про залишення касаційної скарги без руху
27 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 440/3589/18
адміністративне провадження № К/990/34698/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Рибачука А.І. та Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на судові рішення
у справі № 440/3589/18
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, Міського голови міста Кременчука Малецього Віталія Олексійовича
про визнання протиправними та скасування розпоряджень, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду з адміністративним позовом до Міського голови міста Кременчука Полтавської області Малецького Віталія Олексійовича, Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (далі - Управління соціального захисту населення), в якому просила:
- визнати протиправними та скасувати розпорядження: першого заступника міського голови Кременчуцької міської ради Калашніка В.В. від 10 квітня 2014 року № 107-Р "Про закінчення опалювального періоду 2013-2014 років в м. Кременчуці" та від 10 квітня 2014 року № 108-Р "Про внесення змін до розпорядження міського голови від 10.04.2014 р. № 107-Р"; Секретаря Кременчуцької міської ради Івко В.М. від 15 жовтня 2014 року № 296-Р "Про початок опалювального періоду 2014-2015 років", від 10 квітня 2015 року № 99-Р "Про закінчення опалювального періоду 2014-2015 років в м. Кременчуці", від 09 жовтня 2015 року № 283-Р "Про початок опалювального періоду 2015-2016 років для житлових будинків, квартир з індивідуальним газовим опаленням та інших споживачів", від 28 жовтня 2015 року № 307-Р "Про внесення змін до розпорядження міського голови від 09.10.2015 р. № 283-Р"; Міського голови Кременчуцької міської ради Малецького В.О. від 07 квітня 2016 року № 129-Р "Про закінчення опалювального періоду 2015-2016 років в м. Кременчуці", від 11 жовтня 2016 року № 323-Р "Про початок опалювального періоду 2016-2017 років для житлових будинків та інших споживачів з центральним опаленням", від 31 березня 2017 року № 98-Р "Про закінчення опалювального періоду 2016-2017 років в м. Кременчуці", від 18 жовтня 2017 року № 307-Р "Про початок опалювального періоду 2017-2018 років для житлових будинків та інших споживачів з централізованим опаленням" та від 06 квітня 2018 року № 110-Р "Про закінчення опалювального періоду 2017-2018 року в м. Кременчуці";
- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення щодо здійснення перерахунку призначеної субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг за період: з 01 лютого 2013 року по 30 квітня 2014 року у розмірі 649,32 грн, з 01 жовтня 2013 року по 30 квітня 2014 року - 1431,20 грн, з 01 жовтня 2015 року по 30 квітня 2016 року - 3628,67 грн, з 01 жовтня 2016 року по 30 квітня 2017 року - 3484,45 грн, з 01 жовтня 2017 року по 30 квітня 2018 року - 2258,71 грн;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення здійснити нарахування призначеної субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг та доплатити за період: з 01 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року у розмірі 649,32 грн, з 01 жовтня 2014 року по 30 квітня 2014 року - 1431,20 грн, з 01 жовтня 2015 року по 30 квітня 2016 року - 3628,67 грн, з 10 жовтня 2016 року по 30 квітня 2017 року - 3484,45 грн, з 01 жовтня 2017 року по 30 квітня 2018 року - 2258,71 грн.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
ОСОБА_1 оскаржила таке рішення в апеляційному порядку.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2019 року скасовано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року, ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову:
- визнано протиправними та скасовано розпорядження: першого заступника міського голови Кременчуцької міської ради Калашніка В.В. від 10 квітня 2014 року № 107-Р "Про закінчення опалювального періоду 2013-2014 років в м. Кременчуці" та від 10 квітня 2014 року № 108-Р "Про внесення змін до розпорядження міського голови від 10.04.2014 р. № 107-Р"; Секретаря Кременчуцької міської ради Івко В.М. від 15 жовтня 2014 року № 296-Р "Про початок опалювального періоду 2014-2015 років", від 10 квітня 2015 року № 99-Р "Про закінчення опалювального періоду 2014-2015 років в м. Кременчуці", від 09 жовтня 2015 року № 283-Р "Про початок опалювального періоду 2015-2016 років для житлових будинків, квартир з індивідуальним газовим опаленням та інших споживачів", від 28 жовтня 2015 року № 307-Р "Про внесення змін до розпорядження міського голови від 09.10.2015 р. № 283-Р"; Міського голови Кременчуцької міської ради Малецького В.О. від 07 квітня 2016 року № 129-Р "Про закінчення опалювального періоду 2015-2016 років в м. Кременчуці", від 11 жовтня 2016 року № 323-Р "Про початок опалювального періоду 2016-2017 років для житлових будинків та інших споживачів з центральним опаленням", від 31 березня 2017 року № 98-Р "Про закінчення опалювального періоду 2016-2017 років в м. Кременчуці", від 18 жовтня 2017 року № 307-Р "Про початок опалювального періоду 2017-2018 років для житлових будинків та інших споживачів з централізованим опаленням" та від 06 квітня 2018 року № 110-Р "Про закінчення опалювального періоду 2017-2018 року в м. Кременчуці";
- визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення щодо здійснення перерахунку призначеної ОСОБА_1 субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг у бік зменшення за період: з 01 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року, з 01 жовтня 2014 року по 30 квітня 2014 року, з 01 жовтня 2015 року по 30 квітня 2016 року, з 01 жовтня 2016 року по 30 квітня 2017 року, з 01 жовтня 2017 року по 30 квітня 2018 року;
- зобов'язано Управління соціального захисту населення здійснити нарахування ОСОБА_1 субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг за період: з 01 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року, з 01 жовтня 2014 року по 30 квітня 2014 року, з 01 жовтня 2015 року по 30 квітня 2016 року, з 01 жовтня 2016 року по 30 квітня 2017 року, з 01 жовтня 2017 року по 30 квітня 2018 року;
- відмовлено у задоволенні іншої частини позовних вимог.
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2019 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2025 року, відмовлено у задоволенні заяви про встановлення судового контролю.
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду апеляційної інстанції про виправлення описки в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2025 року.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки у судовому рішенні.
Не погодившись з судовими рішенням у справі № 440/3589/18, позивачка подала касаційну скаргу, в якій просила відкрити касаційне провадження, направити справу на розгляд до Великої Палати Верховного Суду через зміну судами першої та апеляційної інстанцій предмета позову.
ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначає, що Другий апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 15 липня 2025 року «самовільно змінює позовні вимоги … за періоди з 01.11.2013 по 30.04.2014 у розмірі 0,00 грн, з 01.10.2014 по 30.04.2014 у розмірі 767,11 грн, з 01.10.2015 по 30.04.2016 у розмірі 1135,05 грн, з 10.10.2016 по 30.04.2017 = 2387,42 грн, з 01.10.2017 по 30.04.2018 y розмірі 1982,12 грн замість з 01.11.2013 по 30.04.2014 - 649,32 грн., з 01.10.2014 по 30.04.2014 - 1431,20 грн., з 01.10.2015 по 30.04.2016 - 3628,67 грн., з 10.10.2016 по 30.04.2017 3484,45 грн., з 01.10.2017 по 30.04.2018 - 2258,71», «…робить тривалий час зміну предмету моїх позовних вимог, щоб перешкоджати виконання судового рішення та для встановлення контролю»; у рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року «описка загальна сума вказана 13 645,31 грн. замість 11 452 грн за всі комунальні платежі, проте компетентними органам не здійснено відповідний перерахунок не виконано рішення суду…», в ухвалі Полтавського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року «описка, що предметом було донарахування житлової субсидії 2013-2018р. загальною сумою =6271.70 грн. замість вірного підрахування 11 452 грн»; Полтавський окружний адміністративний суд в ухвалі від 10 березня 2025 року «… змінив предмет позовних вимог, без моєї згоди, без моєї письмової заяви щодо зменшення позовних вимог, без залучення третьої особи до справи 440/3589/18 КП «Теплоенерго».
Вирішуючи питання прийнятності касаційної скарги, Верховний Суд виходив з такого.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, відповідно до статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) мають право оскаржити в касаційному порядку рішення та ухвали суду першої інстанції (з переліку, передбаченого у частині другої цієї статті) після їх перегляду в апеляційному порядку; ухвали суду апеляційної інстанції (з переліку, передбаченого у частині третій зазначеної статті), та постанови суду апеляційної інстанції повністю або частково.
Відповідно до частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються:
… 3) судові рішення, що оскаржуються;
4) підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
… У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень);
5) вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції...
Згідно з частиною першою статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:
1) залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;
3) скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;
4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;
5) скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині...
Тобто, незалежно від предмета оскарження (рішення, ухвала, постанова), для оскарження судового рішення в касаційній скарзі має бути зазначено:
- судове рішення, яке оскаржується;
- підставу (підстави), на якій подається касаційна скарга (частина четверта статті 328 КАС України);
- обґрунтування того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права;
- вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції (скасувати повністю або частково судове(і) рішення, чи ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, передати справу повністю або частково на новий розгляд).
У касаційній скарзі ОСОБА_1 не зазначено судові рішення, що оскаржуються, а лише згадуються у контексті зміни позовних вимог постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2019 року, ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року та ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2025 року.
Зазначене унеможливлює встановлення предмета касаційного перегляду та перевірку доводів скаржниці в межах, визначених статтею 341 КАС України.
Посилання ОСОБА_1 на необхідність передачі справи до Великої Палати Верховного Суду не може розцінюватися як самостійна підстава для відкриття касаційного провадження.
Підстави для такої передачі визначені статтею 346 КАС України, однак незалежно від їх наявності особа, яка подає касаційну скаргу, повинна дотриматися вимог статей 328 та 330 КАС України.
Касаційна скарга ОСОБА_1 цим вимогам не відповідає, оскільки у скарзі відсутнє належне зазначення предмета оскарження, не визначено підстав касаційного перегляду (частина четверта статті 328 КАС України), не наведено обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, а також не додано документа про сплату судового збору відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання касаційної скарги на рішення суду підлягає сплаті 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 4 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI).
Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI за подання касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить - один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3028,00 грн.
Однак до касаційної скарги ОСОБА_1 документ про сплату судового збору не додано.
За відсутності у касаційній скарзі чіткого предмета касаційного оскарження Верховний Суд не може встановити точну суму судового збору за подання касаційної скарги.
Також ОСОБА_1 не зазначає підстав для звільнення від сплати судового збору, передбачених статтею 5 Закону № 3674-VI, і не надає документальне підтвердження наявності таких підстав; не заявляє клопотання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без руху, встановити їй строк - десять днів, з дня отримання копії цієї ухвали, протягом якого скаржниця має усунути недоліки скарги, зокрема щодо чіткого зазначення предмета оскарження, формулювання підстав касаційного перегляду відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 328 КАС України, належного обґрунтування порушень судом (судами) та вимог до суду касаційної інстанції за результатами касаційного перегляду; та надати до Верховного Суду документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102. Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходу бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)". Призначення платежу: *;101;22030102 (код класифікації доходів) ___________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом ______________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
У випадку неусунення недоліків, касаційна скарга буде повернута скаржниці відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 332 КАС України.
Керуючись статтями 169, 248, 329, 330, 359 КАС України, Суд, -
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на судові рішення у справі № 440/3589/18 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, Міського голови міста Кременчука Малецького Віталія Олексійовича про визнання протиправними та скасування розпоряджень, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, залишити без руху.
2. Встановити скаржниці строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді А.І. Рибачук
О.П. Стародуб