27 серпня 2025 року
м. Київ
справа №520/5027/24
адміністративне провадження №К/990/34789/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів: Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2025 по справі №520/5027/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, Головного управління ДПС у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
До Верховного Суду 18.08.2025 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2025 по справі №520/5027/24
Вирішуючи питання про можливість відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, Головного управління ДПС у Сумській області, в якому просила суд:
- скасувати податкову вимогу №2631-10 від 26.02.2020 на суму 614157,90 грн, складену Головним управлінням ДПС у Сумській області;
- скасувати податкові повідомлення-рішення, складені Головним управлінням ДПС у Сумській області: за 2017 рік (№1054351-0000 від 21.04.2017 на суму 7387,26 грн.; №1054349-0000 від 21.04.2017 на суму 6061,28 грн.; №1054353-0000 від 21.04.2017 на суму 164875,88 грн.; №91054353-0000 від 05.07.2017 на суму 5718,19 грн.), за 2018 рік (№532152-1308-1819 від 30.06.2018 на суму 6061,28 грн.; №532153-1308-1819 від 30.06.2018 на суму 7387,26 грн.; №532154-1308-1819 від 30.06.2018 на суму 164875,88 грн.), за 2019 рік (№3893717-5413-1819 від 07.05.2019 на суму 6061,28 грн.; №3893719-5413-1819 від 07.05.2019 на суму 7387,26 грн.; №3893721-5413-1819 від 07.05.2019 на суму 164875,88 грн.), за 2020 рік (№15507-5433-1819 від 24.02.2020 на суму 164875,88 грн.; №15508-5433-1819 від 24.02.2020 на суму 6061,28 грн.; №15509-5433-1819 від 24.02.2020 на суму 7387,26 грн.), за 2021 рік (№150457-2406-1819 від 08.02.2021 на суму 7387,26 грн.; №150458-2406-1819 від 08.02.2021 на суму 164875,88 грн.; №150459-2406-1819 від 08.02.2021 на суму 6061,28 грн.), на загальну суму 897340,29 грн.;
- скасувати податкові повідомлення-рішення, складені Головним управлінням ДПС у Харківській області за 2019 рік: (№0066272-5606-2030 від 14.04.2020 на суму 1379,59 грн.; №0066274-5606-2030 від 14.04.2020 на суму 1432,80 грн.; №0066275-5606-2030 від 14.04.2020 на суму 23624,19 грн.; №0066276-5606-2030 від 14.04.2020 на суму 50,91 грн.; №0066277-5606-2030 від 14.04.2020 на суму 10114,73 грн.), на загальну суму 36602,22 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 адміністративний позов задоволено частково.
Скасовано податкову вимогу №2631-10 від 26.02.2020 на суму 540691,45 грн, складену Головним управлінням ДПС у Сумській області. Скасовано податкові повідомлення-рішення складені Головним управлінням ДПС у Сумській області: за 2017 рік (№1054351-0000 від 21.04.2017 на суму 7387,26 грн.; №1054349-0000 від 21.04.2017 на суму 6061,28 грн.; №1054353-0000 від 21.04.2017 на суму 164875,88 грн.; №1054353-0000 від 05.07.2017 на суму 5718,19 грн.), за 2018 рік (№532152-1308-1819 від 30.06.2018 на суму 6061,28 грн.; №532153-1308-1819 від 30.06.2018 на суму 7387,26 грн.; №532154-1308-1819 від 30.06.2018 на суму 164875,88 грн.), за 2019 рік (№3893717-5413-1819 від 07.05.2019 на суму 6061,28 грн.; №3893719-5413-1819 від 07.05.2019 на суму 7387,26 грн.; №3893721-5413-1819 від 07.05.2019 на суму 164875,88 грн.). В іншій частині позовних вимог відмовлено. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 по справі № 520/5027/24 залишено без змін.
Фактично на користь позивача розглянуто позовні вимоги на суму 1081382,90 грн, на користь відповідача - на суму 466717,51 грн.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Скаржником вказано, що суд першої інстанції, всупереч закону, відкрив провадження за правилами спрощеного провадження у справі, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, з огляду на ціну договору, посилаючись на який, до речі, суд апеляційної інстанції врахував правомірними протиправні дії відповідача.
Верховний Суд зауважує,
Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Відповідно до пункту 4 частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
Відповідно до пункту 4 частини 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Враховуючи, що загальна сума позовних вимог у даній справі складала 1548100,41 грн, положення статей 12, 257, 328 КАС України, Верховний Суд дійшов висновку, що судові рішення у справі №520/5027/24 підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу.
Верховний Суд зауважує, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України);
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивованого обґрунтування необхідності такого відступу; висновку, який, на думку скаржника, відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини 4 статті 328 КАС України);
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновку апеляційного суду, який, на переконання скаржника, є неправильним; обґрунтування у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України).
Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини 4 статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
ОСОБА_1 вказано, що судові рішення оскаржуються на підставі частини 4 пункту 4 статті 328 КАС України - судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 Кодексу, а саме: неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та грубе порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Скаржником вказано, що, встановивши порушення відповідачем порядку складення податкових повідомлень-рішень відповідно до спеціальної норми - Податкового кодексу, апеляційний суд обґрунтував своє рішення відповідно до норм цивільного права - вказав на правомірність складення податкових повідомлень-рішень відповідно до договору, при цьому, всупереч закону, протиправно відмовив позивачу у витребуванні доказів що мали значення для законного вирішення справи,
Крім того, судом першої інстанції, в порушення закону та висновків Верховного Суду, необґрунтовано було відмовлено позивачу у залученні у справу третьої особи, на підставі укладеного договору з якою були винесені незаконні рішення у справі.
Також, судом першої інстанції необґрунтовано було відмовлено позивачу у прийнятті заяви про збільшенні позовних вимог, щодо вимоги, яка є основною вимогою до заявлених у позові похідних від неї вимог.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
В даному випадку скаржником не конкретизовано, які саме норми матеріального права неправильно застосовано та які норми процесуального права порушено судами попередніх інстанцій, як мають застосовуватись відповідні норми права.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Відтак, скаржнику слід викласти передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для касаційного оскарження судових рішень відповідно до приписів пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Скаржник просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2025 та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 у справі №520/5027/24, справу направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Верховний Суд зауважує, що судові рішення у даній справі частково прийняті на користь позивача (податкова вимога та податкові повідомлення-рішення на загальну суму 1081382,90 грн), скаржником не наведено обґрунтування щодо необхідності перегляду судових рішень в частині задоволених позовних вимог.
Таким чином, ОСОБА_1 слід уточнити вимоги касаційної скарги.
Відповідно до частини 4 статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. До касаційної скарги також додаються її копії відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга подається до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Скаржником документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги не надано.
Верховний Суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Позов було подано у 2024 році. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 грн.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставку судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). В даному випадку оскаржувана сума складає 466717,51 грн.
Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, скаржнику слід сплатити 9334,35 грн судового збору (466717,51 грн * 1% * 200%) та надати до суду оригінал платіжного документа.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс. р-н/22030102. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на оскарження постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2025 та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 у справі №520/5027/24 до 08.09.2025 включно, в тому числі задля залучення фахівця з права для підготовки та викладення прохальної та мотивувальної частини касаційної скарги у відповідності до вимог процесуального Закону.
Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною 2 статті 329 Кодексу учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Повний текст постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2025 по справі №520/5027/24 складено 16.07.2025.
Скаржником зазначено, що засобами поштового зв'язку копію оскаржуваного рішення нею отримано 07.08.2025, що підтверджується наданою копією роздруківки трекінгу поштового відправлення.
Касаційну скаргу подано 18.08.2025, тобто, з урахуванням положень частини 2 статті 329 КАС України, в межах строку касаційного оскарження.
Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328-330, 332, 355, 359 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2025 по справі №520/5027/24 залишити без руху.
Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження, уточнення вимог касаційної скарги, сплати судового збору та надання оригіналу платіжного документа.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.А. Васильєва
В.В. Хохуляк
В.П. Юрченко ,
Судді Верховного Суду