Ухвала від 27.08.2025 по справі 380/18101/24

УХВАЛА

про залишення касаційної скарги без руху

27 серпня 2025 року

м. Київ

справа №380/18101/24

адміністративне провадження №К/990/33434/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року (суддя Кондратюк Ю.С.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2025 року (колегія у складів суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я., Онишкевича Т.В.)

у справі № 380/18101/24

за позовом Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Монтажнопрохідницьке управління» ДП «Львіввугілля»

до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Монтажнопрохідницьке управління» ДП «Львіввугілля» звернулося до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФ України у Львівській області, відповідач, скаржник), в якому просило:

- визнати протиправними дії ГУ ПФ України у Львівській області щодо відмови у прийняті заяви-розрахунку від 05.08.2024 № 26411829-2024-1032;

- зобов'язати відповідача прийняти до оплати заяву-розрахунок від 05.08.2024 № 26411829-2024-1032, подану ДП «Львіввугілля»;

- зобов'язати відповідача провести оплату листків тимчасової непрацездатності згідно з додатком № 1 до заяви-розрахунку від 05.08.2024 № 26411829-2024-1032.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.03.2025, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2025, позов задоволений.

07.08.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, в якій останній з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2025, а натомість прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Разом з касаційною скаргою скаржником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, де Головне управління просить визнати поважними причини пропуску ним строку на подання цієї касаційної скарги на оскаржувані судові рішення у справі № 380/18101/24.

Положеннями ст. 329 КАС України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Водночас поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом (постанова Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 473/2236/17).

ГУ ПФ України у Львівській області пропустило строк на касаційне оскарження, передбачений ч. 1 ст. 329 КАС України, оскільки повний текст оскаржуваної постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2025 складений 29.05.2025, а отже строк на подання касаційної скарги закінчився 30.06.2025.

Клопотання обґрунтовує тим, що первісну своєчасно подану касаційну скаргу, а також згодом й повторно подану повернуто йому ухвалами Верховного Суду від 09.07.2025 і від 30.07.2025 з причини ненаведення у скарзі підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України). Після усунення вказаного недоліку відповідач звернувся втретє з касаційною скаргою.

Надаючи оцінку мотивам, з яких скаржник просить поновити йому пропущений строк на касаційне оскарження, Суд вказує на наступне.

Так, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Проте зазначені скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки недотримання особою вимог КАС України при поданні касаційної скарги (зокрема, в частині форми та змісту касаційної скарги), що мало наслідком її повернення не свідчить про наявність об'єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судового рішення у цій справі.

За вказаних обставин, Суд визнає наведені скаржником у клопотанні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними.

Щодо обгрунтування заявлених підстав касаційного оскарження.

Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник визначає п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України, а також покликається на пп. «а» і «в» п. 2 ч. 5 цієї ж статті Кодексу.

Статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною 1 ст. 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

За правилами норм п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) можуть бути оскарженні в касаційному порядку виключно у наступних випадках:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Водночас ч. 4 ст. 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Наведені положення процесуального закону дають підстави вважати, що суд касаційної інстанції може відкрити касаційне провадження виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, зазначених скаржником у касаційній скарзі. При цьому мотиви особи, що подає касаційну скаргу, щодо незгоди з судовим рішенням мають бути викладені з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при формуванні відповідного висновку.

Зокрема, обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Перевіркою поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що скаржник не навів обов'язкових умов у їх сукупності, передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку за п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України. Так, відповідач не вказав на конкретну норму права, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, та не зазначив, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі. Натомість зміст касаційної скарги зводиться до опису фактичних обставин справи, цитування норм законодавства у поєднанні з незгодою скаржника із наданою судами першої та апеляційної інстанцій правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, тобто - до їх переоцінки, що не узгоджується із приписами п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України та виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Водночас скаржник не обґрунтував наявність у цьому випадку обставин, з якими пп. «а» і «в» п. 2 ч. 5 ст.328 КАС України пов'язують виникнення підстав для розгляду в порядку касаційного провадження рішень судів, ухвалених у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За правилами ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Одночасно відповідно до ч. 3 ст. 332 КАС України касаційна скарга залишається також без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. Разом з тим, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

У разі ж неподання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку будуть визнані Судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено (п. 4 ч. 1 ст. 333 КАС України).

За таких обставин, Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням скаржнику десятиденного строку з дня вручення цієї ухвали про залишення касаційної скарги без руху для подання уточненої редакції касаційної скарги із наведеним у ній обгрунтуванням наявності підстав касаційного провадження, передбачених ч. 4, п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, а також наведення інших підстав для поновлення строку звернення з касаційною скаргою.

Керуючись ст.ст. 330, 332 КАС України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Визнати неповажними наведені Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області причини пропуску строку на касаційне оскарження.

2. Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2025 року у справі № 380/18101/24 залишити без руху.

3. Надати Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

4. Встановлений судом строк може бути продовжений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з дією воєнного стану в Україні.

5. Роз'яснити, що в разі ненаведення інших підстав для поновлення строку касаційного оскарження вказані відповідачем підстави будуть визнані судом неповажними, а у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

6. Роз'яснити, що у разі невиконання інших вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя С.Г. Стеценко

Попередній документ
129818938
Наступний документ
129818940
Інформація про рішення:
№ рішення: 129818939
№ справи: 380/18101/24
Дата рішення: 27.08.2025
Дата публікації: 29.08.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі; у зв’язку з тимчасовою втратою працездатност
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (15.09.2025)
Дата надходження: 07.08.2025
Предмет позову: про визнання протиправними дій
Учасники справи:
головуючий суддя:
ГУДИМ ЛЮБОМИР ЯРОСЛАВОВИЧ
КРАВЧУК В М
суддя-доповідач:
ГУДИМ ЛЮБОМИР ЯРОСЛАВОВИЧ
КОНДРАТЮК ЮЛІЯ СТЕПАНІВНА
КРАВЧУК В М
3-я особа:
Бережінський Олексій Петрович
Воляник Сергій Іванович
Глущенко Василь Васильович
Денисюк Анатолій Борисович
Клімак Віталій Володимирович
Крицак Валерій Іванович
Крутій Віталій Олександрович
Наквацька Марія Євстахівна
Осміловський Григорій Ромагнович
Савіцька Галина Степанівна
Стародуб Ігор Ярославович
Федун Руслан Володимирович
Шабат Оксана Богданівна
Шевчук Юрій Володимирович
відповідач (боржник):
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області
заявник апеляційної інстанції:
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області
заявник касаційної інстанції:
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області
позивач (заявник):
Державне підприємство "Львіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Монтажнопрохідницьке управління"
представник позивача:
Савка Оксана Василівна
суддя-учасник колегії:
ЄЗЕРОВ А А
КАЧМАР ВОЛОДИМИР ЯРОСЛАВОВИЧ
ОНИШКЕВИЧ ТАРАС ВОЛОДИМИРОВИЧ
СТЕЦЕНКО С Г