Справа № 600/3769/24-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маренич І.В.
Суддя-доповідач - Граб Л.С.
28 серпня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Сторчака В. Ю. Матохнюка Д.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
-визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у не внесенні у військово-обліковий документ ОСОБА_1 відмітки про виключення його з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу";
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 проставити у військово-обліковому документі ОСОБА_1 відмітки про виключення його з військового обліку, на підставі п.3 ч.6 ст.37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 21.04.2022 та внести відомості про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 02.04.2025 в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 21.04.2022 позивач був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі Довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 №2/58/654.
Згідно витягу з застосунку електронного кабінету призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Резерв" позивач перебуває на обліку у відповідача.
15.03.2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 на адвокатський запит представника позивача щодо ймовірних порушень посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 , надав відповідь, що обставини зазначені в скарзі не знайшли свого підтвердження. Оскільки 11.03.2024 ІНФОРМАЦІЯ_5 було прийняте рішення про надання В.Злотарю відстрочки від призову до 11.03.2025.
Також, 15.03.2024 р. Чернівецький МТЦК листом повідомив позивача, що у 2020 році після адміністративного поділу та приєднання с. Коровія до Чернівецької міської територіальної громади, особова справа офіцера ОСОБА_1 була передана до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Причини проведення медичного огляду ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 - невідомі. Зазначено, що позивач особисто звертався до відповідача з заявою про надання відстрочки та комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 прийнято рішення про надання відстрочки позивачу до 11.03.2025 р.
16.03.2024 р. ІНФОРМАЦІЯ_6 у відповідь на адвокатський запит повідомлено, що дійсно позивачу видано довідку ВЛК про непридатність до військової служби, однак рішення про виключення останнього з військового обліку не приймалось. Зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Чернівецького МТЦК.
12.04.2024 р. ІНФОРМАЦІЯ_7 надано відповідь на адвокатський запит, за змістом якої медичний огляд категорії осіб які мають офіцерські звання проводиться за графою ІІІ додатку І до Положення про військову-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МО України №402 від 14.08.2008 (далі Положення). Оскільки позивачу довідку ВЛК видано на підставі графи ІІ Положення, підстав для виключення ОСОБА_1 з військового обліку не має.
Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією №585003 серії 12 ААГ, у позивача третя група інвалідності. Інвалідність встановлена до 01.01.2027. Огляд здійснювався повторно.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідачів щодо непроставлення відмітки про виключення з військового обліку, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ), положення якого суд застосовує в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
За змістом ч. 1, ч. 3 ст. 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч. 5 ст. 1 Закону № 2232-XII).
Згідно ч. 9 ст. 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.
За правилами абз. 1 ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату.
Частиною 2 ст. 2 Закону № 2232-ХІІ визначено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ч. 7 ст. 1 Закону № 2232-XII).
Частиною 6 ст. 2 Закону № 2232-XII передбачені такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
У свою чергу, частиною 13 ст. 2 Закону № 2232-XII передбачено, що громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 14 Закону № 2232-XII приписка громадян України чоловічої статі до призовних дільниць проводиться з метою взяття їх на військовий облік, визначення наявних призовних ресурсів, ступеня придатності до військової служби, встановлення освітнього рівня, здобутої спеціальності або професії, рівня фізичної підготовки, вивчення особистих якостей. Для проведення приписки громадян України у районах (містах) утворюються призовні дільниці. Для приписки до призовної дільниці громадяни України зобов'язані особисто прибути до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки в строк, зазначений у повістці, та подати необхідні документи, перелік яких установлюється Міністерством оборони України.
Ч.1 ст.33 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
За правилами ч.1 ст.34 Закону № 2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.37 Закону № 2232-ХІІ взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України, зокрема, зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, служби зовнішньої розвідки України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що зняттю з військового обліку військовозобов'язаних у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України: які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання; які прийняті на службу до Національної поліції України, Служби судової охорони, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України; які вибули на строк більше трьох місяців за межі України; в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України.
У п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ закріплено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Відтак, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (пункт 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 року (далі - Положення №154 від 23.02.2022).
Згідно пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Таким чином, у зв'язку з проведенням заходів загальної мобілізації посадовими особами здійснюється вивчення особових справ кожного військовозобов'язаного, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, внесення змін до їх облікових карток та відповідних відомостей про особу до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також приведення військово-облікових документів у відповідність з наявними відомостями та проставлення актуальних даних щодо придатності чи непридатності до військової служби.
При цьому, до 05.01.2023 механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів регулювався Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921 (далі - Порядок №921), який містив аналогічні норми щодо порядку виключення з військового обліку військовозобов'язаних, а саме згідно пункту 56 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників і військовозобов'язаних у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки здійснюється за їх особистої присутності.
Про взяття призовників і військовозобов'язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженим постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487.
Відповідно до пункту 79 Порядку районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:
- організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
- проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;
- організовують оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
- організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; - забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов'язаних та резервістів військово-облікових документів.
З аналізу вищенаведених норм слідує, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов'язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку.
Так, мобілізаційною директивою Генерального штабу Збройних Сил України від 18.06.2018 №321/1167 прийнято відповідні організаційно-методичні вказівки щодо визначення особливостей ведення військового обліку військовозобов'язаних рядового, сержантського та старшинського складу запасу у військових комісаріатах.
Згідно абзацу 4 підпункту 2.7.2 пункту 2.7 розділу ІІІ організаційно-методичних вказівок підставами для виключення військовозобов'язаних з військового обліку у Р(М)ВК для військовозобов'язаних, які визнані ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, є постанови ВЛК.
Згідно підпункту 2.7.3 пункту 2.7 розділу ІІІ організаційно-методичних вказівок у ході виключення військовозобов'язаних з військового обліку посадові особи Р(М)ВК зобов'язані:
- перевірити підстави для виключення з військового обліку персонально для кожного військовозобов'язаного, які визначені в підпункті 2.7.2 пункту 2.7 розділу ІІІ;
- вилучити алфавітні картки з картотеки алфавітних карток та знищити їх без складання акта;
- оформити військово-облікові документи (заповнити відповідний розділ військового квитка або тимчасового посвідчення військовозобов'язаних, підписати у військового комісара Р(М)ВК та завірити гербовою печаткою);
- відібрати облікові картки військовозобов'язаних та встановити їх до розділу виключених з військового обліку картотеки облікових карток;
- повернути військово-облікові документи їх власникам або закласти їх на архівне зберігання.
Згідно підпункту 2.7.5 пункту 2.7 розділу ІІІ організаційно-методичних вказівок у ході виключення з військового обліку військовозобов'язаних, які визнані ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку посадові особи Р(М)ВК, крім заходів, визначених у підпункті 2.7.3 пункту 2.7 розділу ІІІ, зобов'язані вилучити постанови ВЛК та долучити їх до справи, яка зберігається встановленим порядком.
Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, виключення з військового обліку військовозобов'язаного має чітко визначений алгоритм дій для здійснення якого Порядком №1487 (до 05.01.2023 Порядком №921) передбачена обов'язкова особиста присутність військовозобов'язаного у РТЦК та СП, та не обмежена лише проставленням відповідної відмітки у військово-обліковому документі (військовому квитку або тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного).
Статтею 70 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" від 19.11.1992 № 2801-ХІІ передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Військово-лікарські комісії також можуть створюватися при державних та комунальних закладах охорони здоров'я.
Порядок організації та проведення військово-лікарської експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402).
Пунктом 1.1 розділу І Положення № 402 передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до п. 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза - це медичний огляд, зокрема, допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; колишніх військовослужбовців; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі), які приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються, зокрема, свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання (п. 2.1 розділу І Положення № 402).
Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення № 402 визначено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться військово-лікарською комісією з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Пунктом 1.2. Розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
У відповідності до абзацу 1 п. 23.1 Розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд громадян, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, проводиться ВЛК ТЦК та СП.
Пунктом 23.4 Розділу ІІ Положення № 402 визначено, що під час огляду кандидатів лікарі оцінюють стан їх здоров'я та визначають ступінь придатності до військової служби.
Медичний огляд кандидатів проводиться згідно зі статтями Розкладу хвороб (графа ІІІ) та ТДВ.
Після проведення медичного огляду ВЛК виносить постанови:
а) придатний до військової служби;
б) тимчасово непридатний до військової служби. Потребує лікування (динамічного спостереження) на термін до ______ (указати дату);
в) підлягає направленню на додаткове медичне обстеження та повторний медичний огляд;
г) непридатний до військової служби.
З матеріалів справи з'ясовано, що 21.04.2022 ОСОБА_1 пройшов медичний огляд та згідно довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_8 від 08.06.2022 №2/58/654 на підставі статей 38а, 83 б графи ІІ Розкладу хвороб ТДВ "В" наказу МО України від 14.08.2008 № 402 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Водночас, як вірно зауважено судом першої інстанції, відповідно до Додатку 1 до Положення № 402 "Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби" особи офіцерського складу можуть визнаватись непридатними до військової служби лише на підставі зі статтями Розкладу хвороб (графа ІІІ) та ТДВ.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість виключення позивача з військового обліку на підставі довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_8 від 08.06.2022 №2/58/654. Вказане свідчить про передчасність даного позову.
Щодо посилання ОСОБА_1 на те, що суд першої інстанції на стадії залишення позовної заяви без руху, надав оцінку окремим фактам, що є процесуальним порушенням, колегія суддів вказує на наступне.
Як вбачається зі змісту постановленої у цій справі ухвали від 08.01.2025 про залишення позовної заяви без руху, судом першої інстанції зокрема зазначено, що оскільки згідно матеріалів справи позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 , то в даному випадку бездіяльності відповідача не має, оскільки відповідачем надано тільки роз'яснення щодо перебування ОСОБА_1 на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Тобто, суд ще до початку розгляду справи по суті надав правову оцінку діям ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач зазначений в первинній позовній заяві).
Разом з тим, зважаючи на те, що допущені порушення норм процесуального права, не входять до визначеного ст.317 КАС України вичерпного переліку норм процесуального права, порушення яких дає право суду апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції, у колегії суддів відсутні законні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Сторчак В. Ю. Матохнюк Д.Б.