Справа № 560/510/25 Головуючий у 1-й інстанції: Фелонюк Д.Л.
Суддя-доповідач: Капустинський М.М.
27 серпня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Шидловського В.Б. Сапальової Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
у січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Військової частини НОМЕР_2 від 30.12.2024р. №193/104/3кц/10500/пс, щодо відмови в задоволенні рапорту від 14.11.2024 року про звільнення ОСОБА_1 з військової служби у запас відповідно до пп."Г" п.2 ч.4 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку із потребою здійснення постійного догляду за його дружиною яка є особою з інвалідністю ІІ групи;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути повторно рапорт від 14.11.2024 року ОСОБА_1 та звільнити ОСОБА_1 з військової служби у запас відповідно до пп."Г п.2 ч.4 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку із потребою здійснення постійного догляду за його дружиною яка є особою з інвалідністю ІІ групи;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 повторно направити на розгляд Військової частини НОМЕР_1 рапорт від 14.11.2024 року ОСОБА_1 та звільнити ОСОБА_1 з військової служби у запас відповідно до пп."Г" п.2 ч.4 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку із потребою здійснення постійного догляду за його дружиною яка є особою з інвалідністю ІІ групи.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач 14.11.2024 подав рапорт про звільнення з військової служби через необхідність здійснювати постійний догляд за його дружиною яка є особою з інвалідністю ІІ групи. Згідно з відповіддю на адвокатський запит, Військова частина НОМЕР_1 повідомила, що рапорт позивача відправлено за підпорядкованістю 02.12.2024 до начальника Управління персоналу штабу ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) для прийняття рішення. Надалі рішенням ІНФОРМАЦІЯ_1 №193/104/3кц/10500/пс від 30.12.2024 протиправно відмовлено у задоволенні рапорту.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Зазначає, що законом не передбачено якої форми та змісту має бути Висновок ЛКК, а лише має підтверджувати, що особа в даному випадку дружина позивача потребує постійного стороннього догляду, тим більше що даний Висновок ЛКК ніким не скасований та підтверджує факт потреби у сторонньому догляді, завірений мокрою печаткою лікарні що це саме Висновок ЛКК.
Звертає увагу суду, що позивачем до рапорту було надано усі підтверджуючі документи відповідачу, які надають право звільнення з військової служби відповідно до статті 26 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу», та які було проігноровано Відповідачем. Крім того, відповідачем не надано повної та всебічної оцінки, а лише формально було розглянуто рапорт, що спричинило до відмови у звільненні з військової служби.
Вважає, що дії посадових осіб відповідача при винесенні оскаржуваного рішення були неправомірними, Відповідачем було повністю проігноровано документи позивача які надавали йому право на звільнення, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
02 липня на адресу суду надійшов відзив від Військової частини НОМЕР_3 . У поданому відзиві представник відповідача просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року по справі № 560/510/25 - без змін.
02 липня на адресу суду надійшов відзив від Військової частини НОМЕР_1 , у якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що Військова частина НОМЕР_1 під час прийняття рішення щодо звільнення позивача відповідно до пп."г" п.2 ч.4 ст.26 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII) діяла в межах та у спосіб передбачений чинним законодавством України.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся до командира Військової частини НОМЕР_1 з рапортом від 14.11.2024 (вх.№2718 від 20.11.2024) про звільнення з військової служби відповідно до пп."г" п.2 ч.4 ст.26 Закону №2232-XII у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за дружиною, яка є інвалідом ІІ групи (довідка МСЕК серія 12 ААГ №935157) та потребує постійного стороннього догляду (висновок лікарсько-консультативної комісії №890 від 26.09.2024 та довідка ЛКК від 26.09.2024).
До вказаного рапорту долучено: 1) нотаріально завірену копію паспорта ОСОБА_1 серія НОМЕР_4 ; 2) нотаріально завірену копію ідентифікаційного номера ОСОБА_1 ; 3) нотаріально посвідчену копію висновку лікарсько-консультативної комісії про наявність порушень функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватись та самообслуговуватися і потребують надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі №890 від 26.09.2024 (форма 080-4/о): 4) нотаріально посвідчену копію довідки до акту огляду МСЕК серія 12 ААГ №935157; 5) нотаріально посвідчену копію довідки Лікарсько-консультативної комісії КНП «Хмельницька центральна районна лікарня» Хмельницького району; 6) нотаріально посвідчену копію свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_5 ; 7) нотаріально посвідчену копія паспорта громадянки України ОСОБА_2 серія НОМЕР_6 ; 8) копію ідентифікаційного номера ОСОБА_2 ; 9) Копія пенсійного посвідчення ОСОБА_2 № НОМЕР_7 ; 10) оригінал повного Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо держаної реєстрації шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя.
Командиром Військової частини НОМЕР_1 розглянуто рапорт позивача та прийнято рішення про підготовку документів та надсилання рапорту для прийняття рішення по команді до посадової особи, яка має право звільняти військовослужбовців з військової служби.
Військовою частиною НОМЕР_1 02.12.2024 направлено рапорт позивача та подання з доданими документами до командира Військової частини НОМЕР_2 (вих. №1590/491/1210/пс) з клопотанням для прийняття кадрового рішення щодо звільнення солдата ОСОБА_1 , водія взводу матеріального забезпечення Військової частини НОМЕР_1 з військової служби у запас.
До Військової частини НОМЕР_1 07.01.2025 надійшов лист від начальника управління персоналу штабу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.12.2024 вих. №193/104/3кц/10500/пс в якому зазначено, що тимчасово виконуючим обов'язки командувача Повітряних Сил Збройних Сил України не прийнято позитивного рішення щодо звільнення солдата ОСОБА_1 з військової служби в запас через сімейні обставини у зв'язку з тим, що військовослужбовцем не надано передбаченої законодавством України форми документів, які б підтверджували потребу його дружини, громадянки ОСОБА_2 у постійному догляді.
Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості вимог позивача, відтак і відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів непогоджується з висновком суду першої інстанції та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, врегульовано положеннями Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до частин 1, 2 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
За змістом частини 6 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" до видів військової служби належить військова служба за призовом під час мобілізації.
Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який триває до цього часу.
Як встановив суд, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі та 14 листопада 2024 року звернувся до командира частини НОМЕР_8 , з рапортом, про звільнення його з військової служби у запас відповідно до пп."Г" п.2 ч.4. ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час воєнного стану через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Відповідно до п.3 ч.12 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» Військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах під час дії воєнного стану: необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю І чи II групи.
До рапорту додав наступні документи:
- Нотаріально завірену копію паспорта ОСОБА_1 ;
- Нотаріально завірену копію іпн. ОСОБА_1 ;
- Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя;
- Нотаріально завірену копію свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 ;
- Нотаріально завірену копію паспорта моєї дружини ОСОБА_2 ;
- Нотаріально завірену копію іпн. дружини ОСОБА_2 ;
- Нотаріально завірену копію Довідки МСЄК серії 12 ААГ №935157 дружини ОСОБА_2 ; Нотаріально завірену копію Висновку лікарсько-консультативної комісії № 890 від 26.09.2024р. дружини ОСОБА_2 ;
- Нотаріально завірену копію Довідки лікарсько-консультативної комісії від 26.09.2024р. про потребу постійного стороннього догляду дружини ОСОБА_2 ;
- Нотаріально завірену копію пенсійного посвідчення дружини ОСОБА_2 ..
02.12.2024 року представником позивача адвокатом Малькут І.О. було направлено на В/ч НОМЕР_1 запит щодо отримання вмотивованої відповіді про результати розгляду рапорту про звільнення позивача.
Наприкінці грудня 2024 року представником позивача адвокатом Малькутом І.О. було отримано відповідь від відповідача-1, в якій зазначено, що «рапорт та подання на звільнення солдата військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 з військової служби у запас на підставі положень підпункту «Г» п.2 ч.4 ст.26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» за сімейними обставинами, а саме у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за дружиною з числа осіб з інвалідністю II групи, відправлено за підпорядкованістю 02.12.2024р. (вих. №1590/491/1210/пс) до Начальника Управління персоналу штабу ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) для прийняття рішення».
06.01.2025 року ОСОБА_1 відповідачем-1надано рішення про відмову у задоволенні рапорту №193/104/3кц/ НОМЕР_9 /пс від 30.12.2024р.. В вищевказаному рішенні, відповідач-2 вказав причину яка слугувала для відмови в задоволені рапорту, що «Тимчасово виконуючим обоє'язки командувача Повітряних Сил Збройних Сил України не прийнято позитивного рішення щодо звільнення солдата ОСОБА_1 з військової служби у запас через сімейні обставини у зв'язку із тим, що зазначеним військовослужбовцем не надано передбаченої законодавством України форми документів, які б підтверджували потребу його дружини, громадянки ОСОБА_2 у постійному догляді.
Військовослужбовцем до свого рапорту не додано нових документів, які б підтверджували підставу для його звільнення з військової служби у запас через сімейні обставини крім тих, що вже були повернуті без реалізації на доопрацювання 03.11.2024р. за вихідним №193/104/Зкц/8б98».
Водночас, в запереченнях таких доводів позивач зазначає, що ним було надано: нотаріально завірену копію Довідки МСЕК серії 12 ААГ №935157 дружини ОСОБА_2 ; нотаріально завірену копію Висновку лікарсько-консультативної комісії №890 від 26.09.2024р. дружини ОСОБА_2 ; нотаріально завірену копію Довідки лікарсько-консультативної комісії від 26.09.2024р. про потребу постійного стороннього догляду дружини ОСОБА_2 .
Колегія суддів погоджується з позицією позивача про те, що таке рішення суперечить чинному законодавству України, а саме, Конституції України, статті 26 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу» діючого на момент подання рапорту позивачем, та таким що винесене всупереч чинному законодавству України з огляду на наступне:
Згідно пп."Г" п.2 ч.4 ст.26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час воєнного стану через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Відповідно до п.3 ч.12 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» Військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах під час дії воєнного стану: необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю І чи II групи.
Як встановлено з матеріалів справи дружина позивача ОСОБА_2 є інвалідом II групи (підтверджується довідкою МСЕК серія 12 ААГ №935157) та потребує постійного стороннього догляду (підтверджується Висновком лікарсько-консультативної комісії №890 від 26.09.2024р. та Довідкою ЛКК від 26.09.2024р.).
Згідно до додатку 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України затвердженого наказом Міністра Оборони України №170 від 10.04.2009р. із змінами внесеними згідно наказу Міністерства оборони №495 від 23.07.2024р. визначено перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби.
Відповідно до пп.23 п.5 вищевказаного додатку при поданні до звільнення з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», подаються: копія свідоцтва про шлюб; один із документів, що підтверджує інвалідність дружини (чоловіка): довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю». «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді (для осіб з інвалідністю її групи);
Так, колегія суддів зауважує, що позивачем до рапорту було надано усі підтверджуючі документи відповідачу, які надають право на звільнення з військової служби відповідно до статті 26 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу», та які Відповідачами було проігноровано.
Крім того, відповідно до роз'яснення МОЗ України опублікованого 09 лютого 2024р. хто потребує стороннього догляду за наявності інвалідності: Через порушення функцій організму внаслідок хвороби чи травми деякі люди з інвалідністю не можуть пересуватися і обслуговувати себе, тож вони потребують стороннього догляду.
Людям з інвалідністю І групи такий догляд призначають медико-соціальні експертні комісії в обов'язковому порядку через виключно високий ступінь втрати здоров'я, який спричиняє виникнення такої потреби (форма 157-1/0, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України 30.07.2012 № 577). Ця норма стосується як людей І групи інвалідності категорії А, що фактично не здатні до самообслуговування, так і людей І групи інвалідності категорії В, які частково можуть обслуговувати себе.
У всіх інших випадках потребу у постійному сторонньому догляді визначають лікуючі лікарі та лікарсько-консультативні комісії. їхні рішення повинні бути підтверджені відповідними висновками.
Таким чином слідує висновок про те, що сторонній догляд призначають у таких випадках: людям з порушенням функцій організму внаслідок невиліковної хвороби, через які вона не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися (форма 080-4/о) - яка була надана позивачем до рапорту та не взята до уваги відповідачами; громадянам похилого віку з когнітивними порушеннями, внаслідок яких вони потребують постійного догляду (форма 080-2/о); людям з інвалідністю І чи II групи, що виникла внаслідок психічного розладу (за формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.07.2013 №667).
Отже, на підставі викладеного вище, слідує висновок про те, що відповідачі протиправно відмовили у задоволенні рапорту на звільнення, по причині яка не передбачена Законом, тим більше що відповідно до вищевказаного роз'яснення МОЗ України, догляд призначають медико-соціальні експертні комісії в обов'язковому порядку через виключно високий ступінь втрати здоров'я, а саме особам з інвалідністю І групи, усім іншим особам потребу в сторонньому догляді визначають лікуючі лікарі та лікарсько-консультативні комісії.
Колегія суддів також зауважує, що згідно рішення Верховного суду по справі №420/16689/23 на яку посилались як відповідачі так і суд першої інстанції, то Верховний суд скасував рішення попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд в якому вказав:
П. 71 Рішення «Верховний Суд бере до уваги, що порядок видання та заповнення форми первинної облікової документації №080-4/о "Висновок про наявність порушення функцій організму через, які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі" визначає Інструкція щодо заповнення форми первинної облікової документації №080-4/О "Висновок про наявність порушення функцій організму через, які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі", а форми первинної облікової документації №080-2/о "Висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі" (далі - висновок) визначає Інструкція щодо заповнення форми первинної облікової документації №080-2/о "Висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі", які затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України 09.03.2021 №407, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.04.2021 за № 510/36132 (далі - інструкція № 4071».
П. 72 Рішення « Відповідно до Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації №080-4/о "Висновок про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України 09.03.2021 №407. висновок надається особі або законному представнику особи, яка потребує надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі відповідно до Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №859. Висновок призначений для надання до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчих органів міської, міста обласного значення, районної в місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, або до структурного підрозділу, що визначений договором про співробітництво територіальних громад для вирішення питання призначення особі соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі»
П. 76 Рішення «Повертаючись до обставин цієї справи, Верховний Суд бере до уваги, що суди попередніх інстанцій встановили, що позивач до рапорту про звільнення з військової служби на підтвердження необхідності здійснення позивачем постійного догляду за матір'ю додав рішення ЛКК КНП Центр ПМСД №18 Одеської міської ради від 23.05.2023 року, хоча суди в оскаржуваних судових рішеннях називають цей документ довідкою ЛКК та висновком ЛКК.»
П. 77 Рішення "Втім, суди попередніх інстанцій, надаючи оцінку обставинам цієї справи та вирішуючи питання щодо належності, допустимості та достатності доказів, не дослідили чи є рішення ЛКК комісії КНП «Центр ПМСД» №18 Одеської міської ради від 23.05.2023 року документом, що віднесений до повноважень органів, визначених в Постанові Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 №413 «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу», на яку посилались суду в оскаржуваних рішеннях, та чи підтверджує вона всі відомості, які необхідні для застосування положень підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону № 2232-ХІІ. Тобто чи відповідає вказане рішення встановленій формі, чи віднесено до компетенції уповноваженого на це чинним законодавством органу, чи містить інформацію про строк, на який воно видане, оскільки позивач ініціює остаточне звільнення з військової служби, тощо.
Щодо висновку ЛКК, який на думку відповідача не належить до документів, що підтверджують необхідність здійснення постійного догляду за хворою особою, то колегія суддів погоджується з позицією апелянта про те, що дане твердження суперечить чинному законодавству України, оскільки абзац 12 п.3 ч.12 ст.26 та пп."Г"» ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначає два документи альтернативно для підтвердження необхідності здійснення постійного догляду за особою або висновок медико-соціальної експертної комісії, або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я».
Відповідно до роз'яснення МОЗ України опублікованого 09 лютого 2024 року встановлено хто потребує стороннього догляду за наявності інвалідності.
Таким чином, на підставі викладеного вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач протиправно відмовив у задоволенні рапорту на звільнення, по причині яка не передбачена Законом.
Враховуюче викладене вище колегія суддів приходить до висновку про те, що дії посадових осіб відповідача при винесенні оскаржуваного рішення були неправомірними, Відповідачем було повністю проігноровано документи позивача які надавали йому право на звільнення, а тому оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
У відповідності із ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції належить скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Військової частини НОМЕР_2 від 30.12.2024р. №193/104/3кц/10500/пс, щодо відмови в задоволенні рапорту від 14.11.2024 року про звільнення ОСОБА_1 з військової служби у запас відповідно до пп."Г" п.2 ч.4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку із потребою здійснення постійного догляду за його дружиною яка є особою з інвалідністю ІІ групи.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 направити на розгляд Військової частини НОМЕР_1 , повторно, рапорт від 14.11.2024 року ОСОБА_1 та звільнити ОСОБА_1 з військової служби у запас відповідно до пп."Г" п.2 ч.4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку із потребою здійснення постійного догляду за його дружиною яка є особою з інвалідністю ІІ групи.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути повторно рапорт від 14.11.2024 року ОСОБА_1 та звільнити ОСОБА_1 з військової служби у запас відповідно до пп"Г" п.2 ч.4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку із потребою здійснення постійного догляду за його дружиною яка є особою з інвалідністю ІІ групи.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Шидловський В.Б. Сапальова Т.В.