28 серпня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/10223/25 пров. № А/857/30375/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Ніколіна В.В., Онишкевича Т.В.,
за участю секретаря судового засідання: Кулабухової М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Львові апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року, головуючий суддя - Борискін С.А., ухвалене у м. Рівне, повний текст якого складено 07.07.2025 року, у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови,-
Позивач - ГУПФУ в Рівненській області звернулось в суд з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа - ОСОБА_1 , в якому просило визнати неправомірними дії Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо винесення постанови про накладення штрафу в сумі 5100 грн від 13.05.2025 року; скасувати постанову про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в сумі 5100 грн від 13.05.2025 року ВП №7697090.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилалось на те, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 року у справі №460/8132/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" без обмеження її максимальним розміром. На виконання цього рішення суду ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 02.01.2025 року (дати набрання рішенням суду законної сили) без обмеження будь-яким максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум. Розмір пенсії з 02.01.2025 року становить 54366,59 грн., що підтверджується рішенням 956120171135 від 09.06.2025 року. Сума нарахованої доплати за період з 02.01.2025 року по 30.06.2025 року становить 50 428,07 грн та буде виплачена після виділення коштів з Державного бюджету, оскільки статтею ст. 63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством. Позивачем в межах своїх повноважень вчинено всі необхідні дії для належного виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 року у справі №460/8132/24. Державним виконавцем на час прийняття рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Зауважив, що державним виконавцем не встановлено наявності вини та умисного невиконання рішення суду позивачем. Зі змісту постанови неможливо встановити фактичні підстави винесення її відповідачем, оскільки така містить виключно посилання на норми частини другої статті 63 та частини першої статті 75 Закону України "Про виконавче провадження". Таким чином, оскаржувана постанова про накладення штрафу від 13.05.2025 року у ВП №76937090 є необґрунтованою та підлягає скасуванню.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу від 13.05.2025 року ВП №76937090, якою на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області накладено штраф у розмірі 5100 грн; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду не виконане у відповідності до резолютивної частини, перерахунок пенсії не здійснено ГУ ПФУ у Рівненській області на дату винесення оскаржненої постанови.
В судовому засіданні представник апелянта підтримав подану апеляційну скаргу, вважає оскаржене рішення суду незаконним та повністю підтримав доводи, зазначені у апеляційній скарзі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на виконанні в Управлінні забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №76937090 з примусового виконання виконавчого листа №460/8132/24 виданого 13.01.2025 року Рівненським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" без обмеження її максимальним розміром.
У відповідності до вимог ст. 3-4, 24 - 27 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем 30.01.2025 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №76937090 з примусового виконання виконавчого листа Рівненського окружного адміністративного суду по справі №460/8132/24.
06.03.2025 року державним виконавцем до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області скеровано вимогу щодо виконання рішення суду.
На вказану вимогу боржник направив лист від 01.05.2025 року.
Відповідач, вважаючи, що рішення суду не виконане у відповідності до резолютивної частини, 13.05.2025 року виніс постанову про накладення на боржника штрафу на підставі статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" в сумі 5100,00 грн.
Вважаючи таку постанову протиправною, ГУ ПФУ в Рівненській області звернулося до суду з цим позовом.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що ГУ ПФУ в Рівненській області вжито конкретні заходи, спрямовані на виконання рішення суду у справі №460/10223/24, а саме здійснено перерахунок пенсії третьої особи, за наслідком такого перерахунку сформовано суму доплати, яка підлягає виплаті стягувачу при отриманні позивачем бюджетних асигнувань, виділених з Державного бюджету на цю мету.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом
Відповідно до статті 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Статтею 18 Закону встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Статтею 26 Закону визначено підстави початку примусового виконання рішення виконавцем.
За приписами частини п'ятої статті 26 Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У відповідності до статті 63 Закону, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
За статтею 75 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Передбачений статтею 75 Закону №1404-VIII штраф є заходом впливу на боржника, який застосовується за відсутності поважних причин не виконання у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії.
Як слідує з матеріалів справи, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/8132/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" без обмеження її максимальним розміром.
На виконання рішення суду у справі за №460/10223/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області проведено перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 з 02.01.2025 року без обмеження будь-яким максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Розмір пенсії після перерахунку пенсії становить 54 366,59 грн.
На адресу Головного управління надійшла вимога державного виконавця від 06.03.2025 року на яку була надана інформація від 01.05.2025 року №1700-0801-5/31645 про хід виконання виконавчого листа.
Позивач зазначив, що сума нарахованої доплати за період з 02.01.2025 року по 30.06.2025 року становить 50 428,07 грн. та буде виплачена після виділення коштів з Державного бюджету, оскільки статтею ст. 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.
Згідно з ч.1,2 ст.23 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п. 20, 23 ст. 116 БК України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме: взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України, здійснення платежів за рахунок бюджетних коштів без реєстрації бюджетних зобов'язань, за відсутності підтвердних документів чи при включенні до платіжних документів недостовірної інформації, а також безпідставна відмова у проведенні платежу органами Казначейства України.
Підпунктом 4 пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 року №280 передбачено, що Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України та подає його Міністрові соціальної політики для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінетові Міністрів України, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до закону, забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат і соціальних послуг, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України.
За змістом пп. 4 п. 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2 Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує своєчасну та у повному обсязі виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання, здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інші виплати, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, в межах обсягів фінансування цих виплат.
Таким чином, з аналізу наведених вище правових норм видно, що пенсійні виплати здійснюються Головними управліннями Пенсійного фонду України, в тому числі і позивачем, виключно за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат територіальними органами Пенсійного фонду України не має. Фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення територіальним органом Пенсійного фонду України можливе за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.
Виділення коштів із державного бюджету на фінансування бюджетної програми на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами не залежить від територіального органу Пенсійного фонду України, тому у діях Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відсутні ознаки вини та умислу щодо невиконання у повному обсязі судового рішення, як умови притягнення особи до відповідальності та накладення, у цьому випадку, штрафу.
При цьому, невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем строку та в подальшому - до отримання фінансування, виконати судове рішення. Накладення штрафу у розглядуваному випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Таким чином, невиплата позивачем в повному обсязі нарахованої на виконання судового рішення пенсії зумовлена не недбалістю чи неналежним виконанням своїх обов'язків, а власне правовим регулюванням порядку виплати та фінансуванням витрат на виплату пенсій. Позивач не мав об'єктивної фінансової можливості виконати судове рішення в повному обсязі, оскільки кошти з Державного бюджету на виплату нарахованих на виконання судового рішення пенсій у необхідному розмірі не виділялись.
Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано оцінки наявності поважних причин непроведення позивачем виплати заборгованості та вжиття заходів щодо виділення бюджетних коштів для здійснення відповідної виплати, не встановлено вини та умислу щодо невиконання виконавчого листа, не встановлено факту невиконання боржником судового рішення без поважних причин, що зумовило протиправне прийняття спірної постанови.
Таким чином, судом попередньої інстанції правильно встановлено, що позивач виконав конкретні заходи, спрямовані на виконання рішення, однак не зміг здійснити виплату коштів у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування, що свідчить про відсутність підстав для накладення штрафу за невиконання судового рішення, а тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про підставність та обґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 272, 287, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року у справі №460/10223/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді В. В. Ніколін
Т. В. Онишкевич
Повний текст постанови складено 28.08.2025 року.