснити скаржнику, що у разі подання уточненої касаційної скарги в паперовій формі скаржник має надати її копії відповідно до кількості учасників справи. У разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі через електронний кабінет скаржник має додати докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України (шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко