Справа № 560/19537/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Фелонюк Д.Л.
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
28 серпня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Шидловського В.Б. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_2 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 29 листопада 2024 року №5133-П "Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 ".
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що спірний наказ є протиправним, оскільки у відповідача не було підстав для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки. Позивач не отримував доходу від британського суб'єкта господарювання "Fenix International Ltd" та, відповідно, не мав обов'язку подавати податкову декларацію.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач до суду подав апеляційну скаргу в якій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржене рішення та ухвали ти нове - про задоволення позову.
Вказує, що наявні достатні підстави стверджувати, що зазначене в наказі формулювання не є інформуванням про підстави перевірки, а становить пряме твердження про порушення, тобто по суті - висновок без дотримання процедури перевірки. У цьому вбачається перевищення повноважень податкового органу та порушення порядку здійснення податкового контролю.
Зазначає, що під час розгляду справи Відповідачем не доведено та не надано доказів, які б свідчили про те, що надані Позивачем пояснення та документи були оцінені контролюючим органом і такі пояснення та документи не усунули сумніви щодо порушення Позивачем податкового законодавства.
Звертає увагу на те, що запит Відповідача містив прохання надати пояснення з приводу 2021-2022 років, а наказом було призначено перевірку лише за 2022 рік, тобто Позивач спростувала одержання іноземних доходів.
10 липня 2025 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив від Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
10 липня 2025 року на адресу суду надійшло клопотання від представника позивача про залишення відзиву на апеляційну скаргу без розгляду, яке обґрунтоване тим, що з огляду на встановлений Судом п'ятиденний строк на подання відзиву на апеляційну скаргу, Відповідач мав можливість подати відзив не пізніше 07 липня 2025 року, водночас лише 10 липня 2025 року Відповідачем через Електронний суд було подано відзив на апеляційну скаргу, тобто з пропущенням строку.
Дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає обґрунтованими доводи представника позивача щодо пропуску відповідачем строку на подання відзиву на апеляційну скаргу та не бере його до уваги.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що у листі Державної податкової служби України №27331/7/99-00-24-04-03-07 від 02.10.2024 зазначено про надіслання інформації, наданої компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у порядку, передбаченому Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11.08.1993, стосовно одержання доходів фізичними особами - резидентами України від британського суб'єкта господарювання "Fenix International Ltd" за створення контенту на платформі Onli Fans за 2020 - 2022 роки. У додатку до цього листа у переліку фізичних осіб зазначена ОСОБА_2 .
Листом Головного управління ДПС у Хмельницькій області №15035/6/22-01-24-02 від 07.10.2024 позивача повідомлено, що за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового та валютного законодавства, а саме, отримання громадянкою ОСОБА_3 доходу від британського суб'єкта господарювання "Fenix International Ltd" за створення контенту на платформі Onli Fans за 2021 - 2022 роки. При цьому податкова декларація про майновий стан і доходи за 2021 - 2022 роки не подана, чим порушено ст. 179 Податкового кодексу України (далі - ПК України). В зв'язку з неподанням декларації в термін, що передбачений п. 179.1 ст. 179, пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПК України, керуючись нормами пп. 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, пп. 73.3 ст. 73 ПК України необхідно протягом п'ятнадцяти робочих днів із дня, наступного за днем отримання цього запиту, надати інформацію та копії документів щодо підтвердження/спростування наявності підстав для подання декларації, а саме: пояснення; інформацію щодо відкритих банківських рахунків; виписки банку за період 2021 - 2022 роки.
Позивач надав пояснення, в яких зазначив, що в 2021 році, отримавши пропозицію в соціальній мережі заробити грошей, ведучи свій блог в Onli Fans, погодився на неї. На дані позивача зареєстрували акаунт і дали обіцянку вплачувати кошти. Не отримавши через 3 - 4 місяці доходів, позивач просив видалити акаунт. Проте, акаунт не був видалений та, імовірно, був створений рахунок, на який здійснювалося зарахування коштів, та доступу до якого в позивача немає. До пояснень додано банківські виписки за 2021 - 2022 роки.
Головним управління ДПС у Хмельницькій області прийнято наказ від 29.11.2024 №5133-П "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 " (далі - наказ від 29.11.2024 №5133-П), в якому зазначено: "Згідно з отриманою в установленому порядку податковою інформацією відповідно до підпункту 72.1.4 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії встановлено, що ОСОБА_2 отримувала доходи від британського суб'єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі Onli Fans за 2022 рік та не подала декларацію про отримані доходи у 2022 році.". Керуючись ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1, пп. 78.1.2 п. 78.1, п. 78.4, п. 78.6 ст. 78, ст. 79, п. 82.2 ст. 82, з урахуванням пп. 69.35-1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, визначено провести документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання повноти нарахування податків і зборів з отриманого доходу від британського суб'єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі Onli Fans за 2022 рік, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01.01.2022 по 31.12.2022. Термін проведення перевірки 5 робочих днів, з 16.01.2025.
Наказ від 29.11.2024 №5133-П разом з повідомленням від 05.12.2024 №1381 надіслано на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отриманні останнім 09.12.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Позивач, вважаючи наказ від 29.11.2024 №5133-П протиправним та таким, що порушує його права, звернувся з позовом до суду.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості вимог позивача, відтак і відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Нормами ст. 79 ПК України визначені особливості проведення документальної невиїзної перевірки.
Відповідно до пункту 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Згідно з пунктом 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Нормами пункту 78.4 статті 78 ПК України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Спірним у межах цієї справи є наявність підстав для винесення наказу від 29.11.2024 №5133-П.
Згідно з пунктом 78.1 статті 78 ПК України встановлені підстави для проведення документальних позапланових перевірок, серед яких наявні такі підстави, як:
- отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (підпункт 78.1.1);
- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом (підпункт 78.1.2).
У постанові від 22.02.2023 у справі №620/309/20 Верховний Суд вказав, що надіслати на адресу платника (вручити платнику) обов'язковий письмовий запит з пропозицією надати пояснення та їх документальні підтвердження контролюючий орган має право лише у разі виявлення фактів, які свідчать про порушення таким платником податкового, валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, за наслідками отримання податкової інформації.
У наведеній постанові, покликаючись на правові висновки Верховного Суду України у постанові від 27.01.2015 у справі № 21-425а14, зазначено, що аналіз норми підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України дає підстави для висновку, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями. За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.
У постанові Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №820/4605/17 наголошено, що «змістовна конструкція цієї норми обумовлює наявність інформації, як така, що допускає порушення, але не обов'язково.
Внаслідок отримання такої інформації виникає обґрунтована та законодавчо встановлена необхідність для контролюючого органу із здійснення належного податкового контролю.
Належною формою реалізації такого обов'язку, є спрямування письмового запиту до платника податків із зазначенням у запиті про існуючі порушення з боку такого платника та необхідність надання ним пояснень та документів. Метою запиту є підтвердження або спростування тієї інформації, яка є у податкового органу, при чому достовірність такої інформації про порушення може бути як категорична, так і умовна. Встановлення порушення та формування висновків про це можливе лише після отримання запитуваної контролюючим органом інформації. Тому наведення у запиті з посиланням на інформацію, як можливого порушення, а не категоричного висновку про порушення з боку платника податків, передбачає наявність інформації, яка потребує додаткової перевірки, яку можливо реалізувати шляхом здійснення запиту та проведеного аналізу після її отримання».
Зі змісту наведеного слідує, що запит контролюючого органу про надання відповідної інформації платником податків повинен містити конкретні підстави, тобто, чітко окреслені обставини, які свідчать про порушення (можливе порушення) платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об'єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.
Виявлення фактів, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями. При цьому у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення необґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.
Як встановив суд, наказ від 29.11.2024 №5133-П не містить відомостей про те, що пояснення позивача необґрунтовані або документально не підтвердженні.
Водночас, формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.12.2022 у справі №500/1331/21, від 05.07.2023 у справі №460/2663/22, від 17.08.2023 у справі №160/15431/21, від 27.11.2023 у справі №420/11790/22, від 28.05.2024 у справі №280/1431/23.
Враховуючи наявність в контролюючого органу права оцінки наданих пояснень та документальних підтверджень і дискреції формулювання конкретного змісту наказу, суд вважає помилковим твердження позивача про надання ним відповіді на письмовий запит та не зазначення в наказі від 29.11.2024 №5133-П конкретного обґрунтування того, що стало фактичною підставою перевірки (як то ненадання позивачем відповіді на конкретний письмовий запит податкового органу або надання документально непідтверджених пояснень на нього) як беззаперечних обставин, які свідчить про відсутність підстави, встановленої підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, для призначення документальної позапланової перевірки.
Норми статті 72 ПК України визначають збір податкової інформації.
Згідно з підпунктом 72.1.4 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів.
Відповідно до пункту 74.3 статті 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.
Отже, відсутні підстави для твердження про порушення з боку контролюючого органу при використанні інформації, наданої компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, зазначеної в листі Державної податкової служби України №27331/7/99-00-24-04-03-07 від 02.10.2024, в якості публічної інформації, визначеної підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, та як такої, що надійшла з джерел передбачених статтею 72 ПК України.
Зазначеним заперечуються доводи позивача, що серед підстав, за яких призначається документальна позапланова перевірка, визначених у статті 78 ПК України, не міститься пункт про призначення позапланової перевірки на підставі отримання територіальним органом державної податкової служби України листа ДПС з податковою інформацією, яка надійшла від компетентних органів іноземних держав.
Щодо доводів апелянта про те, що в наказі від 29.11.2024 №5133-П міститься констатація вчинення позивачем порушення законодавства, незважаючи на те, що порушення законодавства повинні встановлюватися під час перевірки та відображатися в акті перевірки, то колегія суддів оцінює його критично. В наказі від 29.11.2024 №5133-П міститься не констатація вчинення позивачем порушення законодавства, а зазначення про те, що згідно з податковою інформацією встановлено отримання ОСОБА_3 доходів від британського суб'єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі Onli Fans за 2022 рік. При цьому, суд враховує, що відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.
Доводи апелянта про відсутність підстави для призначення документальної позапланової перевірки, визначеної пп. 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 ПК України, у зв'язку з не отриманням доходу від британського суб'єкта господарювання «Fenix International Ltd» та, відповідно, відсутністю обов'язку подавати податкову декларацію, суд оцінює критично, оскільки наявність/або відсутність в позивача обов'язку подачі декларації буде (імовірно буде) встановлена контролюючим органом за результатами перевірки.
Викладене свідчить про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування наказу від 29.11.2024 №5133-П
Водночас, відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17, неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
За змістом статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України вимога про визнання протиправними дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень (причина порушення прав) може бути заявлена лише одночасно з вимогою про зобов'язання суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій або зобов'язати вчинити певні дії (захист порушених прав). Натомість, такої вимоги позивач не заявляв. За усталеною практикою Верховного Суду, після проведення перевірки (реалізації наказу як акта індивідуальної дії) права платника податків можуть порушувати лише наслідки проведення відповідної перевірки, зокрема, у вигляді прийнятих індивідуальних актів (податкові повідомлення-рішення або інші рішення). Відповідно, предметом оскарження в суді можуть бути саме рішення суб'єкта владних повноважень як такі, що дійсно впливають на обсяг прав, свобод та інтересів позивача.
Окреме визнання протиправними дій контролюючого органу щодо проведення перевірки не можуть захистити права позивача.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.12.2024 у справі №560/2963/23.
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Шидловський В.Б. Сапальова Т.В.