Справа № 558/220/23
номер провадження 1-кп/558/15/25
про продовження строку тримання під вартою
28 серпня 2025 року сел. Демидівка
Дубенського району
Рівненської області
Демидівський районний суд Рівненської області
у складі:
одноособово суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 1202318160000028 від 18.01.2023 відносно ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,
сторони судового провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 ,
У провадженні Демидівського районного суду Рівненської області перебуває кримінальне провадження №1202318160000028 ЄРДР від 18.01.2023 відносно ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Під час розгляду справи в суді прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 на шістдесят днів з утриманням в Державній установі "Рівненський слідчий ізолятор" м. Рівне.
Своє клопотання прокурор мотивує тим, що згідно обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він 18 березня 2023 року, приблизно о 15 годині 41 хвилин, перебуваючи неподалік автостанції, що в сел. Демидівка, вул. Миру, 4, Дубенського району, Рівненської області, переслідуючи корисливі мотиви, маючи умисел на незаконний збут наркотичного засобу, в порушення вимог ст. ст. 6, 7, 8, 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», незаконно збув за грошові кошти в сумі 400 гривень, ОСОБА_6 (анкетні дані змінено), який діяв у відповідності до ст. 5 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів та зловживання ними», особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою 0,955 г (в перерахунку на висушену речовину).
Отже, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме, у незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу.
Крім того, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 13 квітня 2023 року, приблизно о 16:59 год, перебуваючи неподалік автостанції, що в сел. Демидівка, вул. Миру, 4, Дубенського району, Рівненської області, переслідуючи корисливі мотиви, маючи умисел на незаконний збут наркотичного засобу, в порушення вимог ст. ст. 6, 7, 8, 12 Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори", повторно незаконно збув за грошові кошти в сумі 700 гривень ОСОБА_6 (анкетні дані змінено), який діяв у відповідності до ст. 5 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів та зловживання ними», особливо небезпечний наркотичний засіб обіг якого заборонено - канабіс, масою 1,470 г (в перерахунку на висушену речовину).
Отже, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме, у незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненому повторно.
Обгрунтованість обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у ході проведення досудового розслідування доказами, а саме:
протоколом огляду та ідентифікації грошових коштів від 17.03.2023 року; протоколом огляду особи та вручення грошових коштів від 17.03.2023 року; речовим доказом - квитанцією про перерахунок коштів від 17.03.2024 року; протоколом огляду особи та вилучення речей від 18.03.2023 року; висновком експерта від 23.03.2023 року №СЕ-19/118-23/3262 - НЗПРАП за результатами експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів; речовим доказом - канабісом, масою 0,955 ( в перерахунку на висушену речовину); протоколами допиту свідків; фактичними даними, які містяться в протоколі за результатами контролю за вчиненням злочину від 18.03.2023 року, в якому зафіксовано детальні обставини продажу ОСОБА_3 наркотичного засобу; фактичними даними, які містяться в протоколі за результатами проведення НСРД-аудіо-, відеоконтроль особи від 02.05.2023 , в якому зафіксовано на відео оперативну закупку наркотичного засобу у ОСОБА_3 ; фактичними даними, які містяться в протоколі про результати контролю за вчиненням злочину від 14.04.2023 року, в якому зафіксовано детальні обставини продажу ОСОБА_3 наркотичного засобу та іншими доказами. 23 січня 2025 року ОСОБА_3 затриманий та в подальшому, ухвалою Демидівського районного суду від 23 січня 2025 року ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 19.00 год 23.03.2025 року. Ухвалою Демидівського районного суду Рівненської області від 18.03.2025 ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 16.05.2025. Ухвалою суду від 12.05.2025 року ОСОБА_3 продовжено строк тримання під вартою до 10.07.2025 року.
В подальшому, ухвалою суду від 04.07.2025 року ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід до 01.09.2025 року. Оскільки завершити розгляд даного кримінального провадження до 01.09. 2025 року неможливо, тому виникла необхідність в продовженні запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 .
Прокурор в своєму клопотанні зазначає, що ризики, передбачені п. п. 1 та 5 ч.1 ст. 177 КПК України, що слугували підставою для обрання щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою не відпали. Також просить суд врахувати те, що обвинувачений ОСОБА_3 ухвалою суду був оголошений в розшук та було надано дозвіл на затримання. Після затримання було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Крім того, дії ОСОБА_3 пов'язані з незаконним збутом наркотичних засобів носять систематичний характер, про що свідчить неодноразовий збут наркотичних засобів.
Крім наявності ризиків передбачених п. п.1 та 5 ч.1 ст. 177 КПК України при продовженні запобіжного заходу слід врахувати обставини, зазначені в ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: відсутність у ОСОБА_3 постійної роботи та джерела постійного доходу.
Застосування більш мя'кого запобіжного заходу не забезпечить виконання покладених на нього обов'язків та запобіганню ризикам. Також потрібно врахувати, що відповідно до Листа Верховного Суду від 03 березня 2022 року №1/0/2-22 запровадження воєнного стану та збройна агресія в Україні є відповідним ризиком. Прокурор також зазначає, що до ОСОБА_3 не може бути застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки він не забеспечить виконання покладених на нього обов'язків та запобіганню ризикам; у вигляді застави, оскільки він ніде не працює і немає джерела доходу, а застосування до підозрюваного таких мяких запобіжних заходів як особисте зобов'язання або особиста порука може не забеспечити запобіганню встановленим ризикам.
Під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу, прокурор підтримав вказане клопотання, з підстав викладених у ньому, просить клопотання задовольнити та продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів з утриманням в ДУ "Рівненський слідчий ізолятор".
Обвинувачений ОСОБА_3 заперечує щодо задоволення даного клопотання та продовження щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Просить суд застосувати більш мякший запобіжний захід.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 заперечує щодо задоволення клопотання та продовження щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вважає, що слід обрати більш мякий запобіжний захід. А в разі , коли суд дійде висновку про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просить суд застосувати альтернативний запобіжний захід у виді застави.
Заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, суд дійшов висновку про наявність підстав для задовлення даного клопотання з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ч.3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/ або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженнні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Крім того, в ч. 2 ст.177 КПК України зазначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків , які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов"язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі доведеності його вини; репутацію обвинуваченого; майновий стан, наявність судимостей та інше.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати.
Ризик переховуватись від суду та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, в якому ОСОБА_3 обвинувачується не відпали.
Такий запобіжний захід, як застава, не став стримуючим фактором для ОСОБА_3 щодо виконання процесуальних обов'язків явки до суду.
ОСОБА_3 не з'являвся до суду, порушив заборони та обов'язки, покладені на нього ухвалою суду про застосування запобіжного заходу, за місцем перебування та проживання був відсутній, що стало підставою невиконання приводів, застосованих судом, його двічі за час розгляду кримінального провадження судом було оголошено в розшук. З цих підстав суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Також суд дійшов висновку, про відсутність підстав для застосування відносно обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу, як тримання під вартою, оскільки інші заходи не зможуть забезпечити запобіганню заявлених ризиків, визначених ст. 177 КПК України, та належної поведінки останнього під час судового розгляду кримінального провадження.
У відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Частиною 4 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, з умовою достатньої гарантії виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків і не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно п. 2 ч. 5 ст.182 цього Кодексу розмір застави визначається у таких межах, зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи, що злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 є тяжкими, вчиненими у сфері обігу наркотичних засобів, з врахуванням особи обвинуваченого, з метою запобігання вчиненню інших кримінальних правопорушень чи продовженню кримінального правопорушення у якому він обвинувачується, а також враховуючи те, що після внесення застави, в період дії процесуальних обов'язків, ОСОБА_3 порушив покладені на нього судом обов'язки, в судові засідання не з'являвся, двічі був оголошений в розшук, суд вважає за необхідне визначити заставу, однак з врахуванням його майнового стану у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. При цьому суд враховує те, що попередній розмір застави в меншому розмірі, а саме 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб ( 53680 грн) не став стримуючим фактором для ОСОБА_3 і в подальшому застава була звернута в дохід держави. ОСОБА_3 продовжував порушувати покладені на нього законом обов'язки явки до суду, двічі судом оголошувався в розшук. Суд також враховує те, що в обвинуваченого відсутні міцні соціальні зв'язки, він розлучений, власного житла немає. В нього також відсутнє постійне місце роботи та постійні доходи.
Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 176 КПК України застава є запобіжним заходом.
Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відповідно до ч. 8 та ч. 9 ст. 182 КПК України у разі невиконання обов'язків заставодацвем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Питання про звернення застави в дохі держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу.
Ухвалою Демидівського районного суду від 04 липня 2025 року ОСОБА_3 було продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою та визначено заставу, як альтернативний запобіжний захід, в розмірі 50 ( п'ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить сто п'ятдесят одну тисячу чотириста грн.
Суд вважає за необхідне, вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, продовжити дію альтернативного запобіжного заходу у виді застави у раніше визначеному розмірі відповідно до ухвали суду від 04 липня 2025 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 314-316, 331, 395 КПК України, суд
Задовольнити клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 .
Продовжити відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Рівне, зареєстрованого АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , з повною загальною середньою освітою, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, не депутата, раніше судимого, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з утриманням в Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор» (33001, м. Рівне, вул.Дворецька, 116).
Строк дії ухвали встановити до 13.00 години 26 жовтня 2025 року.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 заставу, як альтернативний запобіжний захід, в розмірі 50 (п'ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить - сто п'ятдесят одну тисячу чотириста гривень 00 копійок.
В разі внесення обвинуваченим ОСОБА_3 застави покласти на нього слідуючі обов'язки:
1) прибувати до суду із встановленою періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Ухвала про продовження запобіжного заходу - тримання під вартою оголошена обвинуваченому ОСОБА_3 .
Копію ухвали направити для виконання начальнику ДУ "Рівненський слідчий ізолятор" та вручити прокурору, обвинуваченому та його захиснику негайно після її оголошення.
Ухвала про продовження запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя: ОСОБА_7