Дата документу 19.08.2025Справа № 554/10323/23
Провадження № 2/554/169/2025
19 серпня 2025 року Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:
головуючого - судді Савченко Л.І.
при секретарі - Титаренко Д.В.
за участю позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 , представника відповідача - Вороненко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім.М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Виконавчий комітет Полтавської міської ради, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім.М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради», визначивши третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Виконавчий комітет Полтавської міської ради, про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 113 224 грн. 26 коп., завданої 11.06.2023 року падінням дерева за адресою паркування: 36011 м.Полтава, вул.Шевченка, 23, на автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, а також моральної шкоди у сумі 20 000 грн., завданої у зв'язку із пошкодженням автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності. Також прохає стягнути витрати, пов'язані із виготовленням Звіту про оцінку майна у сумі 3 500 грн. та судові витрати.
В обґрунтування позову вказує, що вона є власником автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 . 11 червня 2023 року з метою відвідування свого чоловіка військовослужбовця у лікарні, залишила вказаний автомобіль на місці для паркування КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім.М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради». Під час непогоди, на її автомобіль впало дерево дубу, в результаті чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження із заподіянням збитків на суму 113 224, 26 грн. Автомобіль був застрахований відповідно до ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а тому підстав для виплати страхового відшкодування не було, так як автомобіль зазнав пошкоджень не під час руху, а під час стоянки. Нею одразу було викликано поліцію, яка зафіксувала факт падіння дерева. Вказує, що до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов'язок із відшкодування заподіяної майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень вздовж цих установ, підприємств. Також зазначає, що балансоутримувач об'єкта, власник чи користувач земельної ділянки здійснює огляди зелених насаджень двічі на рік навесні та восени. При загальному огляді обстежуються усі елементи об'єктів благоустрою, а при частковому лише окремі елементи. Позачергові огляди проводяться після злив, ураганів тощо. За даними обстеження складаються акти. Таким чином, відповідальною особою за організацію та забезпечення догляду та санітарного стану об'єктів благоустрою за адресою: м.Полтава, вул.Шевченка, 23 є КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім.М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» як балансоутримувач даного об'єкту, яке вчасно не виконало заходи із благоустрою, в результаті чого їй спричинено матеріальної шкоди. Також вона зазнала моральної шкоди, оскільки пережила психологічний стрес, для відновлення якого необхідні додаткові зусилля. У зв'язку із відсутністю транспортного засобу був порушений звичайний ритм життя та ритм життя під час лікування її хворого чоловіка, який після оперативного втручання та лікування в медичній установі відповідача потребував продовження лікування в іншій медичній установі, у зв'язку з чим потребувалися додаткові зусилля щодо якісного та своєчасного пересування та доставки ліків, продуктів та інших необхідних товарів.
Ухвалою суду від 02 листопада 2023 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.
Від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Виконавчого комітету Полтавської міської ради до суду надійшли пояснення на позовну заяву, в яких при ухваленні рішення покладався на розсуд суду.
Від представника відповідача КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім.М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» до суду надійшов відзив на позов, в якому позов не визнає, вважає його безпідставним. Вказує, що згідно охоронного зобов'язання, відповідно до рішення Полтавського облвиконкому від 13.12.1975 року № 531 в межах міста Полтави по вул.Шевченка, 23 розташована пам'ятка природи місцевого значення «Парк обласної лікарні». Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про природо-заповідний фонд України» пам'ятки природи відносяться до природно-заповідного фонду. Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 року № 105 затверджено Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України, які розроблені з метою охорони та збереження зелених насаджень і утримання їх в здоровому впорядкованому стані. Розділом 9 вказаних Правил визначено, що виробничий процес утримання об'єктів зеленого господарства включає, в т.ч. видалення аварійних дерев. Процедура видалення дерев на території населеного пункту визначена Порядком видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженим постановою КМУ від 01.08.2006 року № 1045. Відповідно до п.3 Порядку, видалення зелених насаджень здійснюється, за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради на підставі ордеру. За змістом п.п.4,5 Порядку, на підставі заяви юридичної особи, компетентний орган утворює комісію з питань визначення стану зелених насаджень. Таким чином, законодавством визначено чіткий порядок обстеження зелених насаджень, визначення їх стану та визначення кількості зелених насаджень, що підлягають видаленню. Також Порядком встановлена можливість видалення аварійних дерев лише на підставі ордеру. 13.04.2021, 12.10.2021, 23.10.2022, 08.03.2023 комісією проводилися огляди зелених насаджень за адресою: м.Полтава, вул.Шевченка, 23, ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Парк обласної лікарні» та приймалися рішення про видалення зелених насаджень. Отже, відповідач діяв чітко в установленому законом порядку, а саме, звертався до УЖКГ про створення комісії з необхідністю огляду зелених насаджень, визначення їх стану та видання ордеру на видалення насаджень, які перебували у незадовільному стані. Під час останнього огляду комісією не виявлений незадовільний стан дубу, який перебував в аварійному стані. Крім того, вказує, що в день настання події 11.06.2023 були незадовільні погодні умови, що підтверджується відповідною довідкою Полтавського обласного центру гідрометеорології. Позивач самостійно обирала місце для паркування та не передбачала можливості падіння дерева, що свідчить про те, що підстави вважати його аварійним були відсутні. Також зазначає, що позивач помилково вказує про залишення автомобіля на стоянці відповідача, оскільки на території лікувального закладу заборонено паркування транспортних засобів належних приватним особам. В той же час в місці, де був залишений автомобіль, відсутня дорожня розмітка або дорожні знаки, які б давали право на паркування. Таким чином, позивач має самостійно нести несприятливі наслідки такого паркування. Вважає, що всі складові для відповідальності за заподіяну шкоду відсутні, а саме протиправна поведінка та причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою щодо падіння дерева. Також вказує, що позивач не довела наявності у неї моральної шкоди, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
Ухвалою суду від 24 січня 2024 року витребувано в Управлінні патрульної поліції в Полтавській області докази по справі, залишено без розгляду пояснення третьої особи.
Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій вказує, що посилання відповідача на Правила паркування транспортних засобів, затверджені постановою КМУ від 03.12.2009 року № 1342 та Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306 не є обґрунтованими. Щодо належного утримання зелених насаджень, то проведені заходи щодо обстеження зелених насаджень відповідачем не є беззаперечними доказами їх належного утримання. Із наданих відповідачем доказів вбачається, що огляди зелених насаджень ним проводилися частково, а саме явно аварійних дерев, тоді як огляд усіх елементів об'єкту благоустрою не проведено. Крім того, вказує, що дерево дубу відноситься до вітростійких порід дерев з глибокою та розгалуженою кореневою системою та міцним стовбуром. Таким чином, при поривах вітру дерево не мало б бути пошкодженим. Доводи відповідача, що вона мала б передбачити падіння дерева не свідчить, що його стан не викликав у неї боязні. В той час вона турбувалася про здоров'я свого чоловіка і не передбачала таких наслідків, вважаючи, що на території відповідача безпечно. Вважає, що відповідальним за організацію та забезпечення догляду та санітарного стану об'єктів благоустрою є КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім.М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» як балансоутримувач зазначеного об'єкту благоустрою, а тому саме ним своєю бездіяльністю завдано їй майнової та моральної шкоди.
Від представника відповідача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій вказує, що позивач не спростував доводи, викладені у відзиві, трактує події на власний розсуд, не беручи вимоги чинного законодавства. Вказує, що позивач наполягає на тому, що залишила автомобіль на місця паркування КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім.М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради», тому ними і застосовані у відзиві норми про поняття паркування та майданчика для паркування. Відповідач не має місць для паркування транспортних засобів, територія КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім.М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» огороджена парканом, право заїзду на територію має лише спеціальний транспорт, тому підприємство несе відповідальність лише за т/з на території лікувального закладу. До місця зупинки/стоянки/паркування/залишення автомобіля позивачем відповідач не має жодного відношення, оскільки т/з знаходився поза межами комунального підприємства. Також вказує, що підприємство дотримується всіх норм визначених Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 року № 105 та Порядком видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженим постановою КМУ від 01.08.2006 № 1045, про що свідчать Акти проведених оглядів зелених насаджень. В Актах вказано, що комісійно були оглянуті всі зелені насадження, які знаходяться на території лікарні, а не часткові. Комісією не виявлено незадовільний стан дубу, або такий, що перебував у аварійному стані. Таким чином, підстави відповідальності відсутні, оскільки позивачем не доведено вини відповідача. Прохав у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 18 березня 2025 року з Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області витребувані докази по справі.
Ухвалою суду від 09 жовтня 2024 року повернуто без розгляду пояснення УЖКГ.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник Таранушенко І.В. позов підтримали у повному обсязі.
Представник відповідача Вороненко Н.В. проти задоволення позову заперечувала.
Заслухавши учасників справи, спеціалістів, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11 червня 2023 року за адресою: 36011 м.Полтава, вул.Шевченка, 23 внаслідок падіння дерева дуба був пошкоджений автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності (а.с.49, 36-37).
Автомобіль був припаркований ОСОБА_1 біля території КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім.М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» за адресою м.Полтава, вул.Шевченка, 23, яка огороджена парканом, тоді як дерево дуба росло на території медичного закладу.
Про факт падіння дерева було повідомлено правоохоронні органи, за результатами перевірки Полтавським РУП ГУНП в Полтавській області прийнято рішення про списання матеріалів відповідно ЗУ «Про звернення громадян», у зв'язку із відсутністю у події ознак кримінального правопорушення (а.с.148- 156).
Внаслідок падіння дерева автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зазнав механічних пошкоджень.
Згідно Незалежної оцінки визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартість відновлювального ремонту, з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу, без ПДВ на автозапчастини, станом на 11 червня 2023 року становить 113 224 грн. 26 коп. (а.с.17-34).
Із відповіді головного лікаря КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім.М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» від 12.09.2023 року за вих. № 01-19/2951 слідує, що звалене 11.06.2023 року дерево дубу належить до ботанічної пам'ятки місцевого значення «Парк обласної лікарні» КП «ПОКЛ ім.М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» за адресою: м.Полтава, вул.Шевченка, 23, балансоутримувачем відповідного об'єкту благоустрою являється КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім.М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» (а.с.47).
Відповідно до п.1.3 Інструкції щодо оформлення охоронних зобов'язань на території та об'єкти природно-заповідного фонду, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 25.02.2013 № 65, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 березня 2013 року за № 404/22936, охоронним зобов'язанням оформляється передача під охорону території чи об'єкта природно-заповідного фонду.
Із листа Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОВА від 02.07.2025 року за № 2098/04.3-14 слідує, що Охоронне зобов'язання щодо зелених насаджень, які знаходяться на території КП «ПОКЛ ім.М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради», Департаментом не видавалося. Натомість наявне Охоронне зобов'язання від 30.07.1997 року, згідно якого Полтавська обласна клінічна лікарня ім.М.В. Скліфосовського дає зобов'язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження ботанічної пам'ятки природи місцевого значення «Парк обласної лікарні» відповідно до рішення облвиконкому № 531 від 13.12.75 р. по вул.Шевченка, 23 в м.Полтава (а.с.18-19).
Правовідносини пов'язані із відшкодуванням майнової та моральної шкоди врегульовані Цивільним кодексом України ( далі ЦК України ).
Згідно з ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини. Тобто в деліктних зобов'язаннях передбачено презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, завдана фізичній особі, майну фізичної особи чи майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Тобто в деліктних зобов'язаннях передбачено презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (частина 2 статті 1192 ЦК України).
Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди. Разом з тим потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.
Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві.
Згідно із п. 9 ст. 10 закону «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення контролю за станом благоустрою та утриманням територій, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, їх озелененням, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що до об'єктів благоустрою населених пунктів належать території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.
Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних основах залучати для цього інші підприємства.
Пунктом 7 ч.1 ст.17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.
Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров'ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону.
Згідно зі ст. 25 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.
Частиною 4 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб.
Пунктом 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 (далі - Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об'єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.
Відповідно до пункту 5.5. Правил відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.
Отже, балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень.
Згідно з розділом 12 Правил з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюють їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об'єктів благоустрою, а при частковому лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. Огляд проводять: балансоутримувач об'єкта, власник чи користувач земельної ділянки, а за даними обстежень складають відповідні акти.
Відповідно до пункту 9.1.11 Правил, під час проведення щорічних обстежень зелених насаджень потрібно виявляти аварійні дерева (дерева, які можуть становити загрозу для життя і здоров'я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди або перебувають у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі).
Отже, до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов'язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень за адресою: м.Полтава, вул.Шевченка, 23 , тобто, на КП «ПОКЛ ім.М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради».
Процедуру видалення дерев, кущів, газонів і квітників на території населеного пункту визначено Порядком видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 року № 1045(надалі Порядок).
Згідно з пунктом 2 Порядку видалення зелених насаджень здійснюється у разі знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш як 5 сантиметрів; ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації. Видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі компетентний орган) на підставі ордера (крім випадків, передбачених пунктами 7-10 цього Порядку) (п.3 Постанови).
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява юридичної чи фізичної особи про видалення зелених насаджень. Компетентний орган протягом трьох днів після надходження заяви затверджує склад відповідної комісії. До складу комісії включаються представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, а також інших заінтересованих організацій. Комісія у п'ятиденний строк після її затвердження визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню, за зразком, затвердженим Мінбудом. Акт складається у чотирьох примірниках і подається на погодження з територіальним органом Мінприроди у триденний строк. Три примірники погодженого акта повертається комісії, по одному з яких передається власнику (користувачу) земельної ділянки і заявнику. Голова комісії готує в триденний строк проект рішення компетентного органу про видалення зелених насаджень, в якому зазначаються дані про кількість зелених насаджень, що підлягають видаленню і що залишаються на земельній ділянці. Компетентний орган у тижневий строк після надходження зазначеного проекту приймає рішення про видалення зелених насаджень і наступного дня видає заявнику його копію для оплати відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.
Судом встановлено, що відповідачем, яка балансоутримувачем об'єкту благоустрою за адресою: м.Полтава, вул.Шевченка, 23, дотримані вимоги чинного законодавства в частині звернення до компетентних органів щодо організації проведення обстежень зелених насаджень та призначення відповідної призначення комісії.
Такі обстеження були проведені, що підтверджується Актом № 851 від 13 квітня 2021 року (видалено 6 дерев на підставі Ордеру № 736 від 15 квітня 2021 року), Актом № 945 від 12 жовтня 2021 року (видалено 6 дерев на підставі Ордеру № 835 від 23 листопада 2021 року), Актом № 1132 від 21 жовтня 2022 року (видалено 2 дерева на підставі Ордеру № 1035 від 26 жовтня 2022 року), Актом № 1219 від 08 березня 2023 року (видалено 2 дерева на підставі Ордеру № 1127 від 16 березня 2023 року) (а.с.85-97).
Представник відповідача у відзиві вказує, що КП «ПОКЛ ім.М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» вчинено всі дії в установленому законом порядку щодо звернення до УЖКГ про створення комісії з необхідністю огляду зелених насаджень, визначення їх стану та видання ордеру на видалення насаджень, які перебували у незадовільному стані. Зазначає, що в Актах проведення оглядів зелених насаджень зазначено, що «Коміся оглянула зелені насадження за адресою: м.Полтава, вул.Шевченка, 23, ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Парк обласної лікарні».
Разом з тим, відповідачем не доведено, що він звертався до УЖКГ з проханням огляду всіх зелених насаджень (проведення загального огляду). Вказаний факт не підтверджується і Актами проведених оглядів, наданими відповідачем, в яких відсутня конкретизація щодо огляду всіх зелених насаджень. Отже, доводи представника відповідача у відповіді на відзив щодо вказаної обставини є припущеннями не підтвердженими належними доказами.
Окрім того, факт огляду всіх зелених насаджень, зокрема, під час останнього огляду 08.03.2023, не підтвердили у судовому засіданні члени комісії, які були допитані в якості спеціалістів.
Так, начальник відділу державного екологічного нагляду (контролю) біоресурсів, природного-заповітного фонду, лісів, рослинного та тваринного світу Управління державного екологічного нагляду (контролю) у Полтавській області Калініченко С.Л., в якості спеціаліста, у судовому засіданні пояснив, що в обов'язки комісії входять обов'язки оглядати те, що зазначено в заявці.
Опитаний в якості спеціаліста ОСОБА_3 , головний спеціаліст відділу біоресурсів та заповідної справи Управління біоресурсів, заповідної справи та організаційної роботи Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОВА, який був членом комісії з обстеження зелених насаджень 08.03.2021, у судовому засіданні показав, що до УЖКГ надійшла заявка від адміністрації лікарні від 03.03.2023, які звернулися до Департаменту екології, на обстеження зелених насаджень. Була призначена комісія. В ході огляду були виявлені дві липи, на них була заявка . Всі дерева не оглядали, так як не було бутонізації. Дуб не був обстежений, так як не було вказано, що він аварійний. Для того, щоб були оглянуті всі дерева, необхідно було складати кошторисну документацію.
Спеціаліст Кондратенко В.В., яка працює на посаді спеціаліста І категорії виробничо-технічного відділу УЖКГ Полтавської міської ради, та яка була головою комісії, у судовому засіданні пояснила, що представник підприємства показує дерева, які хвилюють, коміся їх обстежує і якщо згідна на їх видалення, видає спеціальне рішення. Обов'язків перевіряти всі дерева у комісії немає. Вона перевіряє лише ті дерева, які вказані в заявці.
У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, завдана фізичній особі, майну фізичної особи чи майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
З огляду те, що відповідачем КП «ПОКЛ ім.М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради», як балансоутримувача об'єкту благоустрою, не доведено відсутності вини у заподіянні майнової шкоди позивачу, а останньою доведено факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди у повному обсязі.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню у відшкодування матеріальної шкоди 113 224 грн. 26 коп., завданої 11.06.2023 року падінням дерева за адресою паркування: 36011 м.Полтава, вул.Шевченка, 23, на автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Щодо доводів відповідача про несприятливі погодні умови (пориви вітру 15-20 м/с), які, як вказує останній, підтверджуються інформацією Полтавського обласного центру з гідрометеорології від 21 червня 2023 року (а.с.97), а також порушення правил паркування транспортного засобу позивачем, то причинно-наслідкового зв'язку між зазначеними обставинами та заподіяною шкодою позивачем не доведено. Вказані твердження відповідача не спростовують висновків суду щодо встановленого факту спричинення матеріальної шкоди саме з вини відповідача.
Щодо відшкодування моральної шкоди.
За змістом ст.ст.23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
З гідно із роз'ясненнями, які містяться у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою належить розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності, прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Виходячи з обставин справи, характеру та обсяг страждань, яких зазнала ОСОБА_1 , внаслілдок пошкодження її майна, характеру майнових втрат, враховуючи тяжкість вимушених змін у її житті, порушення звичайного ритму життя, а саме неможливість позивача користуватися належним їй майном, необхідність організації інших способів пересування, зокрема, і організації пересування її чоловіка, який є військово-службовцем та прохадив лікування у КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім.М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради», що підтверджено документально, доставку йому ліків та продуктів харчування, суд приходить до висновку про доведеність підстав для відшкодування моральної шкоди. Оцінюючи розмір моральної шкоди, суд вважає розумним та достатнім розміром визначеним у грошовому виразі для відшкодування моральної шкоди 10 000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані із розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Судовий збір, понесений позивачем, документально підтверджуються на суму 1332, 24 грн.(а.с.54), тому враховуючи часткове задоволення позову на суму 123 224 грн., судовий збір підлягає стягненню у розмірі 1232 грн. 24 коп.
Крім того, позивачем сплачено 3 500 грн. (а.с.15, 53) за виготовленням Звіту про оцінку майна, а тому вказані витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у повному розмірі, так позов про відшкодування матеріальної шкоди, для доведення якого цей доказ був наданий, задоволений у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 229, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім.М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Виконавчий комітет Полтавської міської ради, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути із Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім.М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 113 224 грн. 26 коп., завданої 11.06.2023 року падінням дерева за адресою паркування: 36011 м.Полтава, вул.Шевченка, 23, на автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності
Стягнути із Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім.М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 10 000 грн., завданої у зв'язку із пошкодженням автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути із Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім.М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані із виготовленням Звіту про оцінку майна у сумі 3 500 грн., судовий збір у сумі 1232 грн. 24 коп., а всього 4 732 грн. 24 коп.
Решту судового збору віднести на рахунок позивача.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Відповідач - Комунальне підприємство «Полтавська обласна клінічна лікарня ім.М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради», місце знаходження: 36011 м.Полтава, вул.Шевченка, 23, код ЄДРПОУ 01999106.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Виконавчий комітет Полтавської міської ради, місце знаходження: м.Полтава, вул.Соборності, 36, код ЄДРПОУ 05384689.
Повне рішення складено 22 серпня 2025 року.
Суддя Л.І. Савченко