28 серпня 2025 року
Київ
справа № 160/32343/24
адміністративне провадження № К/990/34335/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі №160/32343/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯШІНА» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
14.08.2025 до суду вдруге надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС, скаржник), Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 13.08.2025.
Вперше подану касаційну скаргу Верховний Суд ухвалою від 13.06.2025 залишив без руху, надав десятиденний строк для усунення виявлених недоліків. Підставою для залишення касаційної скарги без руху стало зокрема те, що наведене скаржником обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень було недостатнім для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою від 08.07.2025 Верховний Суд продовжив ГУ ДПС строк на п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги. В уточненій касаційній скарзі скаржник змінив підставу для касаційного оскарження судових рішень з пункту 3 на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Суд зазначив, що посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, ГУ ДПС, фактично, висловлював незгоду саме з результатом розгляду справи. Посилання на конкретний висновок судів щодо застосування норми права (і якої саме), який, на переконання скаржника, суперечить наведеним ним висновкам Верховного Суду касаційна скарга не містила. Неможливо було з'ясувати й те, яких саме податкових повідомлень-рішень з чотирьох стосувалися доводи скаржника. Також суд звертав увагу скаржника, що доводам про порушення норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, кореспондує передбачена пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України підстава для касаційного оскарження судових рішень.
Ухвалою від 17.07.2025 Верховний Суд касаційну скаргу повернув, оскільки ГУ ДПС подало уточнену касаційну скаргу, зміст якої, був майже ідентичним її попередній редакції, тобто, так і не усуває виявленого недоліку. Так, повертаючи вперше подану касаційну скаргу, Верховний Суд зауважив, що відповідач посилаючись на ті ж самі постанови Верховного Суду та додатково іншу, так і не зазначив конкретний висновок судів щодо застосування норми права (і якої саме), який, на його переконання, суперечив наведеним ним висновкам Верховного Суду, викладеним в перелічених скаржником постановах. Також уточнена касаційна скарга так і не містить посиланням на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України і відповідний пункт частини другої статті 353 КАС України з наведенням відповідного обґрунтування.
Під час перевірки вдруге поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, а її зміст є майже ідентичним до попередньої касаційної скарги, яку Верховний Суд вже визнав неналежно оформленою. Скаржник лише додав доводи на обґрунтування заявленого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.
Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Однак, звертаючись з касаційною скаргою вдруге, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередньої касаційної скарги. Так, аналогічно попередній редакції касаційної скарги у вдруге поданій міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник лише змінив місцями деякі абзаци, натомість безпосереднє обґрунтування доводів касаційної скарги залишилось без змін.
Суд звертає увагу, що інше оформлення касаційної скарги при збереженні безпосередніх доводів касаційної скарги не можна вважати усуненням недоліків, які стали підставою для повернення попередньої касаційної скарги.
Суд вчергове звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 30.04.2025 .
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі №160/32343/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯШІНА» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Гімон