27 серпня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/20130/24 пров. № А/857/34108/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Гудима Л.Я., Ніколіна В.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року (головуючий суддя: Костецький Н.В., місце ухвалення - м. Львів) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЛЕМБЕРГМІТ» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЛЕМБЕРГМІТ», 26.09.2024 звернулося в суд з позовом в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.08.2024 року № 11565872/42059638;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 48 до податкової накладної № 449 від 16.10.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою його подання 16.10.2023, і вважати його прийнятим та зареєстрованим протягом операційного дня, коли його було надіслано 16.10.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головне управління ДПС у Львівській області протиправно відмовило у реєстрації розрахунку коригування, незважаючи на його відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. Окрім цього вказує, що Головне управління ДПС у Львівській області не зазначило, які саме документи згідно з вичерпним переліком слід надати позивачу для перевірки і, які були б достатні для прийняття Головним управління ДПС у Львівській області рішення про реєстрацію такого розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вважає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та не відповідає закону, оскільки позивач долучив всі необхідні документи та пояснення, які підтверджують реальність господарських операцій. Також вказує, що для відновлення порушених прав необхідно зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування, поданий позивачем.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 11565872/42059638 від 05.08.2024 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 48 від 02.11.2023 до податкової накладної № 449 від 16.10.2023.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЛЕМБЕРГМІТ» № 48 від 02.11.2023 до податкової накладної № 449 від 16.10.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою його фактичного подання на реєстрацію.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЛЕМБЕРГМІТ» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Повернуто з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ЛЕМБЕРГМІТ» надміру сплачену суму судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати судове рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що у податкового органу були всі законні підстави для відмови у реєстрації вказаних накладних, оскільки позивачем не було подано усіх належних документів та пояснень на підтвердження здійснення господарських операцій. Апелянт зауважує, що позивач, після включення його до переліку ризикових не був позбавлений можливості визначити конкретний перелік документів для подачі такого до контролюючого органу з метою виключення з переліку ризикових. Щодо вимог позивача про зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні зазначає, що такі слід розцінювати як вимогу про втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що 20 листопада 2018 року між ТОВ «ТД «ЛЕМБЕРГМІТ» (як постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБИНСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ» (код ЄДРПОУ: 25167451) (як покупцем) укладено договір поставки № 54/18 відповідно до умов якого:
Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах визначених цим договором, з урахуванням домовленості з Покупцем, поставити Покупцю передбачений цим договором Товар, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, приймати і оплачувати товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим договором (п. 1.1. Договору);
При виявленні дефектів в Товарі при його прийманні рівно як і виявлення в подальшому прихованих дефектів, невстановлених під час приймання Товару, строк усунення недоліків або заміни Товару Постачальником встановлюється у термін 10 днів з дати виявлення недоліків (п. 2.3. Договору);
Розрахунок за Товар, що є предметом цього договору проводиться шляхом здійснення оплати протягом 21 календарного дня після отримання Товару Покупцем (п. 3.4. Договору).
Факт повернення товару товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБИНСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ» підтверджується накладною на повернення № 28 від 02.11.2023. Вивезення Товару зі складу покупця здійснювалося постачальником, що підтверджується товарно-транспортною накладною № Р28 від 02 листопада 2023 року.
ТОВ «ТД «ЛЕМБЕРГМІТ» відповідно до умов вищевказаної угоди складено розрахунок коригування №48 від 02.11.2023 до податкової накладної № 449 від 16.10.2023 року та направлено його на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Платник податку отримав квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до тексту якої документ (розрахунок коригування) прийнято, однак реєстрація зупинена. В квитанції вказано, що реєстрація розрахунку коригування зупинена. Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги 0203, вказаного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов'язань, над величиною залишку такого товару, визначеного як різниця обсягів придбання та постачання такого товару/послуги його отримувачем, що відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивачем було подано повідомлення про подання пояснень, а також копії документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якого зупинено, що підтверджують факт здійснення господарської операції.
Комісія ГУ ДПС у Львівській област,і за наслідками розгляду наданих платником податків пояснень та копій документів прийняла рішення № 11565872/42059638 від 05.08.2024 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 48 від 02.11.2023 до податкової накладної № 449 від 16.10.2023. Підставою для відмови у його реєстрації у рішенні обрано: ненадання/часткове надання платником податку додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В подальшому позивачем було оскаржено рішення про відмову у реєстрації спірного розрахунку коригування до ДПС України, однак скарга товариства була залишена без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації спірного розрахунку коригування без змін.
Вважаючи рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації спірного розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних протиправним, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем подано контролюючому органу всі необхідні документи щодо розрахунку коригування, реєстрацію якого зупинено, а відповідачем в квитанції про зупинення реєстрації не зазначено які саме документи та в підтвердження якої обставини необхідно подати, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню, як таке, що прийняте без дотримання вимог чинного законодавства, необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п.п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми, постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019, яка набрала чинності 01.02.2020, затверджено порядки з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 1165).
За визначенням п. 2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
За змістом пункту 40 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду.
Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.
Пунктом 44 Порядку № 1165, визначено, що комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Згідно додатку 4 до Порядку № 1165, рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
З аналізу наведених правових положень слідує, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, що призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак спірне рішення Комісії регіонального рівня може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у разі прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості, платник податку звертається до контролюючого органу з необхідними документами, перелік який визначений у п. 6 Порядку № 1165, для розгляду питання про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
Тобто, пунктом 6 Порядку № 1165 визначено алгоритм дій платника податку у разі незгоди з рішенням комісії регіонального рівня про визнання платника таким, що відповідає критеріям ризиковості шляхом надання контролюючому органу доказів на спростування наявної у базах ДПС податкової інформації.
Так, абзацами 7-10 п. 6 Порядку № 1165 передбачено, що Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття .
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Тобто, у випадку ініціювання платником процедури спростування відповідності платника податку критеріям ризиковості обов'язок такого спростування покладений на самого платника, який надсилає до контролюючого органу через електронний кабінет інформацію та копії відповідних документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Законодавцем не визначено чіткого переліку документів, які платник податку може подати до контролюючого органу, такий перелік визначається платником податку на власний розсуд у кожному випадку окремо, в залежності від підстав зупинення реєстрації податкової накладної.
Таким чином, при зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування з посиланням на ненадання платником податків достатніх документів, контролюючий орган має чітко зазначити конкретний вид критерію ризиковості платника податку та навести у розрізі визначеного критерію перелік документів, надання яких дасть можливість прийняти податкову накладну чи розрахунок коригування до реєстрації.
Пункт 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій зазначає про перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов'язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.
Як з'ясовано під час розгляду справи, реєстрацію розрахунку коригування № 48 від 02.11.2023 зупинено з тих підстав, що вказаний розрахунок відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
У квитанції запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН податкових накладних.
Водночас, у додатку 3 до Порядку № 1165 визначено критерії ризиковості здійснення операцій.
Аналіз пункту 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, щоб встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає п.11 Порядку № 1165.
Однак, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування № 48 від 02.11.2023 обґрунтованого розрахунку, на підставі якого можливо було б встановити наявність перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов'язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до критерію, що визначений п. 5 Критеріїв ризиковості господарських операцій.
Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.
Як свідчить зміст квитанції, в останній не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація розрахунку коригування стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені п.11 Порядку № 1165.
Натомість, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Також комісією регіонального рівня жодним чином не обґрунтовано причини відмови у реєстрації розрахунку коригування № 48 від 02.11.2023 в ЄРПН; не вказано конкретні документи, що не представлені платником податків; оскаржуване рішення № 11565872/42059638 від 05.08.2024 не містить жодних підкреслень щодо документів, які, на думку контролюючого органу, не надані платником податків.
Незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності Критеріям ризиковості, вказана обставина не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого ст. 77 КАС України.
Можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної/розрахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019 в справі № 815/2985/18 (адміністративне провадження № К/9901/14651/19).
У розглядуваному випадку підставою для відмови в реєстрації розрахунку коригування № 48 від 02.11.2023 слугувало ненадання/часткове надання платником податку додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Проте, таке формулювання не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки на підтвердження реальності здійснення господарської операції та декларування податкових зобов'язань з ПДВ позивачем подані пояснення з підтверджуючими первинними документами.
Таким чином, надані позивачем документи та пояснення були цілком достатніми для прийняття Комісією ГУ ДПС у Волинській обл. рішення про реєстрацію розрахунку коригування № 48 від 02.11.2023 в ЄРПН.
Отже, оскаржуване рішення № 11565872/42059638 від 05.08.2024 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 48 від 02.11.2023 є протиправним, а тому підлягає скасуванню.
У розглядуваних випадках позивач був позбавлений можливості надати ґрунтовні пояснення і підтверджуючі документи на виконання вимог постанови КМ України № 1165 від 11.12.2019р., яка передбачала перелік документів для аналізу, оскільки не володів повною інформацією про підстави для зупинення реєстрації розрахунку коригування.
З аналізу даних норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання розрахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків чи підстави для зупинення реєстрації.
Водночас, позивачем представлено на розгляд податкового органу достатню кількість первинних документів, що дозволяє встановити зміст проведеної операції та декларування податкових зобов'язань з ПДВ, через що в останнього не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації розрахунку коригування № 48 від 02.11.2023
Щодо позовних вимог про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірний розрахунок коригування суд зазначає таке.
Відповідно до вимог пп. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, оскільки у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.
Згідно з нормами п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується.
При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства та були достатніми для реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
Таким чином, апеляційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
постановив:
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 у справі № 380/20130/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді Л. Я. Гудим
В. В. Ніколін