539/2998/25
2/543/421/25
(заочне)
28.08.2025 селище Оржиця
Оржицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Гришка О.Я., за участі секретаря судового засідання Федорини А.А., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернувся до суду з вказаним позовом.
У позовній заяві вказано, що позивач, як суб'єкт ринку газу, з 01.11.2018 здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам які використовують його (природний газ) для власних потреб на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 880 від 04.07.2017 «Про видачу ліцензій з постачання природного газу ...» на території України. Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.
Позивач вказує, що постановою НКРЕКП № 2500 від 30.09.2015 «Про затвердження типового договору постачання природного газу побутовим споживачам» визначено, що договір між постачальником природного газу та споживачем є публічним договором приєднання, відповідно до ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, відповідно укладається шляхом заявочного принципу і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору. У відповідності до умов договору постачання природного газу, відповідачем постачальнику була надана заява-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, таким чином, відповідач приєднався до умов договору шляхом заявочного приєднання.
У позовній заяві позивач зазначає, що відповідач являвся споживачем постачальника «останньої надії» та був включений до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та споживав газ за ціною тарифного плану «Надійний» для споживачів постачальника «останньої надії» яку зазначено у витязі з білінгової системи «Газоліна» - «Фінансовий стан» по особовому рахунку споживача. Постачальник «останньої надії» - компанія, яка зобов'язана протягом 60 днів постачати газ споживачу, якщо він залишиться без постачальника. За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження КМУ від 22 липня 2020 року 917-р постачальником «останньої надії» визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».
Отже, позивач здійснював постачання природного газу на об'єкт відповідача на підставі договору постачання природного газу постачальником «останньої надії».
Позивач вказує, що на умовах договору позивач постачав природний газ, а відповідач отримував його та використовував для власних потреб. Вартість використаного природного газу відповідач зобов'язаний сплачувати щомісячно, відповідно до діючих тарифів. Накази про встановлення роздрібної ціни на газ для побутових споживачів ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» опубліковані на офіційному сайті постачальника за посиланням htths://gas.ua/gas-prices-for-home.
Посилаючись на те, що відповідач не в повному обсязі сплачував нараховані суми за спожитий природний газ, позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 борг за спожитий природний газ за об'єктом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , суму основного боргу (заборгованості за спожитий природний газ) в розмірі 43995,56 грн. та стягнути судові витрати зі сплати судового збору.
Ухвалою суду від 23.07.2025 відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві просив розглянути справу без участі представника позивача на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзиву щодо позову не подав.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд вирішив за можливе провести судове засідання за відсутності учасників справи, керуючись при цьому ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши докази і давши їм належну оцінку, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11).
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» як суб'єкт ринку газу з 01 листопада 2018 року здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам, які використовують його (природний газ) для власних потреб на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №880 від 04.07.2017 «Про видачу ліцензій з постачання природного газу…» на території України (а.с. 9-10).
З документа «Фінансовий стан», який наданий позивачем, вбачається, що позивач нарахував заборгованість за спожитий природний газ за адресою АДРЕСА_1 за період з червня 2023 року по травень 2025 року включно, в розмірі 43995,56 грн. (а.с. 12).
Правилами постачання природного газу, що затверджені постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015 року, визначено, що компанія зобов'язана постачати природний газ споживачам які використовують його (природний газ) для власних потреб, а споживачі зобов'язані здійснювати оплату за отриманий природний газ, згідно особового рахунку і встановлених тарифів. Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, зокрема, послуги з постачання та розподілу природного газу.
Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно ч. 4 ст. 13 вищевказаного Закону з пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього може звернутись будь-яка сторона, надавши другій стороні проект відповідного договору (змін до нього) складений згідно з типовим договором.
Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Постановою НКРЕКП № 2500 від 30.09.2015 року «Про затвердження типового договору постачання природного газу побутовим споживачам» визначено, що договір між постачальником природного газу та споживачем є публічним договором приєднання, відповідно до статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. Відповідно укладається шляхом заявочного принципу і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
За договором постачання природного газу постачальник зобов'язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Відповідно до норм статей 610, 612, 625, 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором та не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлений договором строк, як закріплено нормами статей 526, 530 ЦК України.
Згідно матеріалів справи вбачається, що позивачем за період зчервня 2023 року по травень 2025 року включно за адресою: АДРЕСА_1 , надавались послуги постачання природного газу. Об'єм споживання газу за вказаною адресою становить 2565 куб.м. Споживачем оплата наданих послуг не провадилася (а.с. 12). Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин справи та з урахуванням доказів, що подані на підтвердження позовних вимог, суд приходить до висновку що позивачем належним чином доведені обставини виникнення між сторонами правовідносин та обґрунтованість позовних вимог, за таких обставин є підстави для задоволення позову.
Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє повністю, то з відповідача у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір.
На підставі викладеного та керуючись ст. 526, 530, 610, 612, 625, 629, 633, 634, 641, 642 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 141, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. 5, 12, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 40121452) до ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , борг за спожитий природний газ за об'єктом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», код ЄДРПОУ 40121452, суму основного боргу (заборгованості за спожитий природний газ) у розмірі 43995 (сорок три тисячі дев'ятсот дев'яносто п'ять) гривень 56 копійок на рахунок: НОМЕР_2 в AT «Ощадбанк» м. Києва, МФО 300465.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» код ЄДРПОУ 40121452 витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок на поточний рахунок НОМЕР_3 в АБ «Укргазбанк» м. Києва, МФО 320478.
За ч. 1 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до ч. 2 ст. 354 ЦПК України, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
За ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя